11 жовтня 2011 р. Справа № 66363/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі
головуючого: Довгополова О.М.,
суддів: Глушка І.В., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року у справі за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дітям війни, -
04 листопада 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 06 листопада 2008 року ОСОБА_7 звернулися до суду з позовами про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за 2006-2007 роки та 10 місяців 2008 року в сумі 3713 грн., зобов'язання відповідача нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" надалі при нарахуванні пенсії. При цьому заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав стало відомо із преси.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачам щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди 02.04-31.12.2006 року, 09.07-31.12.2007 року, 22.05-31.12.2008 року, стягнуто з відповідача на користь позивачів підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди 02.04-31.12.2006 року, 09.07-31.12.2007 року, 22.05-31.12.2008 року в сумі 2413,67 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи наявність вищевказаних умов, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове її задоволення, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивачі є дітьми війни, що підтверджується відповідними посвідченнями.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, у свою чергу, обчислюється за правилами, встановленими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки у законодавстві відсутні інші правила визначення такої пенсії.
Позовні вимоги за 2006 рік задоволенню не підлягають, оскільки положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на поточний рік було зупинено дію статті 6 Закону № 2195.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195, з урахуванням статті 111 цього Закону, з 09.07.2007 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено.
При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частинами 1, 2 статті 100 цього Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи пропущення позивачами річного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, наполягання відповідача на відмові у позові на цій підставі, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за період з 09.07.2007 року по 03.11.2007 року, ОСОБА_7 за період з 09.07.2007 року по 05.11.2007 року. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягають задоволенню за період 04.11-31.12.2007 року, а ОСОБА_7 - за період 06.11-31.12.2007 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону № 2195, а тому з 22.05.2008 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено. Таким чином, позовні вимоги за 2008 рік підлягають задоволенню з 22 травня по 31 грудня.
Водночас відмова у задоволенні позову за періоди до 09.07.2007 року та до 22.05.2008
року у межах цих років є обґрунтованою, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому його дії є правомірними.
Оскільки з 01.01.2009 року відсутні обмеження щодо здійснення виплат згідно зі статтею 6 Закону № 2195, - позовні вимоги підлягають задоволенню у частині нарахування та виплати підвищення до пенсії до припинення або обмеження права на таке.
Неврахування наведеного є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Позовна вимога про стягнення з відповідача конкретних сум спірних виплат задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачі мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому захист такого порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії. Тому, стягнувши спірну суму, судом обрано невірний спосіб захисту порушених прав позивачів.
Колегія суддів приходить до висновку про закриття провадження у справі № 2-а-5484/08 в частині позовних вимог ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.203 КАС України, оскільки від Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 в зв'язку зі смертю позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ГЮ № 092518 від 07.06.2010 року, виданого Яринівською сільською радою Березнівського району Рівненської області.
Керуючись статтями 195, 197 ч. 1 п. 2, 198, 202 п. 4, ч.1 ст.203, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області задовольнити частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року справі № 2-а-5484/08 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період 04.11-31.12.2007 року й нараховувати та виплачувати з 22.05.2008 року до припинення або обмеження права на таке в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_7 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період 06.11-31.12.2007 року й нараховувати та виплачувати з 22.05.2008 року до припинення або обмеження права на таке в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: І.В. Глушко
ОСОБА_9