79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.10.2015р. Справа№ 914/3171/15
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт-Про»
до відповідача-1:Приватного підприємства «Будторгсервіс»
до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант СК-Буд»
про:стягнення 85150 грн. 77 коп.
Суддя: Цікало А. І.
При секретарі: Корчинському О. І.
Представники:
Позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 03.08.2015 р. № 1)
Відповідача-1:не з'явився
Відповідача-2:не з'явився
04.09.2015 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 3263 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт-Про» до відповідача-1: Приватного підприємства «Будторгсервіс» та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант СК-Буд» про стягнення 85150 грн. 77 коп.
Ухвалою суду від 09.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.10.2015 р.
Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.
Відповідачі вимоги суду не виконали, відзив на позов не представили, проти позову не заперечили, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча і були належно повідомлені про місце, дату та час судового засідання, причин неявки представників в судове засідання не повідомили.
Згідно з підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідачі відзив на позов не подали, проти позову не заперечили, не забезпечили явку своїх представників в судове засідання, не скористались наданим їм правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2 за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
03.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт-Про» (позивач) та Приватним підприємством «Будторгсервіс» (відповідач-1) укладено договір поставки № 01/0301-14 (надалі - Договір поставки; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).
Відповідно до п. 1.1 Договору поставки, позивач зобов'язується поставити та передати у власність відповідача-1 товар, а відповідач-1 зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на визначених цим договором умовах.
Згідно з п. 1.2. Договору поставки, найменування, ціна, обсяг (кількість), асортимент кожної партії товару погоджується сторонами додатково (згідно замовлень відповідача-1) та фіксується у накладних, які оформляються на кожну окрему партію товару.
У п. 4.8. Договору поставки сторони погодили, що будь-яка поставка товару, здійснена позивачем відповідачу-1 після укладення даного договору, вважається поставкою товару на умовах встановлених даним договором.
На виконання умов Договору поставки, за період з 03.01.2014 р. по 11.05.2015 р. позивач поставив відповідачу-1, а відповідач-1 прийняв товар на загальну суму 184600 грн. 56 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).
Претензій щодо якості та кількості товару від відповідача-1 на адресу позивача не поступало.
Порушуючи умови Договору поставки, відповідач-1 лише частково здійснив оплату за отриманий товар на суму 99449 грн. 79 коп., що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку позивача.
Таким чином, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за отриманий товар становить 85150 грн. 77 коп.
Зазначена сума заборгованості підтверджується також актом взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем-1 за період з 01.01.2014 р. по 11.05.2015 р.
Станом на час розгляду справи, відповідач-1 доказів відсутності заборгованості перед позивачем не представив.
23.12.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт-Про» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант СК-Буд» (відповідач-2) укладено договір поруки № 1 (надалі - Договір поруки; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, за цим договором відповідач-2 поручається перед позивачем за належне, повне і своєчасне виконання Приватним підприємством «Будторгсервіс» (відповідач-1) своїх обов'язків за договором, передбаченим п. 2.1. цього договору (основний договір).
Згідно п. 2.1. Договору поруки, під основним договором в цьому договорі сторони розумують договір поставки № 01/0301-14 від 03.01.2014 р., укладений між позивачем та відповідачем-1.
У п. 2.3. Договору поруки встановлено, що відповідач-2 поручається за виконання зобов'язань відповідачем-1 за основним договором частково - в розмірі 1000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, у разі порушення відповідачем-1 своїх зобов'язань за основним договором в цілому чи в будь-якій частині, відповідач-2 зобов'язаний самостійно виконати зазначений обов'язок відповідача-1 (в частині, передбаченій п. 2.3. Договору) перед позивачем на підставі письмової вимоги позивача протягом семи календарних днів від дати одержання такої вимоги.
У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 умов Договору поставки, позивачем вручено відповідачу-2 письмову вимогу від 11.06.2015 р. вих. № 2015/06-11 про сплату коштів у розмірі 1000,00 грн. зазначена вимога одержана відповідачем-2 12.06.2015 р., що підтверджується відміткою відповідача-2 на вказаній вимозі.
Станом на час розгляду справи, відповідач-2 не представив суду доказів перерахування позивачу коштів в розмірі 1000,00 грн. в якості виконання свого зобов'язання за Договором поруки.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Згідно з ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно з ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем-1, станом на день звернення з позовом до суду та час розгляду справи, у відповідача-1 наявна заборгованість перед позивачем за отриманий товар у розмірі 85150 грн. 77 коп.
Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 2 ст. 553 ЦК України, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до умов договору поруки від 23.12.2014 р. № 1, укладеного між позивачем та відповідачем-2, відповідач-2 частково поручився за виконання відповідачем-1 зобов'язання за договором поставки на суму 1000 грн.
Згідно з ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На час розгляду справи, відповідачі проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не представили.
Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачі проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт-Про» до відповідача-1: Приватного підприємства «Будторгсервіс», до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант СК-Буд» про стягнення 85150 грн. 77 коп. обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти відповідачів, оскільки спір виник з їх неправомірних дій.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 509, 510, 526, 546, 553, 554, 626, 627, 629, 655, 656, 662, 663, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193 ГК України, ст. ст. 4, 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт-Про» до відповідача-1: Приватного підприємства «Будторгсервіс», до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант СК-Буд» про стягнення 85150 грн. 77 коп. - задоволити.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Будторгсервіс» (пр. Миру, буд. 123, м. Генічеськ, Херсонська область, 75500; ідентифікаційний код 25552373) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант СК-Буд» (пр. Грушевського, буд. 1А, м. Миколаїв, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 39162705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт-Про» (вул. Городоцька, буд. 357, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 37073048) 1000 грн. 00 коп. боргу та 21 грн. 38 коп. судового збору.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Будторгсервіс» (пр. Миру, буд. 123, м. Генічеськ, Херсонська область, 75500; ідентифікаційний код 25552373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт-Про» (вул. Городоцька, буд. 357, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 37073048) 84150 грн. 77 коп. боргу та 1805 грн. 62 коп. судового збору.
4. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13 жовтня 2015 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Цікало А.І.