ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
03.07.06 Справа № 7/234.
Суддя Калашник Т.Л., розглянувши матеріали справи за позовом
Урядового органу державного управління -Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Алчевський завод будівельних конструкцій", м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 5409 грн. 54 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -Шапар І.П., довіреність № 12/168-1639 від 25.05.06;
від відповідачів -не прибув.
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.05.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.17 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: про стягнення 5409 грн. 54 коп. підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.
Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не надав, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про час і місце був повідомлений у встановленому порядку. Справа розглядається по наявній у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
У відповідності до ст. 9 Закону України »Про енергозбереження» від 01.07.94 № 74/94 (далі -Закон) основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здіснення функцій по контролю у відповідній сфері.
Державна інспекція з енергозбереження, тобто відповідач у даній справі, є органом державного управління у цій сфері, що закріплено у п.1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.00 № 1039.
Розділом V Закону, який має назву "Контроль у сфері енергозбереження та відповідальність за порушення цього закону", передбачено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України /стаття 26/.
Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.00 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.00 за № 653/4874.
Так, на виконання покладених на нього зазначених вище функцій контролю, відповідачем в особі структурної одиниці -Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області - було проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів на Відкритому акціонерному товаристві "Алчевський завод будівельних конструкцій" (відповідач).
За результатами перевірки позивачем було складено акт від 16.04.04 № 18-12/057, зі змісту якого вбачається, що з боку відповідача мають місце факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів - відносно електроенергії факти її неекономного та неефективного використання характеризуються низьким коефіцієнтом потужності системи електропостачання на підприємстві, неефективні втрати електроенергії по цій причині склали 14464 кВтг/рік.
На підставі даного акту комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів № 18-12/057 від 16.04.04 позивачем застосовано підвищену плату.
Відповідно до п. "е" ст. 11 Закону економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема, у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів (п. "є" ч. 2 ст. 27 Закону).
Відповідно до абзацу 2 р. ІІ Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93 № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу на інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві", якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державного інспекцією з енергозбереження.
Таким чином, на виконання зазначених вище нормативних актів та результатів перевірки позивачем винесено постанову від 16.04.04 № 18-12/57-1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою до відповідача застосовано подвійну плату за виявлені перевитрати ПЕР у розмірі 5409 грн. 54 коп., які розраховані наступним чином - (14464 х 0,187) х 2.
П. п. 16. 17, 18 Порядку проведення перевірок передбачено, що підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування; у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку; рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржене в установленому законом порядку.
Як свідчать матеріали справи, постанова від 16.04.04 № 18-12/57-1 відповідачем не оскаржена.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
03.11.00 Ухвалою арбітражного суду Луганської області № 10/41б було порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Алчевський завод будівельних конструкцій" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 10.01.06 Постановою господарського Луганської області у справі № 10/41б Відкрите акціонерне товариство "Алчевський завод будівельних конструкцій" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Даною Постановою було зобов'язано ліквідатора здійснити публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом в офіційних друкованих органах Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України (газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр"). 28.01.06 у газеті "Голос України" № 17 здійснено публікацію оголошення про визнання Відкритого акціонерного товариства "Алчевський завод будівельних конструкцій" банкрутом.
Згідно ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припиняється підприємницька діяльність банкрута з урахуванням закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції; вважається таким, що наступив строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута у тому числі і щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); вимоги, що виникли під час процедури банкрутства по зобов'язанням боржника, визнаного банкрутом, можуть пред'являтися тільки в межах цієї процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється тільки у випадках та порядку, передбаченому положеннями розділу ІІІ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що регулює питання ліквідаційної процедури.
За вказаних обставин та враховуючи приписи ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо порядку розгляду ліквідатором заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими, у задоволені позову слід відмовити.
Судові витрати у сумі 54 грн. 10 коп. покладаються на позивача відповідно до ст. ст. 89, 94 КАС України.
Повернути позивачу з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у сумі 47 грн. 90 коп., оскільки відповідно до п.п 3 п. 3 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України -до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 грн.
Крім того, позивачу повертаються 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки ст. 89 КАС України передбачено, що особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.
Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 07.07.06.
На підставі викладеного, ст. 14, 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 89, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати у сумі 54 грн. 10 коп. покласти на позивача.
3. Повернути позивачу з Державного бюджету України 47 грн. 90 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення № 512 від 11.05.06. На повернення державного мита надати довідку, оскільки оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи.
4. Повернути позивачу витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., сплачені за квитанцією № 513 від 11.05.06, яке видати з матеріалів справи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 07.07.06.
Суддя Т.Л.Калашник