Ухвала від 26.03.2007 по справі 19/4-5309/1

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

26 березня 2007 р.

№ 19/4-5309/1

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кравчука Г.А. -головуючого,

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

перевіривши касаційне подання

ТВО військового прокурора Вінницького гарнізону

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду

від

16.01.2007р.

у справі

№19/4-5309/1

господарського суду

Миколаївської області

за позовом

Військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах

позивач

Військова частина А0215 (командування Повітряних Сил ЗС України як правонаступник ВЧ А0155 -командування Військово-повітряних Сил ЗС України)

до

Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП"

про

стягнення 727 504, 72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Касаційне подання ТВО військового прокурора Вінницького гарнізону не може бути прийняте до розгляду, оскільки воно не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційне подання не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до подання не додано доказів надіслання його копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позов в ній пред'явлений військовим прокурором Вінницького гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, позивачем також зазначена Військова частина А0215 (командування Повітряних Сил ЗС України як правонаступник ВЧ А0155 -командування Військово-повітряних Сил ЗС України), відповідачем -Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", а сам позов пред'явлений про стягнення 727 504, 72 грн.

В якості додатків до касаційного подання додані дві поштові квитанції на одному аркуші про здійснення поштових відправлень до ВЧ А 0215 та заводу "НАРП" у м. Миколаєві, при чому інформація про зміст поштових відправлень в додатках до касаційного подання відсутня. Як вбачається з останнього аркушу касаційного подання, у якості додатків до нього приєднані документи, що підтверджують направлення копій апеляційного подання сторонам на 1 аркуші. Документи про направлення копії касаційного подання на адресу сторін, в тому числі і Міністерства оборони України, в інтересах якого заявлений позов, до касаційного подання не додані.

Відповідно до ч.1 ст.1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу (касаційне подання), надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги (касаційного подання) і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Згідно ч.4 ст.111 цього Кодексу до скарги (подання) додаються докази надсилання копії скарги (подання) іншій стороні у справі.

Статтею 111-3 ч.1 п.3 вказаного кодексу визначено, що касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом якщо до скарги (подання) не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

За вказаних обставин касаційне подання не може бути прийняте до розгляду і підлягає поверненню.

Крім того, із змісту ст.29 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, в особі якого в інтересах держави прокурором поданий позов, набуває статусу позивача, тобто сторони у справі.

Згідно приписів Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 року N 1572/99 (із змінами і доповненнями) до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності.

Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим із правового змісту Закону України "Про Збройні Сили України" вбачається, що військові частини є організаційним одиницями Збройних Сил України, а не територіальним органами Міністерства оборони України, і відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" можуть виступати як суб'єкти господарської діяльності.

Відповідно до ст.121 п.2 Конституції України на прокуратуру України, як на єдину систему, покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст.2 ч.3 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року (далі - рішення КСУ) визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначених в ч.3 ст.2 ГПК України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

У п.5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Ненаправлення копії касаційного подання особі, в інтересах якої прокурором було заявлено позов, а також фактична відсутність доказів направлення сторонам у справі копій саме касаційного подання, що підтверджується відсутністю відповідних доказів та відомостями, зазначеними в касаційному поданні, є порушенням вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та є перешкодою для порушення та здійснення касаційного провадження.

Зважаючи на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що вказані обставини є підставою для повернення касаційного подання відповідно до п.3 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином касаційне подання ТВО військового прокурора Вінницького гарнізону згідно пункту 3 частини 1 статті 1113 ГПК України підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 86, частиною 2 статті 29, пунктом 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційне подання ТВО військового прокурора Вінницького гарнізону на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2007р. у справі №19/4-5309/1 Господарського суду Миколаївської області повернути особі, що його внесла, а справу №19/4-5309/1 -до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя В.І. Шаргало

Попередній документ
522697
Наступний документ
522699
Інформація про рішення:
№ рішення: 522698
№ справи: 19/4-5309/1
Дата рішення: 26.03.2007
Дата публікації: 21.08.2007
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: