07 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/37032/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року
у справі № 2а-334/10/1370 (№ 26619/10/9104)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед»
до Львівської митниці
про визнання нечинним рішення про визначення митної вартості та податкового повідомлення про сплату податкового зобов'язання, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач) про: скасування рішень про визначення митної вартості від 12 червня 2009 року № 209000044/2009/004846/1, № 209000044/2009/004847/1, № 209000044/2009/004848/1, № 209000044/2009/004849/1, № 209000044/2009/004850/1; скасування податкового повідомлення форми «Р» від 28 вересня 2009 року № 29 (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 15 квітня 2010 року).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року позов був задоволений. Скасовано рішення про визначення митної вартості №209000044/2009/004846/1 від 12 червня 2009 року; №209000044/2009/004847/1 від 12 червня 2009 року; №209000044/2009/004848/1 від 12 червня 2009 року; №209000044/2009/004849/1 від 12 червня 2009 року; №209000044/2009/004850/1 від 12 червня 2009 року. Скасовано податкове повідомлення форми «Р» від 28 вересня 2009 року №29 про сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 266417,35 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі Львівська митниця, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Агро Л В Лімітед», посилаючись на те, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ТОВ «Агро Л В Лімітед», на підставі ВМД від 25 березня 2009 року № 209000007/9/003569, № 209000007/9/003570, № 209000007/9/003571, від 03 квітня 2009 року №209000007/9/004115, №209000007/9/004116 було ввезено на територію України ідентичні товари (трактори колісні John Deere, модель 6930, 2009 року випуску) як внесок до статутного фонду (капіталу) позивача. Митну вартість товару задекларовано в сумі 455549,17 грн. (59162,23 дол. США) за одиницю. Митна вартість товарів (59162,23 дол. США за одиницю) була визначена Львівською митницею, про що винесено рішення про визначення митної вартості товарів від 25 березня 2009 року № 209000044/2009/002232/2.
На підставі розпорядження начальника Львівської митниці від 19 травня 2009 року № 114-р, Львівська митниця провела перевірку правильності визначення митної вартості товарів, оформлених у митному відношенні за вантажними митними деклараціями №209000007/9/004115 від 03 квітня 2009 року (ТОВ «Агро Л В Лімітед»), №209000007/9/004116 від 03 квітня 2009 року (ТОВ «Агро Л В Лімітед»), №209000004/9/008877 від 08 травня 2009 року (ТОВ «Аграрна компанія «НИВА»), за результатами якої була складена довідка від 12 червня 2009 року.
Зокрема, в довідці було вказана, що митна вартість на товар, оформлений за вантажними митними деклараціями від 03 квітня 2009 року № 209000007/9/004115 та №209000007/9/004116, визначена правильно із застосуванням резервного методу. Порушень при визначенні митної вартості товарів не встановлено. Товари, що ввозились ТОВ «Агро Л В Лімітед» за вказаними вантажними митними деклараціями, є ідентичними тим, що ввозились позивачем за вантажними митними деклараціями від 25 березня 2009 року №209000007/9/003569, № 209000007/9/003570, № 209000007/9/003571, їх митна вартість, визначена відповідно до рішення Львівської митниці про визначення митної вартості від 25 березня 2009 року № 209000044/2009/002232/2, є ідентичною. Проте, згідно висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № В-2528 від 14 квітня 2009 року щодо вартості ідентичного товару (трактора), що є нововиявленою обставиною, яка впливає на прийняття рішення про встановлення рівня задекларованої митної вартості товарів та дає підстави для перегляду попередньо прийнятих рішень про визначення їх митної вартості, тобто виявлення обставин, що мали вплив на митну вартість товарів та не були відомі чи документально підтверджені на момент їх митного контролю та митного оформлення, комісією надано інформацію у ВКМВ Львівської митниці з метою визначення доцільності прийняття рішення про визначення їх митної вартості, а саме, її коригування.
12 червня 2009 року Львівська митниця на підставі вказаної довідки прийняла рішення про визначення митної вартості № 209000044/2009/004846/1, № 209000044/2009/004847/1, № 209000044/2009/004848/1, № 209000044/2009/004849/1, № 209000044/2009/004850/1, згідно яких митна вартість товарів, які були ввезені позивачем, була збільшена та встановлена в розмірі 93200,00 дол. США за одиницю.
29 липня 2009 року Львівська митниця провела камеральну перевірку на предмет повноти сплати належних сум митних платежів ТОВ «Агро Л В Лімітед» при митному оформленні товарів у митному режимі ІМ 40 за вантажними митними деклараціями №209000007/9/003569 від 25 березня 2009 року, №209000007/9/003570 від 25 березня 2009 року, №209000007/9/003571 від 25 березня 2009 року, №209000007/9/004115 від 03 квітня 2009 року, №209000007/9/004116 від 03 квітня 2009 року, за результатами якої був складений акт № К/015/9/209000000/0034943719.
За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги Закону України «Про Митний тариф України», що, в свою чергу, спричинило несплату до бюджету належних платежів і податків, а саме: податку на додану вартість у загальній сумі 253730,80 грн.
Зокрема, у вказаному акті було зазначено, що листом Департаменту організаційно-інспекційної діяльності митних органів Державної митної служби України від 14 травня 2009 року № 38/1-199-ЕП Львівській митниці надіслано інформацію щодо невідповідності визначеного рівня митної вартості товару відомостям щодо митної вартості ідентичних товарів, оформлених іншими митницями,а саме: Черкаською митницею (митна вартість на ідентичний товар визначена на рівні 93212,39 грн.), Дніпропетровською митницею (митна вартість на ідентичний товар визначена на рівні 93200,00 грн.).
28 вересня 2009 року Львівська митниця на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення форми «Р» № 29, яким згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Агро Л В Лімітед» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість, у розмірі 266417,35 грн., у тому числі: 253730,80 грн. - за основним платежем, 12686,55 грн. - за штрафними санкціями.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що якщо митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
У пункті 19 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) міститься визначення терміна «митні процедури», згідно з яким - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.
Аналіз наведеного визначення дає підстави вважати, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому, виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.
Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Аналіз положень наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 265 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Згідно з визначеною Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року № 339 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на виконання вимог статті 265 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), процедурою контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом, зокрема, шляхом проведення камеральної перевірки. У разі. коли в результаті здійснення такого контролю виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Державною митною службою України формою. У разі заниження податкового зобов'язання та його непогашення протягом 10 днів з дати надходження рішення митного органу про визначення митної вартості товару зазначений орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядку.
Наведені норми права дають підстави вважати, що за наслідками перевірки правильності визначення митної вартості товарів можуть бути донараховані обов'язкові платежі.
За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митному органу.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.
Згідно з цим підпунктом контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Відповідно до статті 88 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на декларанта покладено обов'язок надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажну митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури, визначили його вартість та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за винятком випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема зазначення у вантажній митній декларації недостовірних відомостей.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що Львівська митниця не довела, що неправильне визначення митної вартості було здійснено у зв'язку з недостовірною інформацією, поданою суб'єктом господарювання.
При цьому, посилання Львівської митниці в обґрунтування правомірності прийняття оспорюваних рішень про визначення митної вартості від 12 червня 2009 року, а також донарахування позивачу податку на додану вартість згідно з оспорюваним повідомленням на висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № В-2528 від 14 квітня 2009 року, як на нововиявлену обставину, яка впливає на прийняття рішення про встановлення рівня задекларованої митної вартості та є підставою для перегляду попередньо прийнятих рішення про визначення їх митної вартості, були правомірно відхилені судами попередніх інстанцій як безпідставні, оскільки вказаний висновок був складений 14 квітня 2009 року, тобто пізніше дати митного оформлення вантажу позивача (а саме: 25 березня 2009 року та 03 квітня 2009 року), з урахуванням того, що рішення про визначення митної вартості від 25 березня 2009 року митним органом скасоване не було.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваних рішень про визначення митної вартості та податкового повідомлення та наявність підстав для їх скасування.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Львівської митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна