14 березня 2007 р.
№ 45/403
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Фонду державного майна України
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 року
у справі
№45/403 господарського суду міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Тай-Інвест»
до
Фонду державного майна України
про
внесення змін до договорів купівлі-продажу,
за участю представників сторін від:
позивача:
Машков К.Є. -за довіреністю від 15.11.2006р.
відповідача:
Половінський А.С. -за довіреністю від 14.12.2006р.
В судовому засіданні 21.02.2007р. оголошувалась перерва до 14.03.2007р., відповідно до ст.77 ГПК України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2006р. (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2006р. (судді Капацин Н.В. -головуючий, Зеленін В.О., Малетич М.М.), позов задоволено повністю; внесено зміни до п.5.3.2 договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 07.02.2002р. №27-КПНБ в частині продовження строку закінчення будівництва і викладено його в наступній редакції: “5.3.2. Закінчити будівництво об'єкта приватизації в термін до 12 березня 2008 року із збереженням первісного призначення». Внесено зміни до п.5.3.2 договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 07.02.2002р. №25-КПНБ в частині продовження строку закінчення будівництва і викладено його в наступній редакції: “5.3.2. Закінчити будівництво об'єкта приватизації в термін до 12 березня 2007 року із збереженням первісного призначення». Стягнуто з відповідача на користь позивача 85грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує доводи скарги і просить залишити її без задоволення, а постанову -без змін.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2001р. в газеті “Відомості приватизації» №50 (187) було опубліковано інформацію про продаж за конкурсом спального корпусу №1 (50 місць) пансіонату “Криворізький гірник» (ступінь будівельної готовності 40%), та спального корпусу №2 (50 місць) пансіонату “Криворізький гірник» (ступінь будівельної готовності 0,5%).
07.02.2002р. між ТОВ “Тай-Інвест» та Фондом державного майна України було укладено договір №27-КПНБ, за яким позивачеві було продано спальний корпус №1 (50 місць) пансіонату “Криворізький гірник» ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат» (п.1.1 договору).
За умовами п.5.3.2 зазначеного договору на позивача покладено обов'язок закінчити будівництво об'єкта протягом поточного року зі збереженням первісного призначення.
Також між сторонами у справі 07.02.2002р. було укладено договір №25-КПНБ, за яким позивачеві було продано спальний корпус №2 (50 місць) пансіонату “Криворізький гірник» ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат» (п.1.1 договору).
Згідно п.5.3.2 зазначеного договору на позивача покладено обов'язок закінчити будівництво об'єкта протягом поточного року зі збереженням первісного призначення.
12.06.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди №409 до договору від 07.02.2002р. № 27-КПНБ та №407 до договору від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, згідно яких внесено зміни до п.п.5.3.2 вказаних договорів відповідно та встановлено закінчити будівництво об'єктів приватизації в термін до 12.03.2006р. із збереженням первісного призначення.
Листом №02-14/1944 від 26.01.2004р. Сімеїзька селищна рада повідомила ТОВ “Тай-Інвест» про те, що його заяву про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування пансіонату, буде розглянуто на сесії Сімеїзької селищної ради після затвердження меж населених пунктів.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2004р. у справі №2-1/8858-2004 визнано право користування земельною ділянкою площею 1,1754га в п.Паркове смт.Симеїз та зобов'язано Симеїзьку селищну раду в строк до 22.07.2004р. укласти з ТОВ “Тай-Інвест» договір оренди земельної ділянки площею 1,1754га. в п.Паркове смт.Симеїз.
Симеїзька селищна рада рішенням №64 від 10.08.2004р. затвердила проект відведення земельної ділянки ТОВ “Тай-Інвест» для будівництва та обслуговування пансіонату за адресою, територія пансіонату “Криворізький гірник» та вирішено передати позивачеві земельну ділянку площею 1,1754га в оренду строком на 25 років.
04.03.2005р. Симеїзька селищна рада прийняла рішення №33, яким вирішено укласти договір оренди земельної ділянки з ТОВ “Тай-Інвест», площею 1,1754га для будівництва та обслуговування пансіонату за адресою смт. Паркове, в районі пансіонату “Криворізький гірник» строком на 25 років.
Між Сімеїзькою селищною радою та ТОВ “Тай-Інвест» 07.04.2005р. було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,1754га для будівництва та обслуговування пансіонату. Зазначений договір зареєстровано 13.07.2005р.
Згідно висновку Національної академії природоохоронного і курортного будівництва за результатами обстеження несучих конструкцій спального корпусу №1 (50 місць) пансіонату “Криворізький гірник» ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат», фактичний стан несучих конструкцій каркасу об'єкта є незадовільним та рекомендовано демонтувати існуючу недобудовану будівлю спального корпусу №1, виконати розчистку ділянки будівництва, після виконання додаткових інженерно-геологічних вишукувань ділянки будівництва, повторно провести аналіз можливості нового будівництва.
За висновком ТОВ “Мегаліт Крим» про інженерно-геологічні і гідрологічні умови ділянки для обґрунтування проекту будівництва корпусу №2 на території пансіонату “Криворізький гірник», ділянка є непридатною для здійснення будівельних робіт та рекомендовано будівництво спального корпусу №2 здійснювати на новій ділянці в західній стороні спланованої ділянки.
Рішенням №216 від 02.07.2004р. “Про заборону проведення будівельних робіт на час курортного сезону 2004р.», Сімеїзька селищна рада заборонила проведення будівельних та ремонтних робіт на час курортного сезону 2004р. в робочі дні з 21:00 до 08:00, в святкові дні - цілодобово.
Рішенням Сімеїзької селищної ради №14 від 05.05.2005р. було заборонено проведення будь-яких видів будівельних робіт в прибережній зоні курортних селищ Сімеїзької селищної ради на період з 25.05.2005р. по 15.09.2005р.
Сімеїзька селищна рада рішенням №54 від 10.02.2006р. надала згоду ТОВ “Тай-Інвест» на продовження строку будівництва та реконструкції об'єктів: спального корпусу №1 -до 12.03.2008р.; спального корпусу № 2 -до 12.03.2007р.
ТОВ “Тай-Інвест» листом №01-06 від 24.02.2006р. звернулось до Фонду державного майна України, в якому просило розглянути питання продовження строку будівництва та реконструкції спальних корпусів №1 та №2.
02.06.2006р. позивач листом №42-06 повторно звернувся до відповідача з проханням розглянути питання продовження строку будівництва та реконструкції спальних корпусів №1, № 2.
При цьому Фонд державного майна України відповіді на зазначені листи не надіслав, питання про продовження строку будівництва та реконструкції спальних корпусів № 1, № 2 не розглянув, а тому позивач 07.07.2006р. звернувся з позовною заявою до Фонду державного майна України про прийняття рішення про внесення змін до договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ та № 27-КПНБ про продовження строків закінчення будівництва: корпусу №1 - до 12.03.2008р.; корпусу №2 - до 12.03.2007р., оскільки договірний спір виник внаслідок того, що обставини, якими керувались сторони при укладенні договорів від 07.02.2002р. №25-КПНБ та № 27-КПНБ істотно змінились.
Приписами ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Суди попередніх інстанцій на підставі ретельної оцінки матеріалів справи дійшли висновку, що сторони договору у 2003р. коли додатковими угодами від 12.06.2003р. №407 та №409 змінювали строк завершення будівництва, не знали та не могли знати про те, що договір оренди земельної ділянки, на якій розміщено недобудовані об'єкти буде укладений лише 07.04.2005р. на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2004р. №2-1/8858-2004.
З урахуванням п.2.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. № 273, дозвіл на виконання будівельних робіт позивач також мав можливість отримати лише після виникнення права користування земельною ділянкою, тобто після укладення 07.04.2005р. договору оренди земельної ділянки та його реєстрації 13.07.2005р.
Оскільки Сімеїзька селищна рада рішенням №14 від 05.05.2005р. заборонила проведення будь-яких видів будівельних робіт в прибережній зоні курортних селищ Сімеїзької селищної ради на період з 25.05.2005р. по 15.09.2005р., то позивач не мав можливості виконувати зазначені будівельні роботи.
Крім того, судами враховано висновки Національної академії природоохоронного і курортного будівництва про незадовільний стан несучих конструкцій каркасу спального корпусу №1 та рекомендації про необхідність демонтажу існуючої недобудованої будівлі спального корпусу №1, та висновки ТОВ “Мегаліт Крим» про непридатність ділянки, на якій розміщено спальний корпус №2, для здійснення будівельних робіт, та рекомендації про здійснення будівництва спального корпусу №2 на новій ділянці в західній стороні спланованої ділянки.
Враховуючи встановлені судами факти, суди дійшли висновку, що викладені вище обставини є істотними, оскільки значно ускладнюють будівництво недобудованих об'єктів, і якби сторони могли передбачити такі обставини, то не укладали б спірні договори купівлі-продажу та додаткові угоди до них з умовою завершення будівництва до 12.03.2006р. Відповідно, така зміна обставин зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.
З умов договору купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ додаткових угод до них від 12.06.2003р. № 407, № 409 та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Також при вирішенні спору суди врахували, що згідно п.п.6.12 договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. №25-КПНБ, №27-КПНБ на Фонд державного майна України покладено обов'язок сприяти позивачеві в переоформленні документів на право користування земельною ділянкою, чого ним вчинено не було.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що розірвання договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. № 25-КПНБ, № 27-КПНБ суперечить суспільним інтересам та потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання зазначених договорів на умовах яких вимагає ТОВ "Тай-Інвест", то зміни в договорах є доцільними (ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України).
У відповідності до абз.3 ч.1 ст.19 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.
Згідно ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Положенням про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженим Наказом Фонду державного майна України №2041 від 29.10.1998р., визначено, що додаткова угода готується з урахуванням вимог чинного на час її укладання законодавства. Вона має також ураховувати чинність вимог чинного законодавства щодо інших умов договору купівлі-продажу, до якого вносяться зміни. Якщо ініціатором виступає Покупець, то пропозиції щодо внесення змін до договору купівлі-продажу подаються ним у листі на ім'я керівника органу приватизації, з яким укладався договір (п.4).
При цьому судами встановлено, що позивачем дотримано визначений порядок зміни договорів від 07.02.2002р. №25-КПНБ, №27-КПНБ та надіслано Фонду державного майна України відповідні пропозиції, проте відповідач, в порушення вказаних норм, у 20-денний строк не повідомив позивача про результати її розгляду.
Враховуючи вищевикладене, висновки судів про внесення змін до договорів купівлі-продажу від 07.02.2002р. №25-КПНБ та №27-КПНБ щодо продовження строків закінчення будівництва: корпусу №1 - до 12.03.2008р.; корпусу № 2 -до 12.03.2007р. є правомірними.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна оцінка судами першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2006р. у справі №45/403 залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький