21 березня 2007 р.
№ 2-2/6227.2-2006(2-19/420-2004,2-19/9156-2003)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційне подання Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Управління Південного оперативного командування Міністерства оборони України на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. та на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006р. у справі за позовом Українського державного геологорозвідувального інституту в особі Кримського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту до Управління Південного оперативного командування Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України “Кримвійсьбуд», третя особа -Міністерство оборони України про розірвання договору та стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, суд
У травні 2003 року Український державний геологорозвідувальний інститут в особі Кримського відділення пред'явив в господарському суді позов до Управління південного командування Міністерства оборони України про розірвання договору про дольову участь в житловому будівництві та стягнення 740891,92 грн.
В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги і просив суд стягнути з належного відповідача 675540,10 грн. збитків у зв'язку з невиконанням зобов'язань по будівництву п'ятої блок секції і вбудовано-прибудованого магазину в будинку по вул. Бетховена в м. Сімферополі та розірвати договір на дольову участь в будівництві житла №18 від 24.04.1991р. в частині будівництва п'ятої блок секції і вбудовано-прибудованого магазину в будинку по вул. Бетховена в м. Сімферополі.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006р. (суддя Толпиго В.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. (судді Плут В.М. -головуючий, Прокопанич Г.К., Борисова Ю.В.), позов було задоволено частково, розірвано договір про дольову участь в житловому будівництві №19 від 24.04.1991р., з Управління Південного командування Міністерства оборони України на користь позивача було стягнуто 589298,03 грн. збитків, у частині вимог про стягнення 557084,44 грн. відмовлено, у стягненні позовної суми з Державного підприємства Міністерства оборони України “Кримвійсьбуд» у позові відмовлено.
У касаційному поданні військовий прокурор просить скасувати судові рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові до Управління Південного командування Міністерства оборони України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
У справі оголошувалась перерва з 28.02.2007р. на 14.03.2007р. та з 14.03.2007р. на 21.03.2007р.
Касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов щодо стягнення сум проплачених позивачем за період з 01.09.1994р. по 01.09.1995р., суд виходив з їх доведеності, не з'ясувавши при цьому до кінця питання про те, чи не змінювались сторонами умови договору від 24.04.1991р. №18 щодо об'єкту будівництва, виходячи з п. 4 протоколу технічної наради від 11.12.1992р. і чи стосувалось це фінансування п'ятої блок-секції будинку, з огляду також тверджень Управління Південного оперативного командування Міністерства оборони України, що п'ята блок-секція була побудована за кошти державного бюджету; за висновком судово-бухгалтерської експертизи №173 від 11.02.2004р. позивач станом на квітень 1996р. ще мав заборгованість перед в/ч 73515, яку погасив на 01.07.1996р., як і не з'ясував, з яким об'єктом будівництва була пов'язана ця заборгованість.
Таким чином судом не досліджені належним чином обставини, які випливають з припису ст. 213 ЦК УРСР, якою позивач обґрунтовував заявлені вимоги.
(а.с. 36 -38 т.5)
Крім того, суд ухвалив рішення про розірвання договору від 24.04.1991р. №18 у повному обсязі, тоді як позивач, відповідно до ст. 22 ГПК України, змінив позовні вимоги і ставив питання про розірвання вказаного договору лише в частині будівництва п'ятої блок-секції і вбудованого магазина.
(а.с. 1-2 т.3; 64 -65 т.4; 36-38 т.5)
На вказане зверталась увага суду у постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2006р., але суд цих вказівок не врахував.
(а.с. 133 -135 т.4)
При цьому суд другої інстанції вказав про розірвання згадуваного договору на майбутнє, але не навів обґрунтувань того, з якою нормою матеріального права можливе вирішення цього питання в такий спосіб, як і переконливих мотивів застосування до спору, який виник між сторонами, положень ЦК України та ГК України (набрав чинності з 01.01.2004р.), з огляду моменту виникнення спірних правовідносин і дати звернення з позовом до суду.
Водночас, як видно з матеріалів справи, у прийнятті Севастопольським апеляційним господарським судом постанови від 18.10.2006р. з перегляду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006р., брала участь суддя Прокопанич Г.К., постанова за участю якої Вищим господарським судом України 22.12.2004р. вже скасовувалась.
(а.с. 47 -51, 81 -84 т.3; 154 -171 т. 5)
Відповідно ж до припису ст. 20 ГПК України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
Таким чином справу в апеляційному порядку було розглянуто в незаконному складі колегії суддів, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11110 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування ухваленої постанови.
Враховуючи викладене, визнати ухвалені судові рішення законними і обґрунтованими не можна.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційне подання Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Управління Південного оперативного командування Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
І.Вовк
П.Гончарук