ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.10.2015Справа №910/20806/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/20806/15
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування», м. Київ,
до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Київ,
про стягнення 28 404,42 грн.,
за участю представників:
позивача - Гаврилиця Д.М. (довіреність від 27.05.2015 № 96);
відповідача - Бакасова О.О. (довіреність від 31.12.2014 № 282);
третьої особи - не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнісон Страхування» (далі - ПАТ «СК «Юнісон Страхування») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (далі - ПАТ «СК «Брокбізнес») 28 404,42 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2015 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 22.09.2015 та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1.
14.08.2015 Господарським судом міста Києва було надіслано судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.
26.08.2015 від Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) надійшла письмова інформація від 21.08.2015 № 7/2-28/23669 на виконання вимог ухвали суду від 14.08.2015.
17.09.2015 позивач подав суду письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 14.08.2015.
17.09.2015 позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій вказав таке: 19.08.2015 на рахунок ПАТ «СК «Юнісон Страхування» надійшли грошові кошти від відповідача у сумі 19 216,54 грн.; таким чином, на дату розгляду справи розмір боргу відповідача перед позивачем складає 9 187,88 грн.; у зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 404,42 грн. страхового відшкодування.
22.09.2015 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що: відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування в порядку регресу з урахуванням фізичного зносу, а саме у сумі 19 216,54 грн.; підстав для задоволення решти позовних вимог не має.
У судовому засіданні 22.09.2015 було оголошено перерву до 06.10.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)
06.10.2015 відповідач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії сертифікату аварійного комісара від 22.02.2013 АК-А3 № 004.
Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2015 надав пояснення по суті спору та позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Представники третьої особи у судове засідання 06.10.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали.
Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасниками процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
До матеріалів справи долучені конверти з ухвалами суду, які повернуті з адрес третьої особи з відмітками пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 06.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,
21.07.2014 ПАТ «СК «Юнісон Страхування» (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Група Скіф» (страхувальник) укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням, зокрема, застрахованим транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1.
21.08.2014 о 15 год. 00 хв. у м. Києві на Спортивній площі сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля «Toyota Camry» та автомобіля «Lexus» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2014 зі справи № 757/25255/14-п ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення; застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340 грн.
21.08.2015 позивачем від страхувальника отримано заяву про виплату страхового відшкодування.
Позивачем було складено страховий акт від 16.09.2014 № СА03.001268.003 та розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 28 404,42 грн.
На підставі зазначеного страхового акту позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхове відшкодування у сумі 28 404,42 грн. (що підтверджується платіжним дорученням від 19.09.2014 № 1543 на суму 28 404,42 грн.).
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника «Lexus» як страхувальника на момент ДТП була застрахована відповідачем за полісом № АІ/6693078, за якими ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 510 грн.
Позивач заявив до стягнення страхове відшкодування у сумі 28 404,42 грн.
Відповідач заперечував проти розрахунку страхового відшкодування позивача посилаючись на те, що при визначенні матеріального збитку не було вираховано фізичний знос транспортного засобу.
Пошкоджений автомобіль «Toyota Camry» раніше був відремонтований, а тому при визначенні матеріальної шкоди необхідно було застосовувати коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу згідно п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092.
Відповідач розрахував, що розмір страхового відшкодування у даному випадку має складати 19 216,53 грн.
Відповідач надав суду докази перерахування вказаної суми на користь позивача, а саме платіжне доручення від 19.08.2015 № 16944 на суму 19 216,54 грн.
Позивач, у свою чергу, проти доводів відповідача заперечив та наголошував на тому, що страхове відшкодування є вірним у сумі 28 404,42 грн.
Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), передбачає, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Позивач подав суду звіт від 30.09.2014 № 73/65.09.14 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, з якого вбачається, що: коефіцієнт фізичного зносу складає 0,3; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - 25 462,96 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 20 024,95 грн.
Разом з тим, за розрахунком суду страхове відшкодування, яке має бути сплачено відповідачем складає - 19883,09 грн. 156,55 грн. (28 404,42 грн. (сума страхового відшкодування, що була виплачена позивачем страхувальнику) - 510 грн. (франшиза, визначена у полісі відповідача) - 8 521,33 грн. (фізичний знос, визначений за коефіцієнтом 0,3).
Відповідачем відшкодована 19.08.2015 сума 19 216,54 грн..
Отже, стягненню підлягає різниця між належною до відшкодування сумою 19883,09 грн. та відшкодованою 19216,54 грн. в розмірі 156,55 грн.
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3; ідентифікаційний код: 20344871) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування» (01601, м. Київ, пл. Спортивна, 1А; ідентифікаційний код: 32942598): 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 55 коп. страхового відшкодування та 10 (десять) грн. 07 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 13.10.2015.
Суддя І.Д. Курдельчук