Номер провадження 2-о/754/400/15
Справа №754/14838/15-ц
Іменем України
15 жовтня 2015 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого - судді - Панченко О.М.
за участі народних засідателів - Паніцької Г.І., Коваленко І.В.
при секретарі - Буцко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Київської міської туберкульозної лікарні №1, заінтересована особа ОСОБА_2 про обов»язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, -
У жовтні 2015 року заявник Київська міська туберкульозна лікарня №1 звернулася до суду з заявою, заінтересована особа ОСОБА_2 про обов»язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що ОСОБА_3 хворий на заразну форму туберкульозу та становить загрозу розповсюдження цієї хвороби.
Заявник зазначив, що ОСОБА_3 необхідно отримати стаціонарне лікування від туберкульозу, проте він відмовляється від його проходження.
Оскільки ОСОБА_3 порушує протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу, заявник просив суд ухвалити рішення, яким примусово госпіталізувати ОСОБА_3 до протитуберкульозного закладу на три місяці, починаючи з дня фактичної госпіталізації.
У судове засідання представник заявника не з»явився, в своїй письмовій заяві підтримав заяву, просив суд задовольнити її в повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 ЦПК України заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не викликався, адже за даними протитуберкульозного закладу, він становить загрозу розповсюдження туберкульозу.
Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
П. 12 ч.1 ст.1 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз", визначено, що туберкульоз - це соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.
Хворий на заразну форму туберкульозу - хворий на туберкульоз, у мокротинні якого виявляються мікобактерії туберкульозу, який є джерелом інфекції для осіб, які з ним контактують (п. 13 ч.1 ст. 1 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз").
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 хворий на заразну форму туберкульозу та перебуває на обліку в Київській міській туберкульозній лікарні №1.
Ч. 3 ст. 20 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" на хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу покладено обов'язки дотримуватися призначеного їм відповідно до стандарту медичної допомоги режиму лікування; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я під час стаціонарного чи санаторно-курортного лікування; проходити у встановлені строки обов'язкові медичні огляди та обстеження на туберкульоз, визначені відповідними галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я; дотримуватися вимог протиепідемічного режиму.
За приписами ч. 1 ст. 11 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" у разі якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих.
У своїй заяві представник заявника стверджував, що ОСОБА_3 необхідно отримати стаціонарне лікування від туберкульозу, проте він відмовляється від його проходження, порушуючи протиепідемічний режим.
Згідно з висновком центральної лікарської консультативної комісії Київської міської туберкульозної лікарні №1 від 07 жовтня 2015 року №517 ОСОБА_3 підлягає примусовій госпіталізації до протитуберкульозного закладу на строк до трьох місяців.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 порушує протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу, він підлягає примусовій госпіталізації до протитуберкульозного закладу.
За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити заяву Київської міської туберкульозної лікарні №1 в повному обсязі, примусово госпіталізувати ОСОБА_3 до Київської міської туберкульозної лікарні №1 на строк, необхідний для лікування, але не більше трьох місяців, починаючи з дня фактичної госпіталізації.
Відповідно до норми п. 7 ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 286 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення.
На підставі ст. ст. 1, 11, 20, 25 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз", керуючись ст. ст. 3, 4, 208, 212-215, 285, 286 ЦПК України, суд, -
Заяву Київської міської туберкульозної лікарні №1, заінтересована особа ОСОБА_2, про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу - задовольнити.
Примусово госпіталізувати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1) до Київської міської туберкульозної лікарні №1 (м. Київ, вул. Харківське шосе, 121/3) на строк, необхідний для лікування, але не більше трьох місяців, починаючи з дня фактичної госпіталізації.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М. Панченко
Народні засідателі Г.І. Паніцька
І.В. Коваленко