61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
06.10.2015 Справа № 905/1456/15
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
При секретарі судового засідання Дейнегі В.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк”, м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алітек”, м.Донецьк
про стягнення заборгованості за договором №84К-01Ю від 17.07.2012р. в сумі 219 400 524,06 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 за дов. № 71 від 08.06.2015р.
Від відповідача: не з'явився.
Суд перебував в нарадчій кімнаті 06.10.2015р. з 10.32 год. по 10.34 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Південкомбанк”, м.Київ звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алітек”, м.Донецьк з позовом про стягнення заборгованості за договором №84К-01Ю від 17.07.2012р. в сумі 219 400 524,06 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №84К-01Ю від 17.07.2012р.
Ухвалою суду від 18.08.2015р. за вказаним позовом порушено провадження по справі № 905/1456/15.
Враховуючи часткове невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та ненадання витребуваних документів у повному обсязі згідно зі ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось.
Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. 19.08.2015р. помічник судді Табачніков В.Г., провідний спеціаліст ОСОБА_2 та помічник судді Губань М.С. склали акт, про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: місто Донецьк, вулиця Кірова, 17, 83016. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” № 7-14-197 від 06.05.2015р. про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.
Відтак, на офіційному веб-порталі “Судова влада України” (dn.arbitr.gov.ua), у розділі “Новини та події суду” були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/1456/15.
В порядку Закону України “Про доступ до судових рішень”, ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).
За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).
Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/1456/15 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
17 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Південкомбанк» (далі кредитор або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Алітек” (далі позичальник або відповідач) був укладений договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №84К-01Ю (далі договір).
Відповідно до п 1.1. (в редакції додаткової угоди №5 від 16.07.2013р. до договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №84К-01Ю від 17.07.2012р.) договору банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:
Ліміт кредитування - 117 000 000,00 грн.;
Кінцевий строк дії кредитної лінії - до 15.07.2014р. (включно);
Ціль використання коштів - поповнення обігових коштів;
Процентна ставка - 26% річних.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику позичковий рахунок №20623010847001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк», код банку (МФО) 335946 (далі позичковий рахунок).
Видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі транш) на цілі, визначені п. 1.1 цього договору, шляхом зарахування на поточний рахунок №26003010847001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк», код банку (МФО) 335946, на підставі письмової письмової заяви позичальника.
Згідно з п. 2.2. договору моментом (днем) надання траншу кредиту вважається день зарахування на поточний рахунок №26003010847001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк», код банку (МФО) 335946, суми відповідного траншу кредиту.
З пункту 2.4. вбачається, що термін користування позичальником кожним траншем кредиту не може перевищувати кінцевого строку дії кредитної лінії.
Відповідно до п. 2.5 договору кредитор нараховує проценти за фактичними залишками кредитної заборгованості позичальника перед кредитором.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, за період з першого по останнє число поточного місяця, а також у день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, якщо таке сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії (п. 2.6. договору).
Пунктом 3.3.6. договору встановлено, що повернути кредитору в повному обсязі суму отриманих кредитних коштів в строк, визначений п. 1.1.
У пункті 4.2. договору зазначається, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісії, визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредитних коштів, невиконання позичальником умов, встановлених підпунктом 3.3.6 цього договору, кредитор має право стягнути з позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний д ень прострочення. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців від дня, коли повне зобов'язання мало бути виконано. При розрахунку пені враховується день виникнення простроченої заборгованості та не враховується день повернення заборгованості позичальником.
Згідно з п. 8.3. цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №84К-01Ю від 17.07.2012р. та укладені в його межах додаткові угоди підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.
Дослідивши договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №84К-01Ю від 17.07.2012р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Як вбачається зі змісту договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №84К-01Ю від 17.07.2012р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаних правочинів. Оскільки сторонами не надано доказів їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковими для виконання сторонами.
На виконання умов договору відповідачем направлялися на адресу позивача заяви про надання траншів на суми: 70 000 000,00грн., 47 000 000,00 грн., 47 000 000,00 грн. Позивач надав відповідні кошти, але відповідач частково погасив суму кредиту на 47 000 000,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 117 000 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особливому рахунку № 20623010847001, відкритому ПАТ «КБ «Південкомбанк» для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом. За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” бухгалтерській облік та його відображення у відповідних регістрах обліку є належними доказами, які підтверджують проведення господарської операції. Таким чином, суд вважає доведеним факт надання кредитних коштів відповідачеві в межах укладеного кредитного договору.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Як зазначає позивач, у відповідача станом на 10.08.2015р. наявна заборгованість за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №84К-01Ю від 17.07.2012р., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 117 000 000,00 грн., поточної заборгованості по сплаті відсотків в сумі 845 000,00 грн.(% нараховані за по 10.08.2015 року), простроченої заборгованості по сплаті відсотків в сумі 38 616 500,00 грн. Заборгованість по сплаті відсотків підтверджується виписками з особистих рахунків №20699010847002 та №20698010847003, відкритих в ПАТ «КБ «Південкомбанк» для відображення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та розрахунком доданим до позовної заяви.
У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таким чином, суд приймає зазначені документи як належні докази, якими підтверджується спірна заборгованість.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Позивач заявив до стягнення пеню на за несвоєчасну сплату відсотків (за період з 06.06.2014р. по 10.08.2015р.) в сумі 10 978 024,06 грн.; пеню нараховану на заборгованість по сплаті основного боргу (за період з 16.07.2014р. по 10.08.2015р.) в сумі 51 961 000,00 грн.
У відповідності до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК, ст. 83 ГПК України суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з наступним.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.
Зі змісту ст. 1 Закону України “ Про боротьбу з тероризмом” антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.
На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”, приписів Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 № 33/6/а “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення”, відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 7.04.2014 року.
Згідно Закону України “Про боротьбу з тероризмом” в районі проведення антитерористичної операції встановлюється особливий порядок пов'язаний з наданням спеціальних повноважень, необхідних для забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,установ, організацій. У зв'язку із зазначеними приписами Закону, Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Макіївка. Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014 № 466 “Про призупинення здійснення фінансових операцій” банкам України заборонено здійснювати усі видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015 року № 27 , встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.
Таким чином, наразі територія міста Донецька є неконтрольованою органами державної влади України, входить в зону АТО, у зв'язку з чим забезпечення виконання Конституційних основ правового господарського порядку в Україні, встановлених ст. 42 Конституції України та ст.5 ГК України, на зазначених територіях є неможливим.
Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначені заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а саме накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на примусову реалізацію предметів іпотеки, особливий порядок перереєстрації суб'єктів, тощо. Таким чином, Держава гарантувала визначеним вище суб'єктам пільгові умови виконання зобов'язань, пов'язані із звільненням від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.
Згідно витягу з ЄДРПОУ місцем реєстрації та місцем знаходження відповідача є місто Донецьк. Інформації щодо зміни місцезнаходження та проведення підприємницької діяльності відповідачем в іншому місці суду не надано.
Враховуючи місце розташування відповідача, неможливість забезпечення державними органами України стабільного функціонування підприємств в місті Донецьк, суд за внутрішнім переконанням приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені за несвоєчасну сплату відсотків (за період з 06.06.2014р. по 10.08.2015р.) до 100,00грн.
30.10.2014 року розпорядженням № 1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.
Розпорядженням від 5.11.2014 року № 1079-р Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.
Проте, відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, суд виходить з того, що згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” завданням суду при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Гарантоване Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” право бути звільненим від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту не може бути ілюзорним.
За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. по справі “Серявін та інші проти України”, будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Враховуючи викладене та принцип верховенства права, закріплений ст.8 Конституції України, суд вважає, що незабезпечення державними органами передумов виконання Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” порушує той самий “справедливий баланс” та не може бути підставою для відмови в захисті прав відповідача судом.
Судом враховане, що у відповідності до ч.7 ст. 4 ГПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність теоретичного підходу у вирішенні питання застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , а саме застосовує подолання прогалини в законодавстві в частині визначення зони проведення АТО, шляхом застосування до спірних правовідносин аналогії закону.
Враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом», прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “ Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення”, Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені за кредитом, нарахованої в період проведення антитерористичної операції (з 16.07.2014р. по 10.08.2015р.).
Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.4 Законом України “Про судовий збір”, Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, Законом України “Про боротьбу з тероризмом”, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ”, ст.ст.1, 4, 21-22, 28, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алітек”, м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором №84К-01Ю від 17.07.2012р. в сумі 219 400 524,06 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алітек” (місто Донецьк, вулиця Кірова, будинок 17, 83016, ідентифікаційний код 34686804) на корить Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” (юридична адреса: 83015, м. Донецьк, проспект Ватутіна, 33-А, код ЄДРПОУ 19358767; місцезнаходження: 03138, м. Київ, проспект Червонозоряний, будинок 82, поверх 5) заборгованість за договором №84К-01Ю від 17.07.2012р., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 117 000 000,00 грн., поточної заборгованості по сплаті відсотків в сумі 845 000,00 грн., простроченої заборгованості по сплаті відсотків в сумі 38 616 500,00 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 100,00грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алітек” (місто Донецьк, вулиця Кірова, будинок 17, 83016, ідентифікаційний код 34686804) на користь державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харькова, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999649, рахунок 31216206783002, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 55775,34 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 06.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 12.10.2015р.
Суддя П.В. Демідова