08.10.2015 р. Справа№ 914/1921/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Державного підприємства “Виробничо сервісний центр у Львівській області”, м.Львів
про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.08.2015р.
у справі №914/1921/15
за позовом Прокурора Галицького району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м.Львів
до відповідача Державного підприємства “Виробничо сервісний центр у Львівській області”, м.Львів
про стягнення 1 935 681,08 грн.
За участю представників сторін:
від заявника ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 06.07.2015р.);
від стягувача ОСОБА_2 - юрисконсульт (довіреність №08 від 16.02.2015р.);
від прокуратури не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Державного підприємства “Виробничо сервісний центр у Львівській області” про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.08.2015р. у справі №914/1921/15 за позовом Прокурора Галицького району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” до відповідача Державного підприємства “Виробничо сервісний центр у Львівській області” про стягнення 1 935 681,08 грн.
Ухвалою суду від 30.09.2015р. вказану заяву прийнято до розгляду та призначено її до судового розгляду на 08.10.2015р.
Представник заявника подав письмові пояснення (вх.№43005/15) до яких долучено звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2015р. Представник заявника заяву про відстрочку виконання рішення суду підтримав повністю.
Представник стягувача проти заяви про відстрочку виконання рішення суду заперечив.
Прокуратура явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи
питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”).
Розглянувши долучені до заяви докази, враховуючи інтереси як Державного підприємства “Виробничо сервісний центр у Львівській області”, так і Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, суд дійшов висновку, що вони не є достатніми для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду.
Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку відмовити заявнику у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 115, 121 ГПК України, господарський суд, -
1. У задоволенні заяви Державного підприємства “Виробничо сервісний центр у Львівській області” про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.08.2015р. у справі №914/1921/15 відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Петрашко М.М.