05 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/64083/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Ковтун О.С.
представника позивача Кішка' Д.О.
відповідача Гаспаряна С.С.
прокурора Атаманюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (правонаступника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби)
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012
у справі № 2а-1670/10450/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський елеватор»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області державної податкової служби
за участю: Прокуратури Полтавської області
про скасування податкових повідомлень - рішень, -
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 04.04.2011 №0000102301/1156, від 04.04.2011 №0000112301/1155 та від 04.04.2011 №0000122301/42.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Прокуратурою Полтавської області в порядку ст.217 КАС України подано заяву про приєднання до касаційної скарги відповідача.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт від 17.03.2011 №1299/23-209/34235752.
За висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог:
- пункту 1.32 статті 1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1267666,00 грн., у тому числі за І квартал 2009 року в сумі 48937,00 грн., за ІІ квартал 2009 року 64716,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року 276034,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року 877979,00 грн.;
- підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 946035,00 грн., в тому числі за січень 2009 року 981,00 грн., за березень 2009 року 37483,00 грн., за квітень 2009 року 60,00 грн., за травень 2009 року 3346,00 грн., за липень 2010 року 3015,00 грн., за вересень 2010 року 901150,00 грн.;
- встановлено завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 247776,00 грн., в тому числі за березень 2010 року в сумі 229688,00 грн., за червень 2010 року в сумі 18088,00 грн.
На підставі акта перевірки 04.04.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000102301/1156 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1584582,50 грн., у тому числі основний платіж 1267666,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 316916,50 грн.;
- №0000112301/1155 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1182543,75 грн., у тому числі основний платіж 946035,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 236508,75 грн.;
- №0000122301/42 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 247776,00 грн.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то, відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону, сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Тобто необхідною умовою для формування валових витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що періоді, що перевірявся позивач здійснив придбання сільськогосподарської продукції (соняшника, кукурудзи, ячменю та пшениці) у ПП «Агрокомелеватор» на підставі укладених ними договорів поставки №78 від 07.09.2010, №77 від 07.09.2010, №76 від 07.09.2010, №77а від 07.09.2010, №85 від 09.09.2010, №84 від 09.09.2010, №89 від 09.09.2010, №70 від 01.09.2010, №70/1 від 01.09.2010, №90 від 10.09.2010, №83 від 09.09.2010, №35 від 29.07.2010, №66 від 18.08.2010, №68 від 20.08.2010, №88 від 10.07.2010, №80 від 08.09.2010, №82 від 08.09.2010, №81 від 08.09.2010, №36 від 29.07.2010, №60 від 09.08.2010, №58 від 09.08.2010 та №59 від 09.08.2010, на умовах поставки ЕХW франко-елеватор ТОВ «Глобинський елеватор». На виконання договорів ПП «Агрокомелеватор» надало у розпорядження позивача товар безпосередньо у зерносховищах ТОВ «Глобинський елеватор», де до цього зберігало зернопродукти, відповідно до складських квитанцій.
Реальність зазначених господарських операцій підтверджують відповідні рахунки, накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товару, заяви на переоформлення зернопродуктів, складські квитанції, платіжні доручення.
Крім того, реальність ввезення на територію ТОВ «Глобинський елеватор» сільськогосподарської продукції (ячменю, пшениці, кукурудзи та соняшника) підтверджується витягами із: журналу надходження зерна «Урожай 2010 року непарна дата» (Елеватор), журналу надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Елеватор), журналу надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Потокова) та журналу надходження зерна «Урожай 2010 року непарна дата» (Потокова).
Між позивачем та ТОВ «КП «Альком» укладені договори поставки №105 від 16.09.2010, №97 від 17.09.2010, №98 від 17.09.2010, №121 від 23.09.2010, №154 від 28.09.2010 та №154/1 від 30.09.2010, на придбання сільськогосподарської продукції, а саме: пшениці, соняшника та кукурудзи, які за своїм змістом аналогічні договорам, що укладалися позивачем з ПП «Агрокомелеватор».
Реальність зазначених операції знайшла своє підтвердження в первинних бухгалтерських документах, а саме, рахунках, видаткових накладних та податкових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи.
Реальність ввезення продукції на територію позивача, придбання її від інших осіб ТОВ «КП «Альком», та реалізація ТОВ «КП «Альком» на користь ТОВ «Глобинський елеватор» підтверджується долученими до матеріалів справи: накладними, заявами про переоформлення зернопродуктів, довіреностями, складськими квитанціями на зерно, журналом надходження зерна «Урожай 2010 року непарна дата» (Елеватор), журналом надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Елеватор), журналом надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Потокова) та журналом надходження зерна «Урожай 2010 року непарна дата» (Потокова).
Взаємовідносини між ТОВ «Глобинський елеватор» та ТОВ «Інвест-Трейд» відбувалися в рамках укладених ними договорів поставки №113 від 23.09.2010, №130 від 27.09.2010, №136 від 28.09.2010 та №150 від 29.09.2010, за умовами яких ТОВ «Інвест-Трейд» (постачальник) зобов?язується поставити, а ТОВ «Глобинський елеватор» (покупець) прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2010 року на умовах поставки ЕХW франко-елеватор ТОВ «Глобинський елеватор».
На виконання умов поставки ТОВ «Інвест-Трейд» надало у розпорядження позивача товар безпосередньо у зерносховищах ТОВ «Глобинський елеватор», де зберігало зернопродукти у зерносховищах позивача, що підтверджують долучені до справи документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, складські квитанції на зерно, накладні та платіжні доручення.
Крім того, товарність операції підтверджують витяг із журналу надходження зерна «Урожай 2010 року непарна дата» (Елеватор) та витяг із журналу надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Елеватор), які свідчать про реальність ввезення ТОВ «Інвест-Трейд» на територію ТОВ «Глобинський елеватор» сільськогосподарської продукції.
На підставі договорів поставки №114 від 20.09.2010, №113 від 20.09.2010, №112 від 20.09.2010, №129 від 29.09.2010 позивачем здійснено придбання сільськогосподарської продукції (пшениця, кукурудза та соняшник) у ТОВ «Імпекс продгарант», на умовах поставки ЕХW франко-елеватор ТОВ «Глобинський елеватор». Реальність зазначених операцій підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами: рахунками-фактур, податковими накладними та видатковими накладними. Передача сільгосппродукції від ТОВ «Імпекс продгарант» відбулась безпосередньо у зерносховищах ТОВ «Глобинський елеватор» де її зберігав постачальник, що підтверджується складськими квитанціями на зерно.
Реальність ввезення на територію ТОВ «Глобинський елеватор» сільськогосподарської продукції (пшениці, кукурудзи та соняшника) підтверджують також витяги із: журналу надходження зерна «Урожай 2010 року непарна дата» (Елеватор), журналу надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Елеватор), журналу надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Потокова) та журналу надходження зерна «Урожай 2010 року непарна дата» (Потокова).
За договорами поставки №129 від 29.09.2010, №131 від 30.09.2010 та №119 від 20.09.2010 позивачем було придбано у ТОВ «ВКФ «Спецтехпостач» сільськогосподарську продукцію, а саме: соняшник та кукурудзу. За змістом вказані договори аналогічні договорам, що укладалися позивачем з іншими контрагентами, зазначеними вище.
Операції з придбання вказаних зернопродуктів знайшли своє відображення в первинних бухгалтерських документах, а саме, рахунках-фактурах, накладних, видаткових накладних, податкових накладних та платіжних дорученнях, копії яких наявні у матеріалах справи.
З метою придбання сільськогосподарської продукції (сої) позивач уклав з ТОВ «Компанія «Вальма-юг» (постачальник) договори поставки №65 від 06.09.2010, №85/1 від 15.09.2010, №104 від 20.09.2010, №111 від 23.09.2010 та №144/1 від 29.09.2010, виконання яких підтверджується первинними документами: рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями. Передача товару відбулась безпосередньо у зерносховищах ТОВ «Глобинський елеватор» де до цього він зберігався, що підтверджується товарно-транспортними накладними, витягами із: журналу надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Елеватор), журналу надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Потокова) та журналу надходження зерна «Урожай 2010 року непарна дата» (Потокова), складськими квитанціями на зерно.
Реальність господарських операцій з придбання сільськогосподарської продукції (ріпака) у ПП «Агро союз-2009» за договорами поставки №97 від 07.08.2009, №103 від 12.08.2009, в кількості 82,337 т ріпака на загальну суму 222823,91 грн., у тому числі ПДВ 37137,31 грн., підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами: рахунками, накладними та податковими накладними, складськими квитанціями. Передача зерна у розпорядження позивача здійснювалось безпосередньо у зерносховищах ТОВ «Глобинський елеватор», де воно до цього зберігалось.
Між позивачем та ПП «Трансагропродукт» у період з січня 2009 року по серпень 2009 року були укладені договори поставки сільськогосподарської продукції (ячменю, пшениці, ріпака та соняшника). Операції з придбання зерна у ПП «Трансагропродукт» підтверджуються рахунками, видатковими накладними та податковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи. Передача зерна у розпорядження позивача здійснювалось безпосередньо у зерносховищах ТОВ «Глобинський елеватор», що підтверджується договором зберігання, накладними, заявами на переоформлення зерна, реєстрами накладних на прийняте зерно, довіреностями, товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями, журналом надходження зерна «Урожай 2009 року непарна дата» (Галещанський підзвітний пункт), журналом надходження зерна «Урожай 2009 року парна дата» (Галещанський підзвітний пункт), журналом надходження зерна «Урожай 2009 року парна дата» (Елеватор), журналом надходження зерна «Урожай 2009 року непарна дата» (Елеватор), журналом надходження зерна «Урожай 2009 року непарна дата» (Потокова) та журналом надходження зерна «Урожай 2009 року парна дата» (Потокова).
У періоді, що перевірявся між ТОВ «Глобинський елеватор» та ТОВ «Спецпродсервіс» укладено договори поставки сільськогосподарської продукції №107 від 17.09.2010, №76 від 10.09.2010, №95 від 14.09.2010, №98 від 15.09.2010, №110 від 22.09.2010, №84 від 14.09.2010, №94 від 14.09.2010, №77 від 15.09.2010, №104 від 16.09.2010, №103 від 16.09.2010 та №106 від 16.09.2010, за якими придбано сільськогосподарську продукцію (ячмінь, сою, соняшник та кукурудзу), що підтверджується рахунками, накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями. Передача зернопродукції у розпорядження позивача здійснювалась безпосередньо у зерносховищах ТОВ «Глобинський елеватор», що підтверджується накладними, заявами на переоформлення зерна, реєстрами накладних на прийняте зерно, довіреностями, товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями, копії яких наявні у матеріалах справи. Крім того, товарність операції підтверджують також витяги із: журналу надходження зерна «Урожай 2010 року непарна дата» (Елеватор), журналу надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Елеватор), журналу надходження зерна «Урожай 2010 року парна дата» (Потокова) та журналу надходження зерна «Урожай 2010 року непарна дата» (Потокова).
В подальшому, придбана у ТОВ «Спецпродсервіс» сільськогосподарська продукція, позивачем реалізована ТОВ «Кернел-Трейд», що підтверджується договорами поставки, податковими накладними, складськими квитанціями та видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.
Взаємовідносини ТОВ «Глобинський елеватор» та ТОВ «Мега мікс» базувались на укладеному між вказаними сторонами договорі №23/4 від 26.04.2010, за умовами якого постачальник зобов?язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, згідно специфікації, що додається до даного договору та є його невід?ємною частиною.
Згідно специфікації №1 до договору №23/4 від 26.04.2010, асортимент товару складають: стрічка конвеєрна ВКНЛ-65 2*0, 500*3 (4б.); стрічка конвеєрна ВКНЛ-65 2*0, 600*4 (2б.); ремінь плаский ВКНЛ-65 0х0 300*6 (2б.).
На підтвердження реальності здійснення господарської операції з придбання вищезазначених ТМЦ, позивачем до матеріалів справи долучені наступні документи: податкова накладна, накладна, картки ТМЦ за період 01.03.2010-28.03.2012, акти списання ТМЦ за рахунок витрат підприємства. Факт оплати в повному обсязі за придбаний товар підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №735 від 02.06.2010, №750 від 03.06.2010.
Використання придбаного товару у господарській діяльності позивача підтверджено актами списання ТМЦ за рахунок витрат підприємства, невикористані залишки стрічки та ременю були реалізовані на користь ПАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство», що підтверджується податковою накладною №587 від 01.06.2011.
З огляду на встановлене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Глобинський елеватор» та ПП «Агрокомелеватор», ТОВ «Імпекс продгарант», ТОВ «КП «Альком», ПП «Агро союз-2009», ПП «Інвест-трейд», ТОВ «ВКФ «Спецтехпостач», ТОВ «Компанія «Вальма-юг», ПП «Трансагропродукт», ТОВ «Спецпродсервіс», ТОВ «Мега мікс» з придбання ТМЦ, та правомірне формування за їх наслідками, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, податкового кредиту з ПДВ, та валових витрат підприємства.
За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товарів (робіт, послуг) правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.
Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товарів (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
У даному випадку спірні господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, жодних свідчень того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.
Подальше використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами, які наявні в матеріалах справи, були надані до перевірки, та досліджені судом.
Судами попередніх інстанцій досліджувались обставини добросовісності позивача, при вчиненні згаданих господарських операцій, на час укладення та виконання правочинів позивач мав офіційну інформацію щодо своїх контрагентів з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій, які були зареєстровані в ЄДРПОУ, були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, перебували на обліку як платники податків, у тому числі були платниками податку на додану вартість.
Не можуть бути підставою для інших висновків доводи відповідача про нікчемність вищезазначеного правочину, оскільки наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваних угод відповідачем не надано.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун