Справа: № 826/3229/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М.
Іменем України
13 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №7/21-04-15-21 від 21.02.2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.12.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті за адресою: Миколаївське шосе, 18 б, м.Херсон.
За наслідком проведення такої перевірки відповідачем було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2013 року, яким встановлено невідповідність споруд АЗС технічному паспорту ХБТІ від 26.11.2003 року в частині того, що у технічній документації відсутній газовий модуль СЗГ-Б-5 У1. На даний час газовий модуль СЗГ-Б-5 У1 експлуатується.
У зв'язку з виявленням у ході проведення перевірки порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, уповноваженою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області видано припис від 08.01.2014 року, яким вимагалось надати для об'єкта будівництва «Автозаправочна станція за адресою : Миколаївське шосе, 18б, м. Херсон» проектну документацію в частині розрахунку категорійності даного об'єкта або розрахунок категорійності, виконаний сертифікованим виконавцем (ГІП/ГАП).
10.02.2014 року , відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», уповноваженою особою Інспекції складено протокол №9 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому встановлено невідповідність споруд АЗС технічному паспорту ХБТІ від 26.11.2003 року в частині того, що у технічній документації відсутній газовий модуль СЗГ-Б-5 У1. На даний час газовий модуль СЗГ-Б-5 У1 експлуатується без введення в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
21.02.2014 року заступником начальника Інспекції було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 7/21-04-15-21, якою на позивача на підставі абз. 5 п. 5 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у розмірі 1 096 200, 00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стали встановлені протоколом № 49 від 10.02.2014 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності обставини щодо облаштування позивачем розташованого на території автозаправного комплексу газозаправного пункту технологічним обладнанням з влаштуванням фундаменту без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про архітектурну діяльність» та іншими нормативно-правовими актами.
Механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначено Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 (далі - Порядок №557).
Відповідно до пункту 3 Порядку №557 категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Підпунктом 1 пункту 6 Порядку №557 визначено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак, зокрема, згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки.
Статтею 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» визначено, що об'єкт підвищеної небезпеки - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що газозаправні пункти у цьому випадку є об'єктом підвищеної небезпеки та належить до V категорії складності.
Крім того, відповідно до пункту 3.12 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» технічне переоснащення - комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних можливостей об'єктів невиробничого призначення, техніко-економічного рівня виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним.
Отже, при здійсненні будівельних робіт, зокрема встановлення газозаправного пункту в межах автозаправного комплексу, такі роботи повинні супроводжуватись наявність дозволу на їх проведення та, як результат прийняття в експлуатацію закінченого будівництва.
Водночас, слід зазначити, що аналогічного правового висновку дотримується Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 03.09.2014 (справа № К/800/24870/14).
Разом з тим, зазначені роботи здійснені ТОВ «Інвест-Регіон» в період 2010 - 2011 роках.
Відповідно до положень п.п. 1, 2 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 (чинною в період здійснення зазначених будівельних робіт), дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 затверджено Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, п. 36 якого до таких робіт включено облаштування автомобільних газозаправних пунктів технологічним обладнанням без улаштування фундаментів.
Факт здійснення позивачем облаштування автомобільних газозаправних пунктів технологічним обладнанням не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта від 28.07.2011 щодо реконструкції АЗС з встановленням АГЗП по Миколаївському шосе, 18-б в м.Херсоні.
Згідно вимог ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування», фундамент - це частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну.
Разом з тим, окремо виділяються фундаменти малозаглиблені, мілкого закладання, під якими розуміються фундаменти, передають навантаження на ґрунт переважно через підошву фундаменту.
Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, визначено, що споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
Інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.
Таким чином, газозаправні пункти належать до категорії споруд як об'єктів будівництва, а тому, облаштування в їх основі фундаментної плити є, на думку суду, облаштуванням фундаменту (малозаглибленого, мілкого закладання).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснені ТОВ «Інвест-Регіон» роботи з встановлення газозаправного пункту в межах автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Миколаївське шосе, 18б, м.Херсон, були здійснені позивачем з облаштуванням фундаменту, а тому прийняття відповідачем оскаржуваної постанови № 7/21-04-15-21 від 21.02.2014, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1 096 200, 00 грн. є цілком правомірним.
Слід зауважити, що аналогічна правова позиція викладена Київським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 27.11.2014 року у справі за №826/12475/14 (Вищим адміністративним судом України ухвалою від 22.12.2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження, у зв'язку з необґрунтованістю касаційної скарги та відсутністю порушених при розгляді судами норм матеріального і процесуального права).
Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 13.10.2015 року.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б.Шелест
.
Головуючий суддя Романчук О.М.
Судді: Шелест С.Б.
Глущенко Я.Б.