06 жовтня 2011 р. Справа № 65265/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Заверухи О.Б., М.П.Кушнерика,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2009 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Білогірського відділення Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним,
Приватний підприємець ОСОБА_1 09.04.2009 року звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому просить визнати пункт 4 податкового повідомлення-рішення Білогірського відділення Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області від 02.04.2009 року №0000112302/0 про нарахування штрафних санкцій в частині порушення п.13. статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відносно 584,8 грн.частково нечинним.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПП ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою для оскарження постанови суду першої інстанції вважає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції не враховано, що у магазині «Лілея», який належить позивачу на праві приватної власності , де вона займається реалізацією алкогольних напоїв та тютюнових виробів та знаходиться на загальній системі оподаткування частину магазину згідно договору оренди орендує ОСОБА_2, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування та проводить реалізацію продуктів харчування.
Під час проведення перевірки перевіряючими при встановлені фактичної суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків приватного підприємця ОСОБА_1 були включені готівкові кошти які знаходились в касі приватного підприємця ОСОБА_2 в сумі 552,00 грн. В касі приватного підприємця ОСОБА_1 знаходились готівкові кошти в сумі 90,20 грн, які зазначені в денному звіті реєстратора розрахункових операцій та кошти в сумі 32,80 грн, сума закупки товарів, яка була зроблена перевіряючими перед проведенням перевірки, Отже, на думку апелянта, загальна сума готівкових коштів, яка знаходилась в її касі склала 123 грн., але незважаючи на це перевіряючими в ч.1 п.п.2.2.13 вищенаведеного акту перевірки була вказана сума 675, 00 грн.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі направлень від 13.03.09 №№77,76 та відповідно до наказу «Про проведення позапланової виїзної перевірки», 15.03.2009 року проведено перевірку магазину «Лілея» ПП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства в сфері готівкового обігу. Перевірка проводилась в присутності продавця ОСОБА_3, яка була ознайомлена з направленнями та наказом на проведення позапланової перевірки.
Перевіркою встановлено порушення вимог р. 11. ст. З, п. 1.2.9,11.13 Закону України від 06.07.95 И65/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування її послуг», а саме: встановлено факт реалізації підакцизної продукції на загальну суму 32 грн. 80 коп. (пляшка горілки «Хлібний Дар» 0,7л, пляшка пива «Оболонь» 1л, пачка цигарок «Бонд») розрахункова операція проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО),розрахунковий документ (касовий чек) не роздруковано та не видано; не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій там збереження їх в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО), а саме: 2-звіт №2340 за 14.02.2009 року не збережено в КОРО №2202000230 від 03.03.2008 року; порушено режим попереднього програмування реєстратора розрахункових операції , тобто в реєстратор розрахункових операцій попередньо не запрограмовано товар по повному найменуванню та ціні реалізації; встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів вказаній у денному Х-звіті, невідповідність становила 584,8 грн.
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2009 року №0000112302/0 про нарахування штрафних санкцій в сумі 3513 грн.
Відповідно до ст.195 КАС України перегляд даної справи здійснюється в межах апеляційної скарги, тобто в частині невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків,
Згідно ст. 2 Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Судом першої інстанції встановлено, що після ознайомлення з направленнями та наказом позапланової перевірки продавцеві ОСОБА_3 було запропоновано перерахувати наявні готівкові кошти що знаходились на момент перевірки 15.03.2009 ОСОБА_1. з якої проводились розрахунки за реалізовані горілки «Хлібний Дар» 0,7л, пляшки пива «Оболонь» 1л, пачки цигарок «Бонд» і нею, продавцем, власноручно перераховано наявні готівкові кошти, яких у касі було 675,00 грн.
Продавець ОСОБА_3 також в судовому засіданні підтвердила, що працює у ПП ОСОБА_1 по трудовому договору і на момент перевірки в магазині іншого продавця не було і розрахунок провела на своєму робочому місці, а не з іншої каси.
Вищевказані обставини підтверджені протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1ст.155КУпАП, на підставі якого ОСОБА_3 3.04.2009 року притягнута до адміністративної відповідальності за порушення, які зазначені в акті та було накладено адміністративне стягнення. Постанову про накладення адміністративного стягнення від 3.04.2009 року не оскаржено..
Отже, посилання апелянта на часткову невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів вказаній у денному Х-звіті, зарахування коштів з каси іншого підприємця не відповідають обставинам справи, а оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій від 2.04.2009 року щодо ОСОБА_1 за виявлені порушення, які частково визнала і сплатила позивачка, в тому числі за порушення п.13 (перевищення сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків в сумі 584,80 грн.) статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано правомірно.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2009 року у справі №2а-4186/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді О.Б. Заверуха
ОСОБА_4