20 лютого 2007 р.
№ 40/439
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа партнер", м. Київ (далі -ТОВ "Медіа партнер")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006
зі справи № 40/439
за позовом акціонерного товариства "Актавіс", м. Софія (Болгарія) (далі - АТ "Актавіс")
до ТОВ "Медіа партнер"
про спонукання до виконання умов договору та
зустрічним позовом ТОВ "Медіа партнер"
до АТ "Актавіс" та
товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр "Медпромінфо", м. Київ (далі -ТОВ "Інформаційний центр "Медпромінфо")
про визнання недійсним договору.
Судове засідання проведено за участю представників:
АТ "Актавіс" -Дроздовського Л.П.,
ТОВ "Медіа партнер" -Трохимчука О.І.,
ТОВ "Інформаційний центр "Медпромінфо" -Закорчемного О.О.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
АТ "Актавіс" звернулося з позовом про зобов'язання ТОВ "Медіа партнер" виконати договір від 01.02.2006 № 1/2006.
В ході вирішення спору ТОВ "Медіа партнер" подало зустрічний позов, в якому (з урахуванням уточнення до цього позову) просило визнати недійсним договір про публікацію рекламної продукції від 06.04.2006 № УМГ/14, який було укладено АТ "Актавіс" та ТОВ "Інформаційний центр "Медпромінфо".
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2006 (суддя Смірнова Л.Г.) в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено. Рішення суду мотивовано тим, що:
матеріалами справи підтверджується факт виконання ТОВ "Медіа партнер" договору від 01.02.2006 № 1/2006;
договір від 06.04.2006 № УМГ/14 було підписано директором представництва АТ "Актавіс" з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 (колегія суддів у складі: Кондес Л.О. -головуючий, судді Бондар С.В., Куровський С.В.) назване рішення місцевого господарського суду змінено: в зустрічному позові відмовлено; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. У прийнятті зазначеної постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що аналіз змісту Положення про представництво компанії АТ "Актавіс" в Україні та генеральної довіреності від 22.07.2005 свідчить про наявність у директора цього представництва Мітіна В.Ю. достатнього обсягу повноважень для укладення оспорюваного договору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Медіа партнер" просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Скаргу мотивовано відсутністю повноважень у представництва АТ "Актавіс" на укладення договорів від імені цього товариства. До того ж, на думку скаржника, договір про публікацію рекламної продукції від 06.04.2006 № УМГ/14 підлягає визнанню недійсним і з огляду на пункт 10.5 договору від 01.02.2006 № 1/2006, в якому сторони обумовили нікчемність будь-яких договорів на виготовлення та розміщення реклами, укладених замовником у період чинності цього договору.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 01.02.2006 АТ "Актавіс" (замовник) та ТОВ "Медіа партнер" (виконавець) було укладено договір № 1/2006, відповідно до якого виконавець зобов'язався за завданням замовника надати комплекс рекламних послуг, перелік, обсяг та строки виконання яких визначається в окремих додатках до цього договору;
- згідно з пунктом 2.3 названого договору за дорученням замовника виконавець укладає від свого імені та в інтересах АТ "Актавіс" договори з третіми особами на виконання робіт за цим договором; при цьому в пункті 10.5 договору від 01.02.2006 № 1/2006 обумовлено, що "будь-які договори на виготовлення та розміщення реклами, укладені замовником в період чинності цього договору з третіми особами без погодження з виконавцем відповідно до пункту 2.6 цього договору, є нікчемними";
- на виконання умов цього договору 15.05.2006 ТОВ "Медіа партнер" направило АТ "Актавіс" звіт про виконану роботу разом з ефірними довідками щодо розміщення реклами позивача за первісним позовом в засобах масової інформації;
- 06.04.2006 ТОВ "Інформаційний центр "Медпромінфо" (виконавець) та представництвом АТ "Актавіс" (замовник) укладено договір про публікацію рекламної продукції № УМГ/14, умовами якого передбачено розміщення виконавцем рекламних матеріалів замовника у випусках №№ 5-12/2006 газети "Українська медична газета";
- відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 Положення про представництво компанії АТ "Актавіс" в Україні метою діяльності останньої є рекламування, представлення, просування та популяризація продукції та послуг компанії в Україні;
- згідно з генеральною довіреністю від 22.07.2005, виданою АТ "Актавіс", директора представництва цієї компанії Мітіна Володимира Юрійовича уповноважено, зокрема, "вчиняти всі необхідні для роботи представництва юридично значимі дії, в тому числі укладати, змінювати та розривати договори, односторонні правочини, виконувати договори та приймати виконання".
Причиною виникнення спору стало питання щодо виконання відповідачем за первісним позовом договору від 01.02.2006 № 01/2006.
Підставою подання касаційної скарги в даній справі стало питання щодо відповідності договору про публікацію рекламної продукції № УМГ/14 умовам дійсності правочину.
Відповідно до статті 203 ЦК України до загальних вимог, необхідних для чинності правочину, належить, зокрема, необхідний обсяг цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин.
Господарські суди дійшли різних висновків у встановленні обставини щодо наявності у представництва компанії АТ "Актавіс" необхідного обсягу повноважень для укладення оспорюваного договору.
Так, місцевий господарський суд як на мотив для задоволення зустрічного позову послався на перевищення представництвом АТ "Актавіс" компетенції, визначеної Положенням про це представництво, під час укладення названого договору. Однак зазначений висновок спростовано установленими судом апеляційної інстанції фактичними даними, зокрема, змістом генеральної довіреності від 22.07.2005, що достовірно свідчить про наявність у директора зазначеного відособленого підрозділу належно оформлених повноважень на укладення такого договору.
Згідно зі статтею 95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Згідно з пунктом 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 30.03.1995 № 02-5/220 "Про укладення договорів відособленими підрозділами юридичних осіб" за наявності належно оформлених повноважень юридичної особи керівники її відособлених підрозділів (філій, представництв, відділень) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих повноважень. Якщо керівник відособленого підрозділу має такі повноваження, але у тексті договору помилково відсутні вказівки на те, що договір укладений від імені юридичної особи, то тільки ця обставина не може бути підставою для визнання договору недійсним. У таких випадках договір слід вважати укладеним від імені юридичної особи.
До того ж, як зазначено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 № 3, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
З наведеного випливає, що умови нікчемності правочину не підлягають встановленню за домовленістю сторін.
Відтак апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору про публікацію рекламної продукції від 06.04.2006 № УМГ/14, а тому передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 зі справи № 40/439 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа партнер" -без задоволення.
Суддя
В.Селіваненко
Суддя
І. Бенедисюк
Суддя
Б.Львов