83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.03.07 р. Справа № 21/438
Прокурор м. Тореза в інтересах держави в особі
Позивач: Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі
до відповідача: Державного підприємства “Торезантрацит»
про стягнення 1 312 430,49грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
прокуратури: Лисенко С.І.
позивача: Ковальова Н.Я. - зав. юр. сектором
відповідача: Безхлєбна О.В. - пров. юр.
Прокурором м. Тореза в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі подано позов до Державного підприємства “Торезантрацит» про відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій по інвалідності від трудового каліцтва за період з 01.10.1996р. по 31.03.2001р. у загальній сумі 1 312 430,49грн.
В обґрунтування позовних вимог, підтриманих позивачем, прокурор посилається на те, що:
· 427 пенсіонерам відокремлених підрозділів ДП “Торезантрацит» (шахти «Прогрес», «Лутугіна», ш/у «Волинське», Торезьке ШБУ, автобаза) була виплачена пенсія по інвалідності від трудового каліцтва на загальну суму 1 312 430,49грн.;
· згідно зі ст.460 Цивільного кодексу України сплачені суми пенсії підлягають відшкодуванню.
Також позивачем заявлене клопотання, підтримане прокуратурою, про відновлення строку позовної давності.
ДП “Торезантрацит» позов не визнало і наполягає на застосуванні строку позовної давності.
Розгляд справи закінчено 21.03.2007р.
Для підготовки і оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 15-00 год. 21.03.2007р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури і сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
Працівникам шахт «Прогрес», «Лутугіна», шахтоуправління «Волинське», Торезького шахто-будівельного управління і автобази (усього 427 осіб), правонаступником прав і обов'язків яких у подальшому в результаті реорганізації підприємств вугільної промисловості України стало Державне підприємство “Торезантрацит», Управлінням Пенсійного фонду України в м. Торезі були призначені та виплачені за період з 01.10.1996р. по 31.03.2001р. пенсії по інвалідності від трудового каліцтва у загальній сумі 1 312 430,49грн., у тому числі:
- ВП ш. «Прогрес» за період з 01.04.2000р. по 31.03.2001р. (166 осіб) - 193 178,04грн.;
- ВП ш. «Лутугіна» за період з 01.10.1997р. по 31.03.2001р. (125 осіб) - 490 387,60грн.;
- ВП ш/у «Волинське» за період з 01.10.1997р. по 31.03.2001р. (113 осіб) - 524 656,16грн.;
- ВП Торезьке ШБУ за період з 01.07.1997р. по 31.03.2001р. (15 осіб) - 86 075,32грн.;
- ВП Торезька автобаза за період з 01.01.1999р. по 31.03.2001р. (8 осіб) - 18 133,37грн.
Згідно статті 460 Цивільного кодексу УРСР, чинної на той час, організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій, що виплачені особам, зазначеним у статтях 456 і 457 цього Кодексу.
На підставі цього на адресу шахт «Прогрес», «Лутугіна», шахтоуправління «Волинське», Торезького шахто-будівельного управління і автобази були виставлені претензії з вимогою сплатити суми пенсій, виплачених працівникам вказаних підприємств. У відповідях заявлені вимоги були визнані.
На підставі цих відповідей до банків були виставлені платіжні вимоги щодо сплати, у тому числі сум з відшкодування регресних вимог. Вказані платіжні вимоги були повернуті банківськими установами у квітні 2001р. на підставі норм статті 19 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2001р. зі справи №9/2-21Б про банкрутство шахти «Лутугіна» був затверджений реєстр вимог кредиторів, до складу яких увійшли також вимоги Торезького міського відділу Пенсійного Фонду України у сумі 2 548 201,00грн. Ухвалою господарського суду Донецької області від 5.09.02р. затверджена мирова угода, укладена між боржником шахтою «Лутугіна» та кредиторами, у тому числі Торезьким міським відділом Пенсійного Фонду України і провадження у справі припинено. Погашати заборгованість згідно мирової угоди від 12.08.02р. боржник мав протягом 16 місяців.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 21.12.00р. і від 13.06.01р. затверджені мирові угоди, укладені між боржником шахтою «Прогрес» та кредиторами, у тому числі щодо регресних вимог Торезького міського відділу Пенсійного Фонду України у сумі 606 487,57грн. і провадження у справі № 18/132б припинено. Погашати заборгованість згідно мирової угоди і додаткової угоди до неї від 24.05.01р. боржник мав протягом 72 місяців.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.01.01р. затверджена мирова угода, укладена між боржником шахтоуправлінням «Волинське» та кредиторами, у тому числі щодо вимог Торезького міського відділу Пенсійного Фонду України у сумі 429 453,11грн. і провадження у справі № 18/122б припинено. Погашати заборгованість згідно мирової угоди від 26.12.00р. - 16.01.01р. боржник мав протягом 6 років починаючи з 01.01.01р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.02р. у справі № 33/75Б відновлено пропущений строк для звернення з грошовими вимогами до шахтоуправління «Волинське» і Торезький міський відділ Пенсійного Фонду України визнано кредитором у сумі 765 683,47грн. Погашати заборгованість згідно мирової угоди від 06.08.02р. боржник мав протягом 50 місяців.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.02.01р. затверджена мирова угода, укладена між боржником Торезьким шахтобудівельним управлінням та кредиторами, у тому числі щодо вимог Торезького міського відділу Пенсійного Фонду України у сумі 292 348,50грн. і провадження у справі № 5-56Б припинено. Погашати заборгованість згідно мирової угоди від 20.12.00р. боржник мав протягом 35 місяців.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.10.01р. затверджена мирова угода, укладена між боржником ДВАТ «Автобаза» ДП ДХК “Торезантрацит» та кредиторами, у тому числі щодо вимог Торезького міського управління Пенсійного Фонду України у сумі 733 928,79грн. і провадження у справі № 33/19Б припинено. Погашати заборгованість згідно мирової угоди від 3.10.01р. боржник мав протягом 24 місяців.
В подальшому у зв'язку з реорганізацією підприємств вугільної промисловості, яка відбувалась протягом 2003р., на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 120 від 7.03.03р. державні відкриті акціонерні товариства, у тому числі і шахти «Прогрес» та «Лутугіна», шахтоуправління «Волинське», Торезьке шахтобудівельне управління і автобаза були реорганізовані шляхом їх злиття і приєднання до Державного підприємства “Торезантрацит».
Протягом 2004-2005 років відносно Державного підприємства «Торезантрацит» відбулось декілька реорганізацій. Так, наказом Міністерства палива та енергетики №492 від 18.08.2004р. “Про створення ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" діяльність державного підприємства «Торезантрацит» була припинена шляхом реорганізації - приєднання до складу ДП "Донецька вугільна енергетична компанія". В подальшому, наказом Міністерства палива та енергетики №237 від 26.05.2005р. “Про реорганізацію ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" була призупинена процедура припинення діяльності державного підприємства «Торезантрацит» та відновлена його господарська діяльність.
Згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень і жовтень 2006р., поданих позивачеві, відповідач мав сплатити до Пенсійного фонду України 1 312 430,49грн. на відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій по інвалідності від трудового каліцтва за період з 01.10.1996р. по 31.03.2001р.
Актами звірки розрахунків від 1.11.06р. і складеним під час розгляду справи факт наявності заборгованості перед Пенсійним фондом щодо відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності від трудового каліцтва у загальній сумі 1 312 430,49грн. підтверджено.
Зважаючи на те, що:
Згідно статті 460 Цивільного кодексу УРСР організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій, що виплачені особам, зазначеним у статтях 456 і 457 цього Кодексу.
За статтею 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Разом з тим, у статті 80 Цивільного кодексу УРСР встановлено - якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
В пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003р. (який набрав чинності з 01.01.2004р.) зазначено, що правила Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., передбачено: «Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту».
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 1997 -2003р.р. Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі здійснювало заходи щодо стягнення у порядку регресу суми пенсій, сплачених постраждалим за період з 01.10.1996р. по 31.03.2001р., у розмірі суми позову (направляло платіжні вимоги до банківських установ для виконання, було визнано кредитором у справах про банкрутство шахт «Прогрес», «Лутугіна», шахтоуправління «Волинське», Торезького шахто-будівельного управління і автобази на той юридичних осіб).
Відносно шахт «Прогрес», «Лутугіна», шахтоуправління «Волинське», Торезького шахто-будівельного управління і автобази, які увійшли до складу державного підприємства «Торезантрацит» як відособлені підрозділи, так і відносно державного підприємства «Торезантрацит» протягом 2003-2005рр. відбулось декілька реорганізацій.
Господарський суд дійшов висновку, що клопотання про відновлення строку позовної давності підлягає задоволенню і як наслідок про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» з відповідача у доход Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі викладеного і керуючись главою 19, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статей 71, 76, 80, 460 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Торезантрацит» (86600, м. Торез Донецької області, вул. Енгельса, 88, п/р 26002301460008 в АК ПІБ м. Тореза, МФО 334282, код ЄДРПОУ 32366906):
1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі (м. Торез Донецької області, бул. Ілліча, буд.8, поточний рахунок 256053012051 у ДОУ ВАТ “Державний ощадний банк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 20395437) 1 312 430,49грн. на відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності від трудового каліцтва;
2) у доход Державного бюджету України (одержувач: УДК у Київському районі м. Донецька, банк одержувача: ГУДК в Донецькій області; п/р 31111095700006, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банка 095) 13 124,30грн. державного мита.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:
1 - до справи;
2 - прокурору;
1 - позивачу;
1 - відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18