02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14
справа № 753/16694/15-ц
провадження № 2/753/7878/15
"08" жовтня 2015 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання договорів споживчого кредиту, іпотеки, поруки, стягнення грошових коштів, скасування запису про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, виключення його з державного реєстру та стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання договорів споживчого кредиту, іпотеки, поруки, стягнення грошових коштів, скасування запису про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, виключення його з державного реєстру та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Ухвалою суду від 09 вересня 2015 року, у зв'язку з порушенням позивачем вимог статті 119 ЦПК України, а саме відсутністю доказів сплати позивачем судового збору, дана позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк п'ять днів з дня отримання нею даної ухвали для усунення недоліків.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 09 вересня 2015 року отримана позивачем 26 вересня 2015 року, тобто останнім днем для виконання вимог ухвали з урахуванням вихідних днів є 01 жовтня 2015 року.
06 жовтня 2015 року на адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява від позивача на ухвалу про залишення без руху з доданою до неї квитанцією про сплату судового збору у розмірі 6 090 грн., тобто з пропуском встановленого ухвалою суду від 26 вересня 2015 року п'ятиденного терміну
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року та яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 якого за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 090 грн.). А згідно з п. 2 цієї частини за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн.).
А частиною 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивач звернулася до суду з вимогою про стягнення грошових коштів, яка є майновою та оцінена позивачем у 1 324 627,26 грн. та вимогами розірвання договорів споживчого кредиту, іпотеки, поруки, скасування запису про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, виключення його з державного реєстру та стягнення моральної шкоди, які є немайновими.
Разом з тим, додана позивачем до заяви про усунення недоліків квитанція №12 від 06.10.2015 року на суму 6 090 грн. не може бути належним доказом сплати нею судового збору, оскільки не відповідає встановленому чинним законодавством розміру сплати судового збору відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 та ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за кожну вимогу як майнового характеру так і немайнового.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 09 вересня 2015 року, а саме недоліки позовної заяви нею не усунуті.
Частиною 2 ст. 121 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вважаю, що заява підлягає поверненню позивачеві.
Згідно з частиною 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання договорів споживчого кредиту, іпотеки, поруки, стягнення грошових коштів, скасування запису про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, виключення його з державного реєстру та стягнення моральної шкоди - повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.