06 жовтня 2015 року Справа № 915/1552/15
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 дов. № 450 від 05.10.2015 ,
за участю представника відповідача - ОСОБА_2 дов. № 10 від 08.05.2015,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Комунального підприємства “Очаківводоканал”, 57508, м. Очаків, вул. Миру, 24
до відповідача: Миколаївського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України, 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41
про: скасування рішення № 21-ріш від 11.06.2015.
встановив:
Комунальне підприємство “Очаківводоканал” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в якій просить суд скасувати рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 21-ріш від 11 червня 2015 року.
Позивач не погоджується з рішенням відділення, згідно якого визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії позивача щодо закріплення у договорах про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення права самостійно змінювати вказане товариством в платіжному документі призначення платежу ( не враховувати вказане призначення платежу) та спрямовувати перераховані товариством кошти на першочергове погашення боргу. На підприємстві діє оборотно - сальдова система, згідно якої відображені бухгалтерські залишки по різних рахунках на перше число місяця, поточні платежі зараховуються на рахунок без врахування за який період погашено борг. Вказує, що жодних заперечень при підписанні договорів з юридичними особами не було, усі договори узгоджені обома сторонами та підписані, протоколи розбіжностей та інші документи, які містять заперечення суб'єктів господарювання стосовно положень закріплених у договорах відсутні та у судах не розглядались справи юридичних осіб незгодних із застосуванням до них санкцій.
Відповідач у наданому до суду відзиві просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі. Вказує, що позивач застосовуючи під час укладання договорів положення цивільного та господарського законодавства, повинен застосовувати положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не допускати встановлення та застосування умов, які призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які б були неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку, оскільки такі дії є порушенням вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції». Натомість, позивач під час надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема, у договорах на постачання питної води та приймання стічних вод встановлює умови, які суперечать чинному законодавству та можуть ущемлювати інтереси споживачів. Відділенням було проаналізовано договори про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, в яких було виявлено умови, які суперечать чинному законодавству, зокрема договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 03.05.2012 № 16, укладеного КП «Очаківводоканал» зі споживачем ПАТ «Очаківський рибоконсервний комбінат». Укладаючи договори позивач повинен дотримуватись умов типового договору, проте договір від 03.05.2012 № 16, містить відмінності від типового договору, зокрема, стосовно гарантій захисту прав споживача, а саме: договір містить положення, що дозволяє не враховувати вказане споживачем у платіжному документі призначення платежі. Вказує, що з огляду на наявність монопольного становища на ринку надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, у територіальних межах міста Очаків Миколаївської області дії КП «Очаківводоканал», які полягають у закріпленні у Договорах про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема у договорі № 16 від 03.05.2012, право самостійно змінювати вказане в платіжному документі призначення платежу та спрямовувати перераховані кошти на першочергове погашення боргу, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50 , ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Отже, відділення вважає, що законні підстави для скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.2014 № 21-ріш відсутні.
При прийнятті рішення судом взято одо уваги наступне.
Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 2-26.213/65-2014 прийняла рішення від 11.06.2015 № 21-ріш “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, згідно з яким:
1. Визнано, що Комунальне підприємство «Очаківводоканал» визнано протягом 2012 -2013 років у територіальних межах міста Очаків Очаківського району Миколаївської області, в якому розташовані мережі, що належать або використовуються КП «Очаківводоканал», займало монопольне становище на ринках послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, як таке, що не має на цих ринках жодного конкурента;
2. Визнано, що дії КП «Очаківводоканал», які полягають у закріпленні у Договорах про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема у Договорі від 03.05.2012 № 16, укладеного з ПАТ «ОРКК», права самостійно змінювати вказане товариством в платіжному документі призначення платежу (не враховувати вказане призначення платежу) та спрямовувати перераховані товариством кошти на першочергове погашення боргу, є порушенням п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
За вчинення порушення, вказаного у п. 2 рішення, накладено штраф на КП «Очаківводоканал», у відповідності до абз. 2 ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у розмірі 7000,00 грн.
Крім того, зобов'язано позивача у двомісячний строк здійснити заходи по припиненню вчинення даного порушення та приведення договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які укладаються з юридичними особами, у відповідності з чинним законодавством та зобов'язано оприлюднити за власні кошти резолютивну частину рішення у міському засобі масової інформації .
Рішення №21-ріш отримано Комунальним підприємством “Очаківводоканал” 01.07.2015, про що свідчить штамп на примірнику рішення за вхідним № 198/1 ( а.с.45).
Позивач не погодившись із вказаним рішенням у встановлений законом строк оскаржив його до Господарського суду Миколаївської області.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:
Статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення прав інших суб'єктів господарювання чи споживачів.
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення)
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є порушення органом АМК України процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства або при проведенні ним перевірки додержання суб'єктом господарювання конкурентного законодавства лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з'ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття правильного рішення у справі.
Позивачем не наведено жодних порушень процедурних правил органом Антимонопольного комітету України при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно статті 5 Закону України "Про природні монополії" суб'єкти, що здійснюють діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, є суб'єктами природних монополій в Україні.
Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України проведено дослідження становища КП «Очаківводоканал» на ринках надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Приймаючи рішення, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України визначило монопольне становище КП «Очаківводоканал» на ринку виходячи з таких фактичних даних:
- КП «Очаківводоканал» є суб'єктом природної монополії на досліджуваних ринках надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;
- товарними межами ринку є послуги з централізованого водопостачання та водовідведення;
- територіальними межами ринку є територія в межах міста Очакова Очаківського району Миколаївської області, на якій розташовані мережі, що належать або використовуються позивачем;
- споживачами послуг КП «Очаківводоканал» є населення та суб'єкти господарювання;
- часовими межами ринку є період 2012-2013 роки;
КП «Очаківводоканал» відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у 2012 -2013 роках займало монопольне становище на ринках надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у межах міста Очаків Миколаївської області, оскільки на цих ринках в зазначених межах у нього немає жодного конкурента.
У відповідності до частини першої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Згідно з приписами статей 20, 21 цього Закону договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення між споживачами та підприємством тепло -, водопостачання повинні укладатися на основі типового договору; виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Форма типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
За змістом статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору. Статтею 179 Господарського кодексу України унормовано, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Дослідивши наявний у справі договір № 16 від 03.05.2015 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, укладений між КП «Очаківводоканал » та ПАТ «Очаківський рибоконсервний комбінат», суд вважає, що висновок Миколаївського обласного територіального відділення АМК стосовно невідповідності умов даного договору щодо порядку визначення призначення платежу та погашення боргу - не відповідає змісту норм чинного законодавства України та призводить чи може призвести до вчинення КП «Очаківводоканал» порушень законодавства про захист економічної конкуренції - є правильним.
Так, при визначенні порядку розрахунків, КП «Очаківводоканал» встановило в договорі умову, що в разі утворення боргу за договором, оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується КП «Очаківводоканал» в погашення боргу.
Договором № 16 встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору відповідно до чинного законодавства та, що у разі порушення строків виконання зобов'язань по оплаті за надані послуги, Споживач сплачує Виробнику пеню у в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.
Згідно Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", відносини в сфері зазначених комунальних послуг здійснюються на договірних засадах.
Статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду, відповідно до встановлених тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Аналогічні положення передбачені й підпунктом 4.3.5 пункту 4.3 Договору.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору відповідно до чинного законодавства.
У разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, Споживач сплачує Виробнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості (пункт 5.2. Договору).
Зазначені умови договорів, також узгоджуються зі статтею 343 ГК України, якою встановлено відповідальність за порушення строків розрахунків, зокрема платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку.
Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статті 48 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" регламентує, що спори з питань питної води та питного водопостачання розглядаються у судовому порядку.
Пункт 7.7. Договору передбачає, що спори, що можуть виникнути у процесі виконання цього Договору вирішуються шляхом переговорів. Не врегульовані питання вирішуються у судовому порядку.
Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 N22 (із змінами та доповненнями від 17.04.2015) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976 (далі - Інструкція).
Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1, 1.3 Інструкції).
Пунктом 1.7 Інструкції передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банку списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
Згідно з пунктом 3.8 вказаної Інструкції - реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документ, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Тобто, Споживач самостійно визначає призначення платежу. Разом з тим, позивач вказаною умовою договору фактично отримав право на власний розсуд змінювати спрямування платежу, в тому числі, безакцептоване списання існуючих у Споживача боргів, що протерічить вимогами законодавства.
Внаслідок включення до договору вищевказаної умови, такі дії Позивача можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, у вигляді формування в останнього постійної заборгованості по оплаті поточних рахунків за надані послуги, незважаючи на те, що споживачем у платіжному документі буде зазначатися про оплату за послуги спожиті у поточному періоді, а також, до позбавлення споживача права на погашення вартості послуг, спожитих у поточному періоді, оскільки сплачені споживачем кошти в першу чергу будуть зараховуватися Позивачем в погашення боргу.
Так, судом встановлено, що право позивача на самостійну зміну вказаного в платіжному документі призначення платежу (не враховувати вказане призначення платежу) та спрямовувати перераховані товариством кошти на першочергове погашення боргу, правомірно визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б установити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при розгляді справи №2-26.213/65-2014 не було допущено порушення процедурних правил та у відповідності до законодавства проведено їх аналіз та прийнято рішення у відповідності до законодавства.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено 12.10.2015
Суддя Н.О.Семенчук