Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"08" жовтня 2015 р. Справа № 911/3924/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства «БГ Банк», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Консульт», АР Крим, м. Сімферополь
про стягнення коштів,
за участю представників:
позивача:ОСОБА_1, довіреність №2 від 02.03.2015 року;
відповідача:не з'явилися;
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «БГ Банк» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Консульт» (відповідач) про стягнення 106 528 693,30 грн., з яких: 45 000 000,00 грн заборгованості по сплаті кредиту за кредитним договором №КБ-18-012-02 від 29.03.2012 року, 22 704 657,55 грн. пені, 30 980 823,99 грн інфляційних втрат та 1 886 301,37 грн 3% річних за порушення строків сплати кредиту; 2 495 341,74 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 1 259 019,54 грн. пені, 1 717 949,85 грн. інфляційних втрат та 104 599,26 грн 3% річних за порушення строків сплати процентів; 380 000,00 штрафу, нарахованого внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.
У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.09.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 08.10.2015 року.
Представники відповідача в судове засідання 08.10.2015 року не з'явилися, відзив на позов не надали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29.03.2012 року між публічним акціонерним товариством «БГ Банк» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Консульт» (позичальник) було укладено кредитний договір №КБ-18-012-02 про надання відновлювальної кредитної лінії в національній валюті (кредитний договір).
За період з 05.04.2012 року по 24.12.2013 року між сторонами було укладено ряд договорів про внесення змін до кредитного договору, якими змінювався ліміт кредитної лінії, розмір процентної ставки за користування кредитом, а також строки повернення кредиту.
Так, пунктами 1.1., 1.3. (в редакції договорів про внесення змін до кредитного договору №5 від 26.12.2012 року, №9 від 24.12.2013 року) кредитного договору передбачено, що загальний ліміт кредитування за кредитною лінією складає 79 500 000,00 грн.
Строк остаточного повернення (повного погашення) кредиту - 25.03.2014 року, або строк встанвоелний у відповідності до п. 2.7., 2.8. цього договору.
Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, надавши позичальнику 29.03.2012 - 100 000,00 грн., 30.03.2012 - 44 900 000,00 грн. кредитних коштів, що у сумі становить 45 000 000,00 грн. та підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з позичкових рахунків відповідача.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов договору.
Однак, відповідач свої обов'язки за кредитним договором в частині своєчасного повернення суми наданого кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 45 000 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту та 2 495 341,74 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з квітня 2012 року по березень 2014 року.
В обгрунтування заявлених позовних вимог щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом позивач зазначив, що відповідачем було частково сплачено 16 315 991,05 грн. процентів за користування кредитом за період з квітня 2012 року по березень 2014 року, у той час, як решта грошових зобов'язань відповідача залишились невиконаними, в підтвердження чого позивачем надано суду банківські виписки з позичкових рахунків відповідача за спірний період.
З метою врегулювання даного спору, 20.08.2015 позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про порушення зобов'язань №15-2008 від 20.08.2015, відповідно до якого позивач інформував позичальника про наявність заборгованості за кредитним договором та вимагав її погашення у повному обсязі.
Посилаючись на те, що відповідач на зазначену вимогу не відповів, суму заборгованості за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не погасив, позивач просить суд, стягнути з відповідача, зокрема, 45 000 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту та 2 495 341,74 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ст. 627 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1.3. кредитного договору (в редакції п. 1 договору про внесення змін до кредитного договору №9 від 24.12.2013) строк остаточного повернення (повного погашення) кредиту - 25.03.2014 року.
Поряд з тим, договорами про внесення змін до кредитного договору №5/1 від 05.02.2013 року, сторони погодили сплату позичальником процентів у розмірі: щомісячно починаючи з останнього робочого дня місяця, за який нараховані відсотки до 5-го числа місяця наступного за місяцем, за який нараховані відсотки (вклюсно), в сумі, що перевищує 30% від суми нарахованих за відповідний місяць відсотків; залишок суми нарахованих банком та несплачених відсотків позичальник сплачує в день настання строку погашення кредиту.
З огляду наведеного, використання відповідачем кредитного ліміту, відкритого в рамках кредитного договору, свідчить про погодження останнім з умовами договору та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом у повному обсязі у строки, визначені сторонами за договором.
Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 45 000 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту та 2 495 341,74 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, як позичальником, своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з останнього: 22 704 657,55 грн. пені, нарахованої з 26.03.2014 по 18.08.2015 на 45 000 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту; 1 259 019,54 грн. пені, нарахованої за порушення строків сплати процентів за користування кредитом з 26.03.2014 по 18.08.2015;
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.3. кредитного договору передбачено, що за порушення встановлених цим договором строків оплати відсотків, інших строкових платежів передбачених цим договором, банк має право нараховувати та стягувати, а позичальник зобовязаний сплатити на вимогу банку, пеню на прострочену суму зазначених платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розраховану за кожен день прострочення платежу.
Сторони домовились, згідно ст. 232 Господарського кодексу України, що штрафні санкції передбачені, зокрема, п. п. 6.2., 6.3., 6.4. цього договору нараховуються банком протягом 3 (трьох) років від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним позичальником.
З огляду наведеного, а також враховуючи те, що арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом, обрахованої судом за вказані позивачем періоди з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 22 704 657,55 грн. та 1 259 019,54 грн., а тому вимога позивача підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з порушення відповідачем умов договору по поверненню суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом у погодженні сторонами строки, позивач просить суд стягнути з відповідача: 30 980 823,99 грн. інфляційних втрат та 1 886 301,37 грн. 3% річних, нарахованих з 26.03.2014 по 18.08.2015 на 45 000 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту; 1 717 949,85 грн. інфляційних втрат та 104 599,26 грн. 3% річних, нарахованих з 26.03.2014 по 18.08.2015 на 2 495 341,74 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом, обрахований судом за вказані позивачем періоди з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить: 30 980 823,99 грн. інфляційних втрат та 1 886 301,37 грн 3% річних за порушення строків сплати кредиту; 1 717 949,85 грн. інфляційних втрат та 104 599,26 грн. 3% річних, вимога позивача підлягає задоволенню.
Поряд з тим, позивач, посилаючись на порушення позичальником покладених на нього обов'язків за кредитним договором, просить суд стягнути з останнього 380 000,00 грн. штрафу, а саме: 290 000,00 грн. штрафу, нарахованого у порядку п. 6.4. кредитного договору та 90 000,00 грн. штрафу, нарахованого у порядку п. 6.2. кредитного договору.
Беручи до уваги наведені обставини, а також враховуючи встановлення факту неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у сукупному розмірі 380 000,00 грн. з огляду на її обґрунтованість.
При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2014 у справі №910/19082/13.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача та стягуються в доход Державного бюджету України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Консульт» (95001, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, буд. 19, офіс 3, код 32924812) на користь публічного акціонерного товариства «БГ Банк» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код 20717958) 45 000 000 (сорок п'ять мільйонів) грн. 00 коп. заборгованості по сплаті кредиту, 22 704 657 (двадцять два мільйона сімсот чотири тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 55 коп. пені за порушення строків сплати кредиту; 2 495 341 (два мільйона чотириста дев'яносто п'ять тисяч триста сорок одну) грн. 74 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 1 259 019 (один мільйон двісті п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятнадцять) грн. 54 коп. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 30 980 823 (тридцять мільйонів дев'ятсот вісімдесят тисяч вісімсот двадцять три) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 1 886 301 (один мільйон вісімсот вісімдесят шість тисяч триста одну) грн. 37 коп. 3% річних за порушенню строків сплати кредиту; 1 717 949 (один мільйон сімсот сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 104 599 (сто чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 26 коп. 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 380 000 (триста вісімдесят тисяч) грн 00 коп. штрафу.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Консульт» (95001, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, буд. 19, офіс 3, код 32924812) в доход Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 13.10.2015 р.
Суддя Т.Д. Лилак