11 жовтня 2011 р. Справа № 25180/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого: Довгополова О.М.,
суддів: Cвятецького В.В., Глушка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 11 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги як дитині війни , -
19 січня 2011 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними щодо ненарахування і невиплати у належному розмірі, встановленому ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за 2009-2010 роки, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2009-2010 роки з урахуванням проведених раніше виплат.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 11 лютого 2011 року позов задоволено: визнано дії відповідача неправомірними, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період 19.07-31.12.2010 року включно підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі, покликаючись на порушення норм матеріального права, зокрема ст.ст. 6, 19 Конституції України,ст.ст. 9, 11, 159, 163 КАС України, ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, у свою чергу, обчислюється за правилами, встановленими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки у законодавстві відсутні інші правила визначення такої пенсії.
При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, колегія суддів приходить до висновку про залишення позовних вимог без розгляду за період 01.01.2009 року-18.07.2010 року.
Оскільки з 19.07.2010 року - дати, з якої позовні вимоги підлягають задоволенню, відсутні обмеження щодо здійснення виплат згідно зі статтею 6 Закону № 2195, - колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову у частині нарахування та виплати підвищення до пенсії за період 19.07-31.12.2010 року.
Таким чином, рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що має наслідком залишення його без змін.
Керуючись статями 99, 100, 195, 197 ч. 1 п. 3, ст.ст. 198, 200, 205 ч. 1, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, постанову Сихівського районного суду м. Львова від 11 лютого 2011 року у справі № 2-а-91/11 - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Судді: В.В. Cвятецький
ОСОБА_3