ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/19762/15 05.10.15 р.
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Шовковик-8"
про стягнення 862 605,73 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кучкова Ю.В. за довіреністю № 91/2014/12/26-11 від 26.12.2014 р.;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Шовковик-8" про стягнення 872 605,73 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.09.2015 р.
13.08.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
27.08.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.
31.08.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про уточнення позовних вимог.
У судовому засіданні 03.09.2015 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів та підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих заяв, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 867 605,22 грн.
Ухвалою від 03.09.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.
У судовому засіданні 03.09.2015 р. оголошено перерву до 23.09.2015 р.
Ухвалою від 23.09.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.10.2015 р.
02.10.2015 р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача 862 605,73 грн., з яких 530 395,52 грн. заборгованості, 24 149,92 грн. 3 % річних та 308 060,28 грн. інфляційних втрат.
Представник позивача у судовому засіданні 05.10.2015 р. підтримала зменшені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання 05.10.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлений. Жодних заяв, чи клопотань від відповідача через відділ діловодства суду не надходило.
У судовому засіданні 05.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.05.2004 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої являється Публічне акціонерне товариства "Київенерго" (надалі - позивач, Постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Шовковик-8" (надалі - відповідач, Абонент) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630233 (надалі - Договір).
Відповідно до п. п. 1.1., 2.1. Договору, предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором. При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі Правил), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Згідно з п. п. 2., 3., 5. Додатку № 2 до Договору, у разі встановлення у "Споживача" будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4). У разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії "Споживача" не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, "Споживачем" додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно п.1.3 додатку 1. "Споживач", що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає "Постачальнику" звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТМ «Троєщина» за адресою: вул. Закревського, 14 - не пізніше 28 числа звітного місяця.
Пунктами 9., 10. Додатку № 2 до Договору передбачено, що "Споживач" щомісячно з 12 по 15 числа отримує в 305…РТМ «Троєщина» за адресою: вул. Закревського, 14 оформлену "Постачальником" рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник "Постачальнику" протягом двох днів з моменту їх одержання. "Споживач" щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок "Постачальника" або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок "Постачальника" згідно з його розрахунком.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було належним чином поставлено відповідачу теплову енергію у гарячій воді відповідно до умов Договору.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої теплової енергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього за період з 01.01.2013 р. по 01.06.2015 р. утворилась заборгованість перед позивачем , розмір якої станом на час розгляду справи становить 430 395,52 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому порядку відповідачем, останній за неналежне виконання умов Договору має сплатити 308 060,28 грн. інфляційних втрат та 24 149,92 грн. 3 % річних.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач відзиву на позов чи будь-яких заперечень по суті спору не надав, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростував.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Шовковик-8" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 35-А; код ЄДРПОУ 22883017) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) 530 395 (п'ятсот тридцять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 52 коп. заборгованості та зарахувати вказану суму на р/р 260323000201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669, одержувач ПАТ «Київенерго», код ЄДРПОУ 00131305.
3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Шовковик-8" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 35-А; код ЄДРПОУ 22883017) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) 308 060 (триста вісім тисяч шістдесят) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 24 149 (двадцять чотири тисячі сто сорок дев'ять) грн. 92 коп. 3 % річних та 17 252 (сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 11 коп. судового збору та зарахувати вказані суми на р/р 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, одержувач ПАТ «Київенерго», код ЄДРПОУ 00131305.
4. Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України 200 (двісті) грн. 00 коп. зайво сплаченого судового збору.
5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 12.10.2015 р.
Суддя Н.І. Зеленіна