09.10.2015 Справа № 756/12701/15-к
Унікальний № 756/12701/15-к
Порядковий № 1-кп/756/846/15
іменем України
09 жовтня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
за участю потерпілої - ОСОБА_4 ,
за участю захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, українки, громадянки України, із неповною вищою освітою, пенсіонерки, одруженої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
19.08.2015 р., близько 13 год. 28 хв., ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Фольцваген Тігуан» д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 28, рухаючись по проїзній частині вул. Малиновського зі сторони вул. Л.Гавро, в напрямку пр. Г.Сталінграда, в крайній лівій смузі руху, будучи неуважною та не стежачи за дорожньою обстановкою, чим порушила вимоги п. 1.5 та 2.3 б) ПДР України, наближаючись до нерегульованого наземного пішохідного переходу, на якому на той час перебували пішоходи, не зменшила швидкість та не зупинилась, чим порушила вимоги п. 18.1 ПДР України, внаслідок чого здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка переходила проїзну частину по нерегульованому наземному пішохідному переході, з ліва на право відносно руху автомобіля, яким керувала ОСОБА_6 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1637/е від 15.09.2015 р. на момент госпіталізації у ОСОБА_7 виявлені ушкодження:
а) відкрита черепно-мозкова травма: синець м'яких тканин голови справа (без уточнення точної анатомічної локалізації); рана (визначена клінічними лікарями як забійна) правій лобної ділянки (дном якої є лобна кістка); рана (визначена клінічними лікарями як забійна) в ділянці кута нижньої щелепи справа; крововилив у речовину головного мозку (вогнища геморагії в полюсно-скроневій і полюсно-лобній ділянках головного мозку); крововилив в шлуночки мозку; перелом луски скроневої кістки справа; переломи - вилицевої дуги справа, латеральної стінки правої орбіти, перелом передньої стінки гайморової пазухи справа (з явищами гемосинусу - крововиливу у порожнини пазухи);
б) закрита травма живота: садна і синці живота справа; розрив правої долі печінки, заоочеревинна паранефральна (навколониркова) гематома справа; розрив серозної оболонки термінального відділу здухвинної кишки, розрив серозної оболонки дна матки; яка супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею; яка супроводжувалась перериванням вагітності;
в) відкрита травма лівого стегна: рани (визначені клінічними лікарями як забійні) на межі середньої та нижньої третин лівого стегна, які сполучаються з ділянкою уламкового перелому середньої третині лівої стегнової кістки; гематома в ділянці лівого стегна;
г) садна у ділянці правого колінного суглобу;
д) рана (визначена клінічними лікарями як забійна) та синець у ділянці першого пальця правої ступні.
Вивчена медична документації свідчить про явища, які небезпечні для життя, після спричинення вказаних тілесних ушкоджень. Тому, є підстави стверджувати, що тілесні ушкодження, вказані у п.п. а),б),в) даних Підсумків, відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», згідно з п. п. 2.1.3. в), л), м).
Відновлення анатомічної цілісності та функції травмованих ділянок по місцю утворення ран будь-якої етіології спостерігається у строк понад 6 але менш ніж 21 добу, тобто, власно цей строк відображає тривалість розладу здоров'я, як судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. За таких обставин, є підстави стверджувати, що тілесні ушкодження, вказані у п.п. д) даних Підсумків, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно п. п. 4.6. та 2.3.3. «Правил».
Садна у звичайному перебігу, загоюються у строк до 6 діб, тобто, саме на цей строк буле порушена як функція травмованої ділянки так і у цей строк буде відновлена її анатомічна цілісність. Цей строк визначає тривалість розладу здоров'я. Саме тому, тілесне ушкодження, вказане у п. г) даних Підсумків, відноситься до легкого тілесного ушкодження, відповідно п. п. 2.3.5. та 4.6. «Правил».
Згідно з даними токсикологічного аналізу крові, - в крові ОСОБА_7 етиловий спирт не виявлений.
Відповідно до висновку авто-технічної експертизи № 469/ат від 21.09.2015 року:
- В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Фольцваген Тігуан», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , повинна була керуватися вимогами пункту 18.1 ПДР України.
- В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Фольцваген Тігуан», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , мала технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , шляхом виконання вимог пункту 18.1 ПДР України.
- В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, в діях водія автомобіля «Фольцваген Тігуан», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , з технічної точки зору, експертом вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.1 ПДР України.
- Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «Фольцваген Тігуан», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , вимогам пункту 18.1 ПДР України.
Під час руху ОСОБА_6 , допустила порушення вимог Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. і введені в дію з 01.01.2002 р., зокрема пунктів:
- п. 1.5. ПДР України - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
- п. 2.3. б) ПДР України - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
- п. 18.1 ПДР України - Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення ОСОБА_6 , п. 18.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, та повністю підтвердила обставини, вказані вище. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. Шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та витрати на лікування потерпілій відшкодувала у повному обсязі, неодноразово просила вибачення у останньої. Також зазначає, що після вказаної пригоди у неї погіршився стан здоров'я, вона перенесла декілька операцій.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена у повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_6 кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, тому що вона вчинила умисні дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом'якшують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченої.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує її відношення до вчиненого, визнання своєї вини, стан здоров'я обвинуваченої, дані про її особу, яка є раніше не судимою, характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, добровільно відшкодувала завдану шкоду. Також, суд враховує позицію потерпілої, відповідно до якої будь-яких моральних та матеріальних претензій вона до обвинуваченої не має, та вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у виді позбавлення волі, але вважає за можливе звільнити обвинувачену від основного призначеного покарання з випробуванням, застосувавши положення ст. 75 КК України.
Також, суд вважає на необхідне призначити обвинуваченій додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд вважає саме таку міру покарання достатньою та необхідною для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку - 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України :
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід - особисте зобов'язання - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1