20 березня 2007 р.
№ 114/2-150
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
судді
Фролова Г. М.
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Приватної виробничо-комерційної фірми "Юлія"
на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 року
по справі
№ 114/2-150 Господарського суду Вінницької області
за позовом
Приватної виробничо-комерційної фірми "Юлія"
до
Могилів-Подільського міського територіального медичного об'єднання
про
стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача:
Сегеди Р.М. -дов. №018 від 28.12.2006 року
від відповідача:
не з'явився
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2007 року касаційна скарга Приватної виробничо-комерційної фірми "Юлія" була прийнята до провадження, її розгляд призначений на 20.03.2007 року.
У зв'язку з перебуванням судді Полянського А.Г. у відпустці, розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 19.03.2007 року для розгляду справи № 114/2-150 в касаційному порядку утворена колегія суддів в наступному складі: головуючий -Муравйов О. В., судді Фролова Г. М., Коробенко Г. П.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
Представник відповідача в судове засідання 20.03.2007 року не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений заздалегідь належним чином. Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2007р. про прийняття касаційної скарги до розгляду явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України.
За згодою позивача в судовому засіданні 20.03.2007 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватна виробничо-комерційна фірма "Юлія" звернулась до Господарського суду Вінницької області із заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу №114/2-149 від 03.09.2001 року про стягнення з Могилів-Подільського міського територіального медичного об'єднання 18964,99 грн. боргу, 490 грн. втрат від інфляції, 194,55 грн. державного мита та 69 грн. інформаційних послуг.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.07.2006 року у справі №114/2-150 (суддя Мельник П.А.), залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 року (головуючий суддя Щепанська Г.А., судді Вечірка І.О., Шкляр Л.Т.), відмовлено у задоволенні заяви Приватної виробничо-комерційної фірми "Юлія" про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого 03.09.2001р. по даній справі.
Не погоджуючись з прийнятими по справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Приватна виробничо-комерційна фірма "Юлія" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.07.2006 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 року, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відзив на касаційну скаргу на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 03.09.2001 року Господарським судом Вінницької області по справі №114/2-149 прийнято рішення, яким задоволено позовні вимоги Приватної виробничо-комерційної фірми "Юлія": стягнуто з Могилів-Подільського міського територіального медичного об'єднання на користь позивача Приватної виробничо-комерційної фірми “Юлія» 18964,99 грн. боргу, 490,68 грн. втрат від інфляції, 194 грн. витрат, пов'язаних із сплатою державного мита та 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеного рішення Господарським судом Вінницької області 03.09.2001 року був виданий наказ.
Приватна виробничо-комерційна фірма "Юлія" у зв'язку з пропуском строку пред'явлення наказу до виконання 17.01.2006 року (вхідний №598) звернулась до суду першої інстанції із заявою про відновлення зазначеного процесуального строку.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.07.2006 року відмовлено Приватній виробничо-комерційній фірмі "Юлія" у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого 03.09.2001 року по справі №114/2-149.
Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого наказу, який є виконавчим документом.
Виданий стягувачу наказ, що визнається колегією суддів Вищого господарського суду України, може бути пред'явлений до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення, або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання (ст.118 ГПК України, ч.2 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що була чинною до 10.07.2003р.).
Згідно приписів ч.1 ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, заяву про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу для виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 03.09.2001 року Приватна виробничо-комерційна фірма "Юлія" подала до місцевого суду 17.01.2006 року.
Причини пропуску заявник обґрунтував тим, що керівник підприємства протягом 2001-2005р.р. неодноразово знаходився на тривалому стаціонарному лікуванні.
Інших причин пропуску в заяві від 18.01.2006 року позивач не наводить. Також позивач не скористався правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, і не надавав суду першої інстанції заяв про зміну підстав вимог.
Ухвалами від 06.02.2006 року та від 06.04.2006 року Господарський суд Вінницької області вимогам від позивача надати уточнення, письмові пояснення та докази, які стосувалися причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання з вересня по грудень 2001 року.
Позивачем 26.04.2006 року надані клопотання міської ради № 03-14/771 від 06.07.2002 року, довідки КРУ від 13.02.2002р. та від 20.09.2002р.
Зазначені документи в порушення вимог ст. 36 ГПК України подані в копіях, які не засвідчені належним чином.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції, що у Приватної виробничо-комерційної фірми "Юлія" була можливість, відповідно до ст. 118 ГПК України, пред'явити наказ до виконання.
До того ж, місцевий суд, а так само і апеляційна інстанція цілком вірно встановили, що довідки КРВ в м. Могилів-Подільський від 13.02.2002 року та 20.09.2002 року не можуть бути підтвердженням того, що первинні документи, а саме наказ господарського суду від 03.09.2001 року вилучався, через що був пропущений строк для пред'явлення його до виконання.
Так, з довідок про вилучення документів не вбачається про вилучення зазначеного наказу господарського суду, а посилання на довідку УБОЗ УМВС України у Вінницькій області, з чим погоджується касаційна інстанція, безпідставне, оскільки останню, в порушення статей 33, 34 ГПК України, до матеріалів справи залучено не було.
За таких підстав, Вищий господарський суд України погоджується з місцевим та апеляційним господарськими судами в тому, що причини, наведені в обґрунтування поважності пропуску процесуального строку, встановленого ст.118 ГПК України, не можуть бути визнані поважними, у зв'язку з чим Приватній виробничо-комерційній фірмі "Юлія" правомірно відмовлено в задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого 03.09.2001 року по справі №114/2-149.
Копія довідки КРУ від 17.09.2001р. подана до суду апеляційної інстанції без доказів неможливості її подачі суду першої інстанції. Твердження заявника про це в апеляційній скарзі не підтверджені допустимими доказами.
Отже, суд касаційної інстанції вважає, що ані суд першої інстанції, ані апеляційний господарський суд не припустилися порушень процесуального законодавства при ухвалі оскаржених заявником судових рішень.
Інші доводи, викладені Приватною виробничо-комерційною фірмою "Юлія" в касаційній скарзі, не приймаються Вищим господарським судом України, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи.
Оскільки встановлення фактичних обставин справи не входить до компетенції суду касаційної інстанції, доводи заявника касаційної скарги щодо переоцінки наявних у справі доказів колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Юлія" залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 року по справі № 114/2-150 залишити без змін.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
Г. М. Фролова
Г. П. Коробенко