ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.09.2015Справа №910/29134/14
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до публічного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "Гарант-Авто"
про стягнення 11 196,96 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Гоголь О.Я. - представник за довіреністю № 0114-77 від 20.05.2014 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до публічного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення 11 196,96 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.04.2013 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та приватним підприємством «ВІП-РЕНТ» укладено договір добровільного страхування № 28-0199-2700/13-2195, відповідно до якого застраховано автомобіль марки Volkswagen, д.н. АА3960МС.
22.10.2013 року на дорозі Т-05-08 Донецьк-Новоазовськ-Сєдове сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Volkswagen, д.н. АА3960МС, під керуванням водія Подгорняка Дениса Анатолійовича та автомобіля марки БАЗ А 079, д.н. ВВ1258АМ, під кернуванням Столярчука Миколи Васильовича.
Страхувальник подав заяву страховику про настання випадку та виплату страхового відшкодування.
Приватне акціонерне товариство "Українська страхова група" на виконання умов договору, виплатило страхове відшкодування в розмірі 11 196,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22627 від 11.12.2013 року.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки БАЗ А 079, д.н. ВВ1258АМ, на момент ДТП, застрахована у публічного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "Гарант-Авто", згідно полісу № АС/5345501.
Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу заяву про регресні вимоги (загальна сума регресної вимоги 11 196,96 грн. вих. № 127УСГ від 29.08.2014 року.
Вимоги відповідач не виконав, тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.01.2015 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2015 року розгляд справи відкладено на 23.02.2015 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання.
23.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про витребування доказів по справі.
Відповідно до відомостей № 9288632 про дорожньо-транспортну пригоду, 22.10.2013 року на дорозі Т-05-08 Донецьк-Новоазовськ-Сєдове сталась ДТП за участю автомобіля марки Volkswagen, д.н. АА3960МС, під керуванням водія Подгорняк Дениса Анатолійовича та автомобіля марки ВАЗ, д.н. ВВ1258АМ, під керуванням водія Столярчука Миколи Васильовича.
З даної довідки вбачається, що матеріали ДТП направлено до Первомайського РВ.
Відповідно до розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Первомайському міському суду Луганської області здійснюється Рубіжанським міським судом Луганської області.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.02.2015 року задоволено клопотання приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про витребування доказів по справі. Зупинено провадження у справі № 910/29134/14 до отримання належним чином завірені копії постанови Первомайського міського суду Луганської області про адміністративне правопорушення стосовного гр. України Столярчука Миколи Васильовича за порушення ПДР України (дорожньо-транспортна пригода сталась 22.10.2013 року на дорозі Т-05-08 Донецьк-Новоазовськ-Сєдове за участю автомобіля марки Volkswagen, д.н. АА3960МС, під керуванням водія Подгорняк Дениса Анатолійовича та автомобіля марки БАЗ, д.н. ВВ1258АМ, під керуванням водія Столярчука Миколи Васильовича). Направлено до Рубіжанського міського суду Луганської області запит про надання інформації.
Господарський суд міста Києва звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області із листом вих. № 06-37.1/498/15 від 25.02.2015 року, відповідно до якого просив направити належним чином завірені копії постанов про адміністративне правопорушення стосовно гр. України Столярчука Миколи Васильовича.
Рубіжанський міський суд Луганської області повідомив листом вих.. № 2035/15вих від 11.03.2015 року, що Первомайським міським судом Луганської області не було передано жодної справи Рубіжанському міському суду Луганської області та згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, копія постанови про адміністративне правопорушення стосовного гр. України Солярчука М.В. відсутня.
Листом № 06-37.1/1727/15 від 24.07.2015 року господарський суд міста Києва знову звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області, відповідно до якої просив надати інформацію.
Рубіжанський міський суд Луганської області надав відповідь, де зазначалось, що ним отримано копію бази КП «Д-3» Первомайського міського суду Луганської області, однак при перевірці встановлено, що в ній відсутні будь-які дані стосовно Столярчука Миколи Васильовича та до суду жодна справа із Первомайського міського суду Луганської області не передавалась.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.09.2015 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 21.09.2015 року.
У судове засідання 21.09.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.02.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 32015089.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
30.04.2013 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та приватним підприємством «ВІП-РЕНТ» укладено договір добровільного страхування № 28-0199-2700/13-2195, відповідно до якого застраховано автомобіль марки Volkswagen, д.н. АА3960МС.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до відомостей № 9288632 про дорожньо-транспортну пригоду, 22.10.2013 року на дорозі Т-05-08 Донецьк-Новоазовськ-Сєдове сталась ДТП за участю автомобіля марки Volkswagen, д.н. АА3960МС, під керуванням водія Подгорняк Дениса Анатолійовича та автомобіля марки БАЗ, д.н. ВВ1258АМ, під керуванням водія Столярчука Миколи Васильовича.
Страхувальник подав заяву страховику про настання випадку та виплату страхового відшкодування.
З рахунку-фактури № КЛ00008171 від 25.10.2013 року та акту виконаних робіт № КЛ014971 від 18.11.2013 року видно, що вартість виконаних робіт та запчастин становить 12 796,95 грн.
Згідно із страховим актом № ДККА-31911 від 10.12.2013 року та розрахунком до нього, розмір страхового відшкодування становить 11196,96 грн.
Приватне акціонерне товариство "Українська страхова група" на виконання умов договору, виплатило страхове відшкодування в розмірі 11 196,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22627 від 11.12.2013 року.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки БАЗ А 079, д.н. ВВ1258АМ, на момент ДТП, застрахована у публічного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "Гарант-Авто", згідно полісу № АС/5345501.
Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу заяву про регресні вимоги (загальна сума регресної вимоги 11 196,96 грн. вих. № 127УСГ від 29.08.2014 року.
Відповідач вимогу не виконав.
Відповідно до ч.1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже для відшкодування шкоди за правилами вищезазначеної статті необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи;
б) наявність шкоди;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;
г) вина завдавача шкоди.
При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.
Пунктом 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» 02-5/215 від 01.04.1994 року передбачено, що встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують неправомірність поведінки Стялорчука Миколи Васильовича у настанні ДПТ, яка мала місце 22.10.2013 року на дорозі Т-05-08 Донецьк-Новоазовськ-Сєдове.
Оскільки, не встановлена вина відповідача, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 11 196,96 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з статтею 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 15.10.2015 року.
Суддя С.М.Мудрий