ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11125/15-ц
провадження № 2/753/5669/15
"13" жовтня 2015 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Леонтьєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, суд -
Позивач в особі Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення понесених витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу). Мотивуючи свої вимоги тим, що 25 вересня 2013 року о 19 годині 30 хвилин на пр. Науки, 50 в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля «КІА», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який на час ДТП не мав чинного договору страхування. В наслідок ДТП було завдано шкоди автомобілю «ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення - штрафу. З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, замовлено проведення незалежної експертизи. Згідно Звіту товарознавчого дослідчення з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 11 жовтня 2013 року, вартість збитку завданого автомобілю ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1, визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, та становить 14 539 грн. 87 коп., виплата якої з урахуванням розрахунку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, зробленого позивачем, здійснена 14 та 20 листопада 2013 року на підставі заяви страхувальника та платіжних доручень в загальній сумі 14 539 грн. 87 коп. У зв»язку із залучення аварійного комісара відповідно до положень п.40 вказаного Закону МТСБУ понесло витрати у розмірі 625 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 28 жовтня 2013 року.
В судове засіданні позивач не з»явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог з тих же підстав, просив їх задовольнити з можливим ухваленням заочного рішенням (а.с.31-32).
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (а.с.30).
За таких підстав судом відповідно до положень статті 224 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та заяви позивача.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 вересня 2013 року о 19 годині 30 хвилин на пр. Науки, 50 в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля «КІА», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який на час ДТП не мав чинного договору страхування (а.с.11, 16-19).
В наслідок ДТП було завдано шкоди автомобілю «ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення - штрафу (а.с.16).
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, замовлено проведення незалежної експертизи.
Так, згідно Звіту товарознавчого дослідчення з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 11 жовтня 2013 року, вартість збитку завданого автомобілю ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1, визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, та становить 14 539 грн. 87 коп., виплата якої з урахуванням розрахунку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, зробленого позивачем, здійснена 14 та 20 листопада 2013 року на підставі заяви страхувальника та платіжних доручень в загальній сумі 14 539 грн. 87 коп. (а.с.16-19, 9, 12).
Відповідно до п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених уим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого становить 25 500 грн. 00 коп. (ст.9 вказного Закону).
У зв»язку з проведеною позивачем регламентною виплатою потерпілому у позивача виникло право зворотної (регресної) вимоги до винної у ДТП особи - відповідача.
Відповідно до пункту 38.2. статті 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до пункту першого статті 22 зазначеного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, судом взято за основу Звіт товарознавчого дослідження, на тій підставі, що він відповідає вимогам законодавства, що регулює професійну оціночну діяльність в Україні, а саме: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Загальним засадам оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджений Мін»юстом, Фондом держмайна, реєстраційний № 1070/8395 від 24.11.2003 року (зі змінами) тощо; має всі необхідні розрахунки визначення вартості матеріального збитку та виконаний з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.
Статтею 29 зазначеного Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Проте частиною 3 зазначеної статті визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. За таких правових підстав, суд застосовує спеціальну норму, регулюючу дані правовідносини - статтю 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за наслідками вимог частини 3 статті 22 ЦК України.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.
У зв»язку із залучення аварійного комісара відповідно до положень п.40 вказаного Закону МТСБУ понесло витрати у розмірі 625 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 28 жовтня 2013 року (а.с.7), та підлягають стягненню з відповідача на користь МТСБУ.
Так, відповідно до п.40.3 ст.40 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право залучати аварійних комісарів у порядку, встановленому Уповноваженому органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону.
Вирішуючи вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп., з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", ст.ст. 56, 79 ЦПК України, суд вважає, їх необґрунтованими, не заснованими на вимогах закону, що регулюють дані правовідносини, а тому не підлягають задоволенню, оскільки позивачем на підтвердження цих вимог не надано детальний розрахунок витрачених нормогодин, пов"язаних із наданням правової допомоги, й платіжний документ про сплату вказаний коштів /понесених витрат/. За таких обставин вимоги про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 1 статті 88 ЦПК України. Так стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судові витрати: судовий збір - 243 грн. 60 коп. (а.с.1), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 22, 1166, 1188, ч.1 ст.1191 ЦК України, ст. ст. 9, 38, 40, 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. ст. ст.ст. 5, 6, 7, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 62, 64, 88, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 293, 294 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційни номер платника податків - НОМЕР_3, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 14 539 грн. 87 коп. - витрат, пов"язаних із виплатою страхового відшкодування; 625 грн. 00 коп. - витрат за послуги аварійного комісара; 243 грн. 60 коп. - судового збору; а всього - 15 408 (п»ятнадцять тисяч чотириста вісім) грн. 47 (сорок сім) коп.
За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.
Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Позивач вправі оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ЦПК України, подавши до апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію заочного рішенні невідкладно направити відповідачу після його проголошення рекомендованою поштою (зі зворотнім повідомленням).
Суддя: Коренюк А.М.