Номер провадження 2/754/16/15
Справа №754/2852/14-ц
Іменем України
06 жовтня 2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
при секретарі Щедріковій В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Київська міська рада, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про повернення безпідставно набутого майна, визнання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку частково недійсним, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про повернення безпідставно набутого майна, визнання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку частково недійсним. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що після реєстрації шлюбу за бажанням чоловіка та згодою його батьків була зареєстрована на житловій площі в будинку АДРЕСА_1 в м. Києві з 1989 року та проживає в даному будинку по теперішній час. Крім житлового будинку №3 за вказаною адресою знаходиться незакінчене будівництво житлового будинку, площею 180 кв метрів, який будувався позивачем та її нині померлим чоловіком. Після смерті власника будинку - ОСОБА_3 (батько чоловіка позивачки), спадкоємицею земельної ділянки з житловим будинком та спорудами на підставі заповіту є ОСОБА_2 (сестра чоловіка позивачки). Оскільки відповідач є спадкоємицею, в тому числі незавершеного будівництва, яке не входить до складу спадкового майна померлого ОСОБА_3, позивачка вважає, що ОСОБА_2 заволоділа чужим майном, набувши його безпідставно. В зв'язку з чим, позивач просить суд визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24.11.2004 року на ім'я ОСОБА_2 частково недійсним, визнати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0815 га серія НОМЕР_2 від 05.05.2005 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в м. Києві кадастровий номер НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 недійсним та скасувати його реєстрацію, зобов'язати ОСОБА_2 повернути безпідставно набуте майно у вигляді незавершеного будівництва жилого будинку, що знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 в м. Києві на території земельної ділянки площею 0,0815 га, провести перерозподіл спірної земельної ділянки розміром 0,0815 га та внести зміни до земельно-кадастрової документації.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та її представник проти задоволення позовних вимог заперечували та просили у їх задоволенні відмовити.
Від третьої особи - Київської міської ради до суду надійшли пояснення, в яких представник просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити та проводити розгляд справи без їх участі.
Третя особа - Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна до суду надіслало пояснення в яких заступник начальника просить суд проводити розгляд справи без участі їх представника.
До суду від представника департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що позивачем не обґрунтовано, яким чином виданий від 05.05.2005 року державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 порушує цивільні права або інтереси позивача та просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника Департаменту земельних ресурсів.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
13.07.1989 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4
Починаючи з середини 1989 року ОСОБА_1 була зареєстрована в АДРЕСА_1, де проживала разом з чоловіком - ОСОБА_1, його батьками, та їхнім з чоловіком сином - ОСОБА_5
В судовому засіданні представник позивача пояснила, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 в м. Києві, окрім житлового будинку є незавершене будівництво, що було розпочате позивачкою та її чоловіком - ОСОБА_4, про що свідчить рішення виконавчого комітету Ватутінської районної ради народних депутатів від 09.02.1990 року, яким було надано дозвіл на будівництво.
Відповідно до висновку Київського міського управління земельних ресурсів від 06.12.1996 року, було прийнято рішення про можливість передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,0808 га для експлуатації та обслуговування житлового будинку та господарських будівель про АДРЕСА_1
Даний факт підтверджується державним актом на право власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_3 (а.с.48).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_3, на підставі заповіту від 27.02.2003 року, спадкоємицею земельної ділянки площею 0,0815 га стала ОСОБА_2 (сестра чоловіка позивачки). На підставі чого, останній було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 в м. Києві від 01.04.2004 року та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0815 га, що розташована на території АДРЕСА_1 (а.с.49-50).
09.01.2004 року ОСОБА_2 було видано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Києві (а.с.52-55).
В судовому засіданні представник позивача звертала увагу суду на те, що в спадкове майно не входило незавершене будівництво, таким чином ОСОБА_2 заволоділа чужим майном та набула його безпідставно.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Оскільки, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України) та згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини. Отже, якщо об'єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов'язки, а саме: - право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; - право завершити будівництвом об'єкт (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); - право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт; - право одержати на своє ім'я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.
Більш того, відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 29.07.2015 року, об'єкт незавершеного будівництва імовірною площею 140,50 м кв., що знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 мікрорайон с. Биківня в м. Києві, схематично зображено на плані земельної ділянки технічного паспорту станом на 09.01.2004 року за реєстровим №20564 з подальшим уточненням від 25.02.2004 року (а.с.210-221).
Таким чином, суд погоджується з поясненнями представника відповідача, що побудований на території домоволодіння по АДРЕСА_1 окремо розташований незавершений будівництвом об'єкт був наявний на момент смерті власника ОСОБА_3 та увійшов до спадкового майна яке було успадковане ОСОБА_2
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08 р. № 7: якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
В судовому засіданні представник позивача посилалася на ст. 1212, 1213 ЦК України, що кожна особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майн) зобов'язана повернути потерпілому це майно: набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, однак суд не бере до уваги вказані посилання, оскільки представником позивача не було надано документів, які б підтверджували причетність ОСОБА_1 та її покійного чоловіка ОСОБА_4 до будівництва об'єкта незавершеного будівництва, таких як: проектно-кошторисна документація, дозвільні документи на будівництво будинку.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач на законних підстав набула право власності на земельну ділянку та на об'єкти, що знаходяться на ній.
В позовній заяві позивачка зазначає, що дізналася про те, що ОСОБА_2 стала власником спадкового майна ОСОБА_3 тільки в листопаді 2010 року, проте суд не бере до уваги дані твердження, оскільки, як вбачається з рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04.11.2010 року, ОСОБА_2 ще в липні 2010 року звернулася до суду про виселення ОСОБА_1 та її сина з житлового будинку, останні в судових засіданнях брали участь. Більш того, після смерті власника майна ОСОБА_3 у 2003 році та смерті чоловіка позивачки - ОСОБА_4 у 2004 році, позивачка не порушувала питання про прийняття спадщини, заповіт не оскаржувала.
Представником відповідача до суду було подано заяву про застосування строків позовної давності.
Згідно статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Враховуючи, що представником позивача пропущено строк звернення до суду, а також не надано доказів, які б підтверджували причину пропуску строку звернення до суду, суд вважає заяву відповідача обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню.
На підставі викладено, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, оскільки позовні вимоги є не обґрунтованими, а доводи на які посилається представник позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 1212, 1213, 1218, 1223 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 209, 213, 215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Київська міська рада, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про повернення безпідставно набутого майна, визнання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку частково недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: