ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.10.2015Справа №910/21327/15
За позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»
До Приватного акціонерного товариства «СІ-ЕС-ТІ Інвест»
Про стягнення 20 871,13 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: Кононенко О.В. представник за довіреністю № 05.1-7/1942 від 03.03.15.
Від відповідача: не з'явився
Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «СІ-ЕС-ТІ Інвест» (далі - відповідач) про стягнення 20 871,13 грн., а саме: 17 976,00 грн. - основного боргу, 2 765,84 грн. - пені, 138,29 грн. - 3% річних.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем не сплачено грошові кошти за Договором № 2028/157м-09 від 29.01.09., що зумовило виникнення заборгованості, нарахування пені, 3% річних та звернення позивача з даним позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.15. порушено провадження у справі № 910/21327/15 та призначено її до розгляду на 17.09.15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.15. в зв'язку з неявкою відповідача розгляду справи на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 06.10.15.
В судовому засіданні 06.10.15. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 06.10.15. повторно не з'явився, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відомості про місцезнаходження відповідача підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що наданий позивачем, повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду наявні в матеріалах справи.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/21327/15.
В судовому засіданні 06.10.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.01.09. між позивачем (далі - Виконавець) та відповідачем (далі - Замовник) було укладено Договір № 2028/157м-09 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) предметом Договору є проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника.
Строк дії Договору сторонами погоджено п. 6.1 і становить один календарний рік, набирає чинності з дати його підписання (29.01.09.). Договір вважається продовженим на кожний наступний період тривалістю один календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі (п. 6.2 Договору).
Доказів припинення Договору матеріали справи не містять, а тому суд дійшов висновку, що Договір було продовжено автоматично до 29.01.16.
Відповідно до п. 2.1 Договору Виконавець зобов'язався протягом всього терміну дії Договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує Замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ.
Згідно з п. 3.1Договору вартість виконання робіт за один календарний місяць складає 1 626,40 грн. і не включає ПДВ. Податок на додану вартість нараховується згідно законодавства України. Розрахунок наведений в додатку.
Спір у справі виник в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором по оплаті виконаних робіт за актами за лютий-червень 2015 року включно.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, обґрунтувань соє правової позиції у справі не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Виконання робіт підтверджується відповідним Актом виконаних робіт підписаним обома сторонами (п. 3.2 Договору).
Відповідно до п. 3.3 Договору, Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника.
Матеріали справи містять підписані сторонами акти про виконання робіт за Договором на загальну суму 17 976,00 грн.: № 15-1674 від 27.02.15., № 15-2789 від 31.03.15., № 15-4158 від 30.04.15., № 15-5752 від 29.05.15., № 15-6919 від 30.06.15.
Судом встановлено, що позивачем було оформлено рахунки за проведені роботи та разом з вказаними актами виконаних робіт на адресу відповідача відповідно до наявних в матеріалах справи копій описів вкладення в цінний лист (оригінали яких було оглянуто судом) направлено та отримано замовником відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи:
- акт № 15-1674 від 27.02.15. направлено 04.03.15. і отримано відповідачем 05.03.15.;
- акт № 15-2789 від 31.03.15. направлено 26.03.15. і отримано відповідачем 27.03.15.;
- акт № 15-4158 від 30.04.15. направлено 28.04.15. і отримано відповідачем 05.05.15.;
- акт № 15-5752 від 29.05.15. направлено 28.05.15. і отримано відповідачем 02.06.15.;
- акт № 15-6919 від 30.06.15. направлено 27.06.15. і отримано відповідачем 30.06.15.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.4 Договору, розрахунки між Виконавцем і Замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок Виконавця протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.
Таким чином, строк оплати виконаних робіт за Договором на суму 17 976,00 грн. за період лютий-червень 2015 року включно є таким, що настав.
Оплати виконаних робіт за Договором за вказаний період на суму 17 976,00 грн. відповідач не здійснив.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за виконані роботи.
Оскільки відповідач прийняв замовлені ним роботи, однак не оплатив їх повної вартості, грошові кошти в розмірі на суму 17 976,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на все викладене вище позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежам позивач на підставі п. 4.3 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 765,84 грн. пені.
Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що за порушення грошових зобов'язань Замовник сплачує Виконавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент здійснення розрахунків від суми простроченого платежу.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання та на підставі викладеного вище здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 765,84 грн. пені, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 138,29 грн. - 3% річних.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).
За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 138,29 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Відповідачем не надано контррозрахунку пені та 3% річних.
Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СІ-ЕС-ТІ Інвест» (02154, м. Київ, бульвар Русанівський, б. 7; ідентифікаційний код 20280935) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 15 км; ідентифікаційний код 01181765) 17 976 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 2 765 (дві тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 84 коп. пені, 138 (сто тридцять вісім) грн. 29 коп. 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.10.15.
Суддя Т.М. Ващенко