Справа № 22-ц/793/2394/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 47 Кузьменко В. А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
13 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В. В.
суддівКорнієнко Н. В. , Ювшина В. І.
при секретаріАнкудінові О. І. Наконечній М.М.
за участю:
позивача ОСОБА_7
представника позивача ОСОБА_8
відповідача ОСОБА_9
представника відповідача ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про встановлення земельного сервітуту, -
У серпні 2014 року ОСОБА_7 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до договорів купівлі-продажу та дарування від 18.01.1980 року, позивач є власником 43/100 частини житлового будинку, що по АДРЕСА_1; відповідач ОСОБА_9 є власником 57/100 частин вказаного будинку.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.09.2007 року за позивачем за вказаною адресою рахується земельна ділянка загальною площею 501 кв.м. На вказаній земельній ділянці розміщені належні позивачу прибудови: літ. «А?-І», літ. «а», літ. «а3». Задня стіна прибудов разом з вікном прилягає до земельної ділянки, що належить відповідачу. Згідно державних актів на право власності на земельні ділянки, належні сторонам, межа земельної ділянки відповідача має проходити на відстані 30 см від будинку позивача.
Проте, відповідач побудував паркан таким чином, що фактична відстань між будинком позивача та парканом складає близько 5 сантиметрів, що заважає позивачу обслуговувати будівлі.
Враховуючи наведене, позивач просив суд встановити постійний, безоплатний земельний сервітут на користь ОСОБА_7, шириною 1 м вздовж прибудов літ. «А?-І», літ. «а», літ. «а3», по АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_9 на належній йому земельній ділянці не встановлювати капітальні огорожі та капітальні стіни на відстані ближче 1 м до стіни вказаних прибудов, власником яких є ОСОБА_7, та які прилягають до земельної ділянки ОСОБА_9; надати ОСОБА_7 доступ до прибудов зі сторони земельної ділянки, яка належить ОСОБА_9, з метою їх обслуговування та ремонту.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони є співвласниками будинковолодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Позивач вказує, що збудований відповідачем паркан перешкоджає йому обслуговувати прибудови літ. «А?-І», літ. «а», літ. «а3», тому слід встановити постійний безоплатний земельний сервітут шляхом зобов'язання ОСОБА_9 на належній йому земельній ділянці не встановлювати капітальну огорожу та капітальні стіни на відстані ближче 1 м до стіни прибудов позивача, а також надати позивачу доступ до прибудов зі сторони земельної ділянки відповідача.
Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Згідно ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:
а) право проходу та проїзду на велосипеді;
б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);
г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;
ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;
є) право прогону худоби по наявному шляху;
ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
з) інші земельні сервітути.
Ст. 100 ЗК визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Аналогічні положення містяться і у Главі 32 ЦК України.
Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, позовні вимоги щодо заборони відповідачу встановлювати капітальні огорожі та капітальні стіни на відстані ближче 1 м до стіни прибудови позивача, не є видом земельного сервітуту, тому задоволенню не підлягають.
Крім того, позивачем не вказано конфігурації земельної ділянки для встановлення земельного сервітуту.
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 10/15/буд. від 16.04.2015 року не можливо встановити земельний сервітут для забезпечення користування та обслуговування будівель частини будинковолодіння по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_7 по межі з земельною ділянкою власника ОСОБА_9 (а.с. 109-117).
З вказаного висновку також вбачається невідповідність межі земельних ділянок сторін, що проходить вздовж стін прибудов позивача, до проведення приватизації земельних ділянок із межею, вказаною в державних актах на право власності на землю.
З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про встановлення земельного сервітуту.
Доводи апеляційної скарги не впливають на законність і обгрунтованість рішення суду, були предметом розгляду у суді першої інстанції, тому приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про встановлення земельного сервітуту - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :