ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10921/15-ц
провадження № 2/753/5599/15
"25" вересня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Набудович І.О.
за участю: секретаря Івашків Р.В.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на новостворене майно,
У червні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача Київської міської ради, де є треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на новостворене майно, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок під літ. «Б», розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 100,9 кв.м. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 31.10.2006 позивач отримала державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, що межує з ділянкою по АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_6, яка є матір'ю позивачки. На належній їй земельній ділянці по АДРЕСА_1 за власні кошти позивач побудувала житловий будинок під літ. «Б», загальною площею 100,9 кв.м., який введений в експлуатацію згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - ОСОБА_6 померла. Спадкоємцями померлої є позивачка та її рідні сестри - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які звернулися до 16-ї Держнотконтори з заявами про прийняття спадщини, на підставі чого було відкрито спадкову справу № 428/2013. До складу спадкового майна входить: житловий будинок під літ. «А» по АДРЕСА_1, сарай під літ. «В», погріб під літ. «Ж», гараж під літ.«И», сарай під літ. «К» та споруди 1-8. Проте, згідно з відповіддю державного нотаріуса 16-ї Держнотконтори до складу спадкового майна також увійшов житловий будинок під літ.«Б», який належить позивачу, і не може бути виключений нотаріусом зі складу спадкового майна без достатніх правових підстав. Така ситуація склалася внаслідок того, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 розташовані господарські будівлі, які згідно з правовстановлюючими документами відносяться до садиби за адресою АДРЕСА_1 і є приналежністю до житлового будинку під літ. «А», що розташований по АДРЕСА_1 і належав померлій ОСОБА_6 У зв'язку з цим БТІ відмовляється виготовити технічний паспорт на окремий будинок під літ. «Б» по АДРЕСА_1, а, відтак, позивач не має можливості зареєструвати своє право власності на зазначений житловий будинок відповідно до закону та, відповідно, отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно, що належало померлій ОСОБА_6
Позивач надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити та слухати справу за її відсутності.
Представник відповідача надав суду письмові пояснення, в яких просив прийняття законне та обгрунтоване рішення та слухати справу за відсутності представника Київської міської ради.
Треті особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надали суду заяви, в яких не заперечували проти задоволення позову, просили розглядати справу за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з державними актами на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 є власником земельної ділянки загальною площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, а позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.
Спадкоємцями померлої є позивач ОСОБА_2 та її рідні сестри - треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які звернулися до 16-ї Держнотконтори із заявами про прийняття спадщини, на підставі чого було відкрито спадкову справу № 428/2013.
Згідно довідки про показники об'єкта нерухомого майна відповідно до проведеної інвентаризації від 21.03.2014 та технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, виготовлений станом на 21.03.2014, будинки за адресою АДРЕСА_1 мають такі показники: житловий будинок літ. «А» - загальною площею 94,9 кв.м., житловий будинок літ. «Б» - загальною площею 100,9 кв.м. Частина земельної ділянки, на якій розташована будівля під літ. «Б» та інші господарсько-побутові будівлі, має адресу: АДРЕСА_1 згідно з Державним актом КВ № 142002 від 31.10.2006 та належить ОСОБА_2 Інша частина зазначена на плані земельної ділянки, на якій розташована будівля під літ. «А» та інші господарсько-побутові будівлі, має адресу: АДРЕСА_1 та згідно з Державним актом КВ № 122383 від 15.10.2004 належить ОСОБА_6
Житловий будинок під літ. «Б» введений в експлуатацію згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № НОМЕР_3 від 21.12.2012. Місцезнаходження об'єкту визначено: АДРЕСА_1.
Листом № 2742/02-14 від 27.08.2014 державний нотаріус 16-ї Київської державної нотаріальної контори повідомив спадкоємців померлої ОСОБА_6 про те, що їм будуть видані свідоцтва про право на спадщину в рівних частках кожній, до складу якої входить: житлові будинки під літ. «А» та «Б» по АДРЕСА_1, сарай під літ. «В», погріб під літ. «Ж», гараж під літ.«И», сарай під літ. «К» та споруди 1-8, тому виключити зі складу спадкового майна житловий будинок під літ. «Б» немає правових підстав.
З наданої на ім'я позивача відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № НОМЕР_1 від 19.05.2015 вбачається, що бюро не має можливості виготовити технічний паспорт на окремий садибний будинок під літ. «Б» по АДРЕСА_1, оскільки після проведеного обстеження земельної ділянки НОМЕР_2 було встановлено, що на ній, окрім прийнятого в експлуатацію в 2012 році житлового будинку під літ. «Б», розташовані також господарській будівлі, які є приналежністю житлового будинку під літ. «А» і згідно правовстановлюючих документів відносяться до садиби за адресою АДРЕСА_1.
Отже, з матеріалів справи убачається, що позивач не має можливості отримати технічний паспорт на житловий будинок літ. «Б» по АДРЕСА_1, введений в експлуатацію згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № НОМЕР_3 від 21.12.2012.
Порядок та умови набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва врегульовані положеннями статті 331 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Таким чином, в даному випадку мають місце правовідносини, що виникають зі створення нового нерухомого майна, право власності на яке виникає з моменту його прийняття до експлуатації та державної реєстрації.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок по АДРЕСА_1, належить позивачу на праві приватної власності, а сам будинок, як нерухоме майно приймався та вводився в експлуатацію в установленому законом порядку.
Оскільки позивач не має можливості отримати технічний паспорт на житловий будинок під літ. «Б» по АДРЕСА_1, про що свідчить відповідь Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № НОМЕР_1 від 19.05.2015, тому і не може завершити передбачену чинним законодавством процедуру проведення державної реєстрації та оформлення права власності на цей будинок.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
У частині 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права та інтересу є визнання права.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивач набула право власності на нерухоме майно - житловий будинок літ. «Б» по АДРЕСА_1, проте, позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію права власності.
Житловий будинок введений в експлуатацію згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 21.12.2012 р., і право власності позивача на цей будинок ніким не оспорюється та не заперечується. Разом з тим, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна відмовило у виготовленні технічного паспорту, що позбавляє позивача здійснити державну реєстрацію права власності. Це свідчить про порушення права позивача, на захист якого було подано позов, тому це право підлягає відновленню в судовому порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок під літ. «Б», загальною площею 100,9 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 59, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. 15, 16, 321, 328, 331, 392 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок під літ. «Б», загальною площею 100,9 кв.м., житловою площею 67,23 кв.м., розташований по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя І.О. Набудович