29 вересня 2011 р. Справа № 91248/09
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Ніколіна В.В., Заверухи О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Луцак І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та підвищення до пенсії,
ОСОБА_1 14.09.2009 року звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку йому пенсії. Зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 1 січня 2002 року по вересень 2009 року відповідно до ст.ст.50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов'язати відповідача виплатити йому недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області станом на 01.10.2009 року встановити йому пенсію в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком додаткової пенсії, підвищення до пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, та виплачувати її в подальшому і збільшувати розмір, застосовуючи правила, передбачені ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В позовній заяві зазначає, що він є інвалідом другої групи І категорії як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Відповідач нараховує та виплачує йому пенсію, розмір якої становить менше 8-ми мінімальних пенсій за віком, як передбачено ст.54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», а додаткову пенсію - менше як 75% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.50 цього Закону, крім того не проводить перерахунок пенсії після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно ст.67 ч.З цього Закону. На його письмову заяву про перерахунок державної і додаткової пенсії відповідно до вимог чинного законодавства відповідач відмовив. Така відмова суперечить ст.ст.8. 19, 22, 46 Конституції України та ст ст 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами застосуванню підлягають норми закону, а не постанови Кабінету Міністрів України, якими допущено звуження змісту та обсягу прав громадян.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2002 року по вересень 2009 року відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та виплатити йому недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком державної пенсії та 75 відсотків мінімальної пенсії за віком додаткової пенсії, підвищення до пенсії в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт вважає, що судом при прийнятті рішення було допущено порушення норм матеріального права.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) (зі змінами) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Оскільки, позивач обрав пенсію, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших громадян», і з заявою про призначення пенсії у зв'язку з інвалідністю відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не звертався, то діючим законодавством не передбачено отримання пенсії, яка призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», але в розмірах, визначених ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки це два види державної пенсії.
Відповідно до пункту «б» ч.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" додаткові пенсії, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» обчислюється із розрахункової величини 19 гривень 91 коп.
Питання обчислення розміру додаткової пенсій по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у відповідності до Закону, регулюються постановою уряду, в якій відсутнє посилання на визначення мінімального розміру пенсії відповідно до положень Закону України про бюджет.
Окрім цього, згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Додаткова пенсія з 01.01.2008 року щодо осіб - ліквідаторів ЧАЕС у 1986 році інвалідів ЧАЕС 2-ї групи складає 20 % від прожиткового мінімуму 94,00 грн.
Рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008 року Конституційний суд України визнав зміни з 01.01.2008 року до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неконституційними.
Постановою Кабінету Міністрів України №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року, яка вступила в силу з 22.05.2008 року, відповідно до п. 4 Постанови №530 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 2-ї групи, виплачується у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Станом на 30.10.2009 року позивачу виплачувалась додаткова пенсія за школу заподіяну здоров'ю, особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 94,00 грн.
Окрім цього, судом не звернено увагу на клопотання відповідача про пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Позивач зазначає період перерахунку недоплаченої додаткової пенсії з 01.01.2002 року по 24.09.2009 року не обґрунтовуючи ніяким чином пропущення строків звернення до суду, що зазначено в статтях 99,100 КАС України. Оскільки, позивачем не наведено поважних причин для поновлення строку звернення до суду, та він не просить про таке, то в порядку вищезазначених статтей КАС України у позовній вимозі слід відмовити за пропуском звернення до суду.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з зазначених в ній підстав.
Позивач в судове засіданні не з»явився, що у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд дійшов переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовільнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Згідно ст.11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до І категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії І , зокрема призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, у відповідних розмірах - інвалідам 2 групи - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 цього Закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Нормами статті 54 вищезазначеного Закону визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесених до першої категорії, зокрема в частині 4 статті 54 цього Закону зазначено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Наведене стверджується посвідченням серії А № 047510, виданим 14 травня 1996 року Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, довідкою Івано-Франківської МСЕК № 018334 від 16.05.2001 року про інвалідність другої групи захворювання, пов"язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також експертним заключенням № 16 від 12.01.1996 року військово - лікарської комісії УМВС України в Івано-Франківській області. Крім того, згідно посвідчення серії Б № 104524, виданого 27 червня 2001 року УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.( а.с.10-14, 17)
14 березня 1996 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника ФЕВ Управління МВС України в Івано-Франківській області про призначення йому пенсії по хворобі у зв"язку зі звільненням із служби в органах внутрішніх справ.( а.с.39)
З протоколу за пенсійною справою № 00- 5508 від 25.09.2009 року Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слідує, що ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ. ( а.с. 40).
Листом заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області від 03.09.2009 р. № 1089/К-15 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії згідно ст..50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, віднесеній до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» відносно мінімальних розмірів пенсій інвалідам, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, а також на постанову Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про поліпшення рівня пенсійного забезпечення громадян». Відповідач також наголосив, що позивач має право на одну пенсію за своїм вибором, тобто на пенсію по інвалідності , яку він вибрав при призначенні, а тому вказану пенсію не можливо перерахувати, виходячи з розмірів, передбачених ст..ст..50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»( а.с. 18-20)
Задовільняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на державну та додаткову пенсії, передбачені ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і строку звернення до суду за захистом порушеного права не пропустив.
Суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції в частині зобов»язання відповідача провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2002 року по вересень 2009 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та виплати йому недоплаченої суми заборгованості по виплаті пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком державної пенсії, підвищення до пенсії в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком є помилковим.
З матеріалів справи слідує, що позивач, отримуючи вищевказану пенсію по інвалідності, не оспорював ні вид призначеної пенсії ні її розмір, а відтак, на погляд суду, вимоги щодо перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної згідно Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 2002 року в розмірах, передбачених ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є необґрунтованими, оскільки така пенсія ( державна пенсія згідно Чорнобильського закону ) позивачу не призначалась і в матеріалах справи відсутні заяви з вимогами зміни виду державної пенсії.
В матеріалах справи відсутні також матеріали, які б ствердили поважність причини позивачем пропуску звернення до суду з 2002 року.
Згідно ст.24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи нараховуються і в порядку, встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Щодо перерахунку позивачу додаткової пенсії згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, то висновок суду першої інстанції є правильним, оскільки відповідає вищевказаним нормам права.
Крім того, спірні правовідносини регулюються також ст. 13 «Пільги інвалідам війни» Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ та ст.25 «Підвищення пенсій по інвалідності» Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(у редакції законів України від 4 липня 2002 року № 51-IV та від 4 квітня 2006 року № 3591-IV - Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ») (далі -Закон № 2262-ХІІ), до яких після прийняття наведених законів вносились узгоджені зміни.
Зокрема, ч. 3 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ (редакція від 22 жовтня 1993 року) було встановлено, що інвалідам війни пенсії підвищуються: інвалідам 1, 2 груп -у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, 3 групи -півтори мінімальних пенсії за віком.
Законом України від 23 листопада 1995 року № 458/95-ВР ч 3 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ змінено і викладено в редакції: «Інвалідам війни пенсії підвищуються: інвалідам 1 групи -у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, 2 групи -350 процентів мінімальної пенсії за віком, 3 групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком».
Законом України від 22 грудня 1995 року № 488/95-ВР ч. 3 після слів «інвалідам війни пенсії»доповнено словами «або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії».
Згідно із Законом України від 4 липня 2002 року № 52-IV ст. 13 доповнено новою частиною третьою, у зв'язку у новій редакції статті 13 Закону № 3551-ХІІ підвищення інвалідам війни пенсії або довічного грошового утримання врегульовано частиною четвертою.
Накінець Законом України від 5 жовтня 2005 року № 2939-IV (набрав чинності з 1 січня 2006 року) ч. 4 ст. 13 викладено в такій редакції: «Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам 1 групи -у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 2 групи -40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 3 групи -30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
Законом України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV внесено зміни до статті 25 Закону № 2262-ХІІ, яку викладено в редакції:
«Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д»статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пенсії по інвалідності підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом».
Позивачеві - інваліду війни 2 групи, за його заявою призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Також він має право на встановлене відповідно до статті 25 цього Закону статтею 13 Закону № 3551-ХІІ підвищення пенсії в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, як встановлено судом першої інстанції, розмір додаткової пенсії, підвищення пенсії, призначеної позивачеві, визначався пенсійним органом виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» - 19,91 гривні, а надалі постановою Кабінету Міністрів України №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року та постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про поліпшення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами відмова відповідача здійснити розрахунок розміру підвищення до пенсії відповідно до положень частини четвертої статті 13 Закону № 3551-ХІІ є неправомірною, а тому відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок підвищення пенсії, призначеної позивачеві, в розмірі, встановленому наведеною нормою Закону , а не на підставі положень Постанов Кабінету Міністрів.
Оскільки в суді першої інстанції представник відповідач наполягав на відмові в позові у зв'язку з пропущенням позивачем встановленого частиною першою статті 99 КАС України строку звернення з позовом до адміністративного суду з підстав, визначених частиною першою статті 100 цього Кодексу (обидві норми -в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин у цій справі), суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим задоволення вимог позивача в межах річного строку до дня звернення позивача до суду з цим позовом, тобто з 14.09.2008 року .
Разом з тим, суд також зазначає, що відмова в перерахунку пенсії по інвалідності в розмірах, передбачених ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за минулий період з 1 січня 2002 року по вересень 2009 року, не позбавляє позивача звернутися до відповідача з заявою про перехід на державну пенсію згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги є суттєвими, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п 3., 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2009 року у справі №2а-727/09 скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_1 з 14 вересня 2008 року відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підвищення до пенсії відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 14 вересня 2008 року з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.В. Ніколін
ОСОБА_2
Постанова у повному обсязі складена 04.10.2011 року.