Справа: №826/15853/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.;
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
07 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Земляна Г.В.
Межевич М.В.
за участю секретаря Грисюк Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" (далі - ТОВ "Классік-Ассістанс") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2015 р. №0000411502, від 05.06.2015 р. №0000022800.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову ТОВ "Классік-Ассістанс" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатом якої складено акт перевірки від 15.04.2015 р. №3111/26-53-15-02-32377407.
Даною перевіркою встановлені порушення позивачем пункту 102.5 статті 102, пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, а саме контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Классік-Ассістанс» не має права на отримання бюджетного відшкодування, що заявлено на розрахунковий рахунок в березні 2015 року в розмірі 17660882,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.04.2015 р. №0000411502, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 17660882,00 грн.
Крім того, ДПІ у Дніпровському районі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатом якої складено акт перевірки від 20.05.2015 р. № 3750/26-53-28-/32377407.
Такою перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 102.5 статті 102, пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, а саме контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Классік-Ассістанс» не має права на отримання бюджетного відшкодування, що заявлено на розрахунковий рахунок в березні 2015 року в розмірі 17660882,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.06.2015 р. №0000022800, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 17660882,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не обґрунтовано правомірності формування податкового кредиту первинними документами, не підтверджено реальності вчинення господарських операцій та використання у власній господарській діяльності, а тому позивач не має права на бюджетне відшкодування.
Однак, колегія суддів з таким висновком не погоджується та звертає увагу на те, що дослідження реальності господарських операцій не є предметом дослідження в даній справі.
Як встановлено судом першої інстанції та не оскаржується позивачем, задекларована в податкових деклараціях за лютий та березень 2015 року сума бюджетного відшкодування в розмірі 17660882,00 грн. виникла за період з липня 2005 р. по грудень 2012 р., переносилась у наступних звітних періодах, а правомірність її формування (реальність господарських операцій) жодним чином не ставиться під сумнів відповідачем у актах перевірки.
Крім того, правомірність формування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, зокрема за січень, лютий квітень, травень 2014 року підтверджена постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2014 р. по справі №826/14684/14, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 р., ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2015 р. та ухвалою Верховного Суду України від 08.06.2015 р.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відмова суду першої інстанції у прийнятті до уваги вказаних судових рішень, що набрали законної сили є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам процесуального права, зокрема, у зв'язку з тим, що необхідність встановлення судом законності формування бюджетного відшкодування з ПДВ (реальності господарських операцій) не обґрунтована, так як не заперечується відповідачем, та не була підставою для прийняття ним оскаржуваних рішень.
Відповідач посилався на те, що переплата з ПДВ по таких сумах виникла у позивача у відповідних періодах у зв'язку із заявленим від'ємним значенням бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів та була сформована в книзі обліку розрахунків в періоді, що перевищує 1095 днів. Отже, позивач повинен був та скористався правом на отримання бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів.
Проте, як передбачено листом ДФС України від 06.03.2015 р. №7796/7/99-99-19-03-02-17 "Про податок на додану вартість", позивач попередньо здійснив з відповідачем звірку сум залишків коштів на рахунку в індивідуальній картці платника податку (далі - ІКПП) з ПДВ. Листом від 23.03.2015 р. №6773/10/26-53-20-02-05 ДПІ у Дніпровському районі направило позивачу інформацію разом з актами звірок щодо залишків коштів, заявлених до відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку, а також залишків коштів у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, які обліковуються у ІКПП з податку на додану вартість. Додані до листа акти звірок відображають інформацію про заборгованість державного бюджету перед позивачем станом на 31.12.2011 р., 31.12.2012 р., 31.12.2013 р., 31.12.2014 р., 01.02.2015 р., 02.03.2015 р. та на 20.03.2015 р. Зокрема, згідно акту звірки від 31.03.2015 р. №2802-20 станом на 20.03.2015 р. сальдо на рахунку в ІКПП позивача, як платника ПДВ становило суму 18 548 216,04 грн.
Законом України від 28.12.2014 р. №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" внесено зміни до Податкового кодексу України. Зокрема, підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 33 наступного змісту:
"За вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:
а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.
Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;
б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року."
Отже, як зазначено також у листі ДФС України від 06.03.2015 р. №7796/7/99-99-19-03-02-17 "Про податок на додану вартість", виданому на виконання зазначеної норми, залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 01.02.2015 р., повинні бути повністю перенесені до граф 2-4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року. Такі суми надалі можуть бути спрямовані або для врахування у збільшення реєстраційної суми або задекларовані до повернення платнику на поточний рахунок у порядку, що діяв у 2014 році.
В межах реалізації зазначених положень Податкового кодексу України та відповідно до порядку, викладеного в листі ДФС України від 06.03.2015 р. №7796/7/99-99-19-03-02-17, непогашений станом на 01.02.2015 р. залишок суми податкового кредиту, яка була задекларована до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, у розрізі періодів їх виникнення в розмірі 17 660 882,00 грн. позивачем був вказаний у графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року. При цьому, помилки у заповнення декларації не є суттєвими підставами та не позбавляють позивача права на бюджетне відшкодування, якщо згідно інших даних таке право позивача було раніше визнане відповідачем.
Таким чином, оскільки по всіх зазначених у податкових деклараціях з ПДВ за лютий та березень 2015 року сумах, позивачем раніше своєчасно були подані податкові декларації з ПДВ та заяви про бюджетне відшкодування з ПДВ у відповідних звітних періодах, правомірність формування яких перевірена відповідачем, - та відповідачем не оскаржується, підстави для висновку про порушення позивачем п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, - відсутні.
Отже, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не обґрунтовано правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 29.04.2015 р. №0000411502, від 05.06.2015 р. №0000022800, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Классік-Ассістанс" необхідно задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.04.2015 р. №0000411502, від 05.06.2015 р. №0000022800.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді Земляна Г.В.
Межевич М.В.
Повний текст постанови складено 12.10.2015 року
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Земляна Г.В.
Межевич М.В.