Справа № 752/5896/15-ц
Провадження № 2/752/3403/15
Іменем України
09.10.2015 року Голосіївський суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Литвиненко Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Голова ОСББ "МЖК Горького-165" про виселення без надання іншого житлового приміщення,-
встановив :
В квітні 2015 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення його без надання іншого жилого приміщення . В обгрунтування вказує ,що квартира АДРЕСА_1 була надана колишньому чоловіку позивача на підставі рішення Печерської районної ради народних депутатів від 26 червня 1989 року. У вказаній квартирі зареєстрована позивачка ОСОБА_1, відповідач по справі ОСОБА_2 та діти позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .Між позивачкою та відповідачем по справі склалися складні стосунки ,які унеможливлюють їх спільне проживання . ОСОБА_2 ( відповідач по справі ) не допускає позивача та її дітей у вказану квартиру, періодично міняючи замки у вхідних дверяях , одночасно, сам там проживає та здає частину квартиру в оренду квартирантам . По відношенню до позивача та її дітей веде себе агресивно , застосовує насильство з приводу чого були неодноразові звернення до правоохоронних органів, свідомо псує майно та робить нестерпним їх спільне проживання у квартирі. Відповідач часто вживає спиртні напої та порушує громадський порядок.
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги за вищевикладеними обставинами та просила суд постановити рішення про виселення ОСОБА_2 з спірної квартири, без надання іншого житла, за неможливістю їх спільного проживання .
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав . Просив відмовити в їх задоволенні , вказав, що іншого житла у нього немає . Підтвердив ,що між ним та позивачкою по справі , яка є його мати, дійсно склалася складна ситуація . Він не заперечує, щоб його брат ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_3 проживали у спірній квартирі. Однак позивачка постійно провукує конфліктні ситуації , що спричиняють дійсно скандали . Визнає, що єдиним виходом із ситуації, що склалася є необхідність окремого проживання .
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне .
03 липня 1989 року ОСОБА_5, колишнім чоловіком позивачки отримано ордер № 47987 .серії Б на право зайняття жилого приміщення, площею 49,17 кв.м., що складається з чотирьох кімнат в квартирі, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.25) .
Ордер видано на підставі рішення Печерської районної ради народних депутатів від 26 червня 1989 року № 569 на сім"ю в складі п"яти чоловік , а саме : ОСОБА_1- доужину ,ОСОБА_3- дочку, ОСОБА_2 сина ( відповідача ) , ОСОБА_6- сина.
В грудні 1991 року позивач розлучилася з ОСОБА_5
10 березня 1999 року рішенням Московського районного суду м. Києва винесено рішення про визнання ОСОБА_5 таким , що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно довідки форми № 3 , виданої ОСББ " МЖК Горького 165" (а.с.30 ), від 16.12.2014 року, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані чотири особи , а саме позивач ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
З договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 31 травня 2012 року (а.с.38) , типового договору про надання послуг (а.с.39) вбачається ,що власником особового рахунку квартирри АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказували , що відповідачем ОСОБА_2 постійно порушуються правила співжиття, що робить неможливим їх спільне проживання у вказаній квартирі , і тому відповідач підлягає виселенню .
В судовому засіданні дійсно встановлено, що між позивачем та відповідачем склалася надто конфліктна ситуація, часто між ним виникають чвари та скандали , з приводу чого неодноразово було здійснено виклики міліції та зверенння до правоохоронних органів .
Одночасно в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 вказала, що вона має у власності двокімнатну квартиру по АДРЕСА_2, однак проживати там не бажає .
Допитаний в судовому засіданні Голова ОСББ " МЖК Горького 165", вказав, що про ситуацію, яка склалася між позивачкою та відповідачем, йому відомо. На його думку, причиною конфлікту між матір"ю та сином, може бути недостатність уваги та теплих почуттів матері до дитини , що породили таку ворожнечість з обох боків . Одночасно претензій в нього до сторін немає.
У відповідності до вимог ст.116 ЖК України, якщо наймач, член його сім"ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними , виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтерисованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення .
Позивачка в обгрунтування позовних вимог посилається на постанови про відмову в порушенні кримінальних справ, копії ,яких містяться в матеріалах справи, на вирок Голосіївського райсуду м. Києва , який в даний час є скасованим, витяги з Реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей про вчинення кримінальних проваджень, як на обставини, що унеможливлюють її спільне проживання з відповідачем по справі .
Однак, вказані обставини не можна визнати, як підставу для задоволення позовних вимог, оскільки вказані відмовні матеріали та вирок суду ,який на даний час є скасованим, не містять заходів впливу на відповідача, попередження щодо недопустимості такої поведінки в подальшому, а тому підстави для виселення відповідача без надання іншого жилого приміщення відсутні .
Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказуванняв цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб , показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів . Суд приймає до розгляду, лише ті докази,які мають значення для розгляду справи. Обставини,які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування . Кожна сторона має довести ті обставини. на які він посилається ,як на підставу своїх вимог і заперечень .
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що відносно відповідача проводилися заходи запобігання і громадського впливу, які є безрезультатними, а також того, що відповідач систематично руйнує чи псує жиле приміщення, або використовує його не за призначенням, або систематично порушує правила співжиття з іншими співмешканцями .
Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання , що виникли в практиці застосування судами житлового кодексу України " №2 від 12.04.1985 року при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходяти з того , що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. МАється на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу,вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товаристськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача ( незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення ) .
За наведеної норми, суд вбачає за необхідне разом з винесенням судового рішення попередити відповідача ОСОБА_2 про недопущення порушень правил співжиття та антигромадянської поведінки щодо мешканців квартири АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного та керуючист ст.ст.212-215 ЦПК України , суд,-
вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Голова ОСББ "МЖК Горького-165" про виселення без надання іншого житлового приміщення - залишити без задоволення.
Попередити ОСОБА_2 про недопущення в подальшому порушень правил співжиття та антигромадянської поведінки щодо мешканців квартири АДРЕСА_1, що може призвести до його виселення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Суддя :