13 жовтня 2011 р. Справа № 37518/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Заверухи О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Луцак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, треті особи -Головне управління МВС України у Львівській області, начальник фінансового сектору Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування наказів про дисциплінарні стягнення, зобов'язання провести виплату грошового забезпечення та видачу нового грошового атестату, зобов'язання провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення,
ОСОБА_1 02.10.2009 року звернувся в суд з адміністративним позовом в якому, уточнивши позовні вимоги, просить визнати протиправними дії посадових осіб Червоноградського міського відділу щодо зменшення нарахування йому сум і їх недоотримання за період проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.01.2004 року по 30.04.2008 року та скасувати протиправні і безпідставні накази №231 від 27.12.2005 року, №109 від 31.05.2006 року, №65 від 31.06.2006 року, №143 від 26.07.2007 року, №177 від 05.07.2007року, №187 від 30.07.2007року, №267 від 12.12.2007року про дисциплінарні стягнення та скасувати наказ №23 від 28.01.2008року; зобов'язати Червоноградський міський відділ виплатити йому невиплачене в повному обсязі грошове забезпечення: недоплату за понаднормове перепрацювання, за службу в надурочний час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період з 01.01.2004 року по 30.04.2008 року в сумі 20 669,38 грн.; встановити рівень щомісячних грошових доплат в сумі 3 626,81 грн. з січня по квітень 2008 року до рівня грошового забезпечення в грудні 2007 року і виплатити щомісячні грошові доплати за період з січня по квітень 2008 року до встановленого рівня грошового забезпечення в сумі 5 999,16 грн.; виплатит надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% за період з 01.01.2005 року по 30.04.2008 року в сумі 2 730,59 грн.; виплатит надбавку за безперервну службу в ОВС в розмірі 70% за період з 01.01.2005року по 31.12.2007року в сумі 16 183,70 грн.; виплатит доплату до суми пенсії яка б могла бути нарахована в розмірі 50% за період з 01.01.2005року по 31.12.2007року в сумі 23 159,88 грн.; виплатит щомісячну премію в розмірі 33,3% за період з 01.01.2005року по 31.12.2007року в сумі 28 197,74 грн.; не встановлену, не нараховану та не виплачену премію в розмірі не менше як 10% за період з січня по квітень 2008 року - 492,93 грн.; не виплачену матеріальну допомогу в сумі 2 914,20 грн. для вирішення соціально- побутових питань та для оздоровлення при щорічній основній відпустці за 2008 рік; провести і виплатити грошову індексацію в сумі 3 636,33 грн. згідно вимог Постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078 за затримку виплати одноразової грошової допомоги при виході на пенсію з 30.04.2008року в сумі 32 179,94 грн. яка виплачена лише в кінці березня 2009 року, всього стягнути з відповідача 103 983,91 грн. та зобов»язати видати грошовий атестат перерахованого забезпечення; нарахувати грошову компенсацію за постійно виконувану роботу пов'язану з таємними документами з 14.08.1998року до 30.04.2008року та стягнути грошову компенсацію, що складає 10% від посадового окладу; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення позивача на підставі нової довідки (грошового атестату).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності до нього керівництвом не доводились, від нього не відбирались пояснення, службових розслідувань проведено не було, тому не проведення вищевказаних виплат є незаконним і суд безпідставно не врахував його доводи.
Так, судом першої інстанції не враховано, що посадові особи Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області собі нараховували грошове забезпечення у максимальних розмірах, а тому посилання відповідачів на відсутність коштів грошового забезпечення не приймає.
При апеляційному розгляді свою апеляційну скаргу підтримав з зазначених в ній підстав.
Представник Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління МВС України у Львівській області та третя особа- начальник фінансового сектору Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнали, вважають, що прийняте рішення є законним та обґрунтованим.
Вони, зокрема, пояснили, що виплати позивачу лише в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для бюджетних установ. і у спірний період були відсутні фінансування зазначених витрат. Зменшення доплат та премії позивачу обумовлене неодноразовими стягненнями: за 2005 - 2008 роки правомірно притягувався до дисциплінарної відповідальності: один раз з ініціативи начальника Міського відділу, чотири рази за ініціативою прокурора м.Червонограда, один раз за ініціативою начальника Червоноградського міського відділу УСБУ у Львівській області та один раз Управлінням громадського безпеки УМВС України у Львівській області. Правомірність виплат по грошовому забезпеченні позивачу підтверджено проведеною перевіркою контрольно-ревізійним відділом у Сокальському районі та м.Червонограда. Наполягають на застосуванні наслідків пропуску позивачем строку звернення до суду, що згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, в редакції чинній на момент подання позову, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Представники Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Пенсійного фонду в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги також не визнав, підтвердивши свої заперечення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,третьої особи, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом №154 о/с від 25.04.2008 року майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п.65 "а" (за віком) з 30 квітня 2008 року.
При виході на пенсію позивачу видано грошовий атестат №7, з яким останній був ознайомлений та поставив свій підпис.
Указом Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» №926/96 від 04.10.1996р.(далі-Указ №926), який діяв на час існування спірних відносин, було передбачено виплачувати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надбавку за вислугу років. Відповідно до п. З Указу, було надано право керівникам внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, - щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована; надбавки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків окладів грошового забезпечення; преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання. Отже, законодавець надавав право керівнику органів внутрішніх справ, а не покладав на нього обов'язок преміювати та встановлювати такі доплати.
Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що згідно наказу УМВС України у Львівській області №113 о/с від 28.02.2005 року позивачу на підставі подання керівництва Червоноградського МВ УМВСУ було встановлено максимальний посадовий оклад, надбавку за особливі умови служби, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% та за безперервну службу в ОВС в розмірі 70%. Дані надбавки виплачувалися згідно цього наказу з 01.03.2005 року.
Наказом УМВС України у Львівській області №153 о/с від 21.03.2005 року, позивачу встановлено доплату до суми пенсії в розмірі 50% та щомісячну премію в розмірі 33,3% в межах затвердженого кошторису., проте доплату в розмірі 25 до 50 відсотків суми пенсії яка б могла бути нарахована особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з чинним законодавством у разі накладення на працівника дисциплінарного стягнення проводиться зі зниженням або повного скасування згідно наказу МВС України від 01.11.2003 року №1236 та наказу МВС України від 30.06.2005 року №501.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу» (далі-Постанова №1294) та наказу МВС України №499 від 31.12.2007р. (далі-Наказ №449) преміювання осіб рядового і начальницького складу внутрішніх справ здійснюється відповідно до її особистого вкладу в загальний результат служби, у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення (п.9). Законодавець визначив порядок створення фонду преміювання - не менше 10% всіх нарахованих посадових окладів в даному випадку Міського відділу, а не кожному працівникові по 10% .
Постановою №1294 та Наказом №499 передбачено, що у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови розміру грошового забезпечення (без премії) в окремих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на період їх служби на займаній посаді та у в окремих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), встановленим до набрання чинності цією постановою, і грошовим забезпеченням, установленим за новими умовами.
Згідно роз'яснення МВС України, листа МВС України від 27.06.2007 року за № 10628/кв та Наказу МВС України від 17.12.1991року №530 та Наказу № 499 понаднормові роботи при розрахунку компенсації за несенням служби понад установлений законодавством час не повинні перевищувати 120 годин на рік.
За висновком КРВ ГУ МВС України у Львівській області службової перевірки за заявою позивача щодо не виплат за понаднормову роботу та святкові, вихідні дні зазначено, що такі компенсації не проводились, оскільки до фінансової частини не поступали письмові накази начальника та графіки нарядів чергувань. Згідно перевірки табелів чергувань працівників чергової частини за 2007 рік та І квартал 2008 року встановлено, що у 2007 році позивач понаднормово чергував 120 год., а у І кварталі 2008 року 72 год. Оплата складає 633,60 грн. Окрім того перевіркою встановлено, що позивачу була донарахована доплата за службу у святкові дні за 2007 рік та І квартал 2008 року на суму 46,04 грн. Ці доплати були нараховані і виплачені позивачу.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач наказом УМВС України у Львівській області №412 о/с від 14.08.1998року мав допуск до державної таємниці форми 3, проте подання на ім'я начальника ГУ МВС України про роботу з таємними документами для встановлення надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» не надходило, а відтак компенсація за роботу в умовах режимних обмежень з 14.08.1998 року до 30.04.2008 року не була встановлена і позивачем не оспорювалась.
Щодо виплати матеріальної допомоги в сумі 2 914,20 грн. для вирішення соціально- побутових питань та для оздоровлення при щорічній основній відпустці за 2008 рік то ч.3 ст.5 Постанови №1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового та начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення згідно поданого рапорту (передбачено Наказом №449 гґ.2.16), проте позивач з таким рапортом не звертався, а відтак наказу про таку виплату не було і ним також така не оспорювалась.
Вимоги позивача про виплату грошової індексації в сумі 3 636,33 грн. згідно вимог Постанови КМУ від 17.07.2003 року. №1078 за затримку виплати одноразової грошової допомоги при виході на пенсію з 30.04.2008 року судом першої інстанції вірно не задоволено, оскільки така не передбачена вищевказаною Постановою.
Щодо особи позивача, суд зазначив, що за час проходження служби в органах ОВС України з 10.02.1986 року по 30.04.2008 року ОСОБА_1 4 рази заохочувався та 22 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності. Окрім того, Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 06.03.2008 року позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. "г" ч.З ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та накладено на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 380,00 грн. Дана постанова позивачем не оскаржувалась.
Крім того,за 2005-2008 роки на ОСОБА_1 накладались дисциплінарні стягнення: один раз за ініціативою керівництва Міського відділу, чотири рази за ініціативою прокурора міста Червонограда, один раз за ініціативою начальника Червоноградського міського відділу управління служби безпеки України у Львівській області, один раз за ініціативою Управління громадської безпеки УМВС України у Львівській області, які є предметом оскарження.
Зокрема, наказом начальника Міського відділу від 27.12.2005 року № 231 за грубе порушення вимог Закону України «Про державну таємницю», п.651 розділу XIX «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1561-12 помічнику начальника відділу-оперативному черговому чергової частини Червоноградського МВ УМВС України у Львівській області майору міліції ОСОБА_1 оголошено догану за те, що в період з січня 2004 року по вересень 2005 року сімдесят разів перетинав державний кордон України, з них тільки один раз із санкції керівництва.
Наказом начальника Міського відділу від 31.03.2006р. №65 за порушення вимог наказу МВС України № 400 від 14.04.2004р., вимог Закону України «Про міліцію» в частині реєстрації повідомлення про злочини та адміністративних правопорушень позивачу оголошено догану, так як службовою перевіркою за поданням прокурора міста Червонограда від 21 березня 2006 року було встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог наказу МВС України № 400 від 14.04.2004 року повідомлення про скоєння крадіжки не зареєстрував, слідчо-оперативну групу на місце події не направив.
Наказом начальника Міського відділу від 31.05.2006р. №109 за порушення вимоги п.3.7 вимог наказу МВС України від 20.01.2005р. № 60 ДСК (Інструкції про роботу ІТТ ОВС України) позивачу оголошено сувору догану, так як службовою перевіркою по постанові прокурора міста Червонограда від 26.05.2006 року про порушення дисциплінарного провадження проти помічника начальника відділу-оперативного чергового чергової частини Червоноградського МВ УМВС України у Львівській області ОСОБА_1 було встановлено, що 25.05.2006 року ОСОБА_1 не зареєстрував в книзі обліку осіб, що утримуються в ІТТ.
Наказом начальника Міського відділу від 26.07.2006 року №143 за грубе порушення вимог наказу МВС України від 20.01.2005 року № 60 ДСК позивача попереджено про неповну посадову відповідність за те, що майором міліції ОСОБА_1 прийнято для передачі без проведення перевірки вмісту запечатаних пакетів, а при проведенні технічного огляду камер ІТТ Червоноградського МВ УМВС України у Львівській області внаслідок неналежного відношення до виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_1 в камерах було виявлено заборонені предмети, нерозпечатані упаковки з сигаретами та печивом.
Наказом начальника Міського відділу від 05.07.2007 року №177 за грубе порушення вимог наказу МВС України від 20.01.2005 року № 60 ДСК позивачу оголошено догану, так майор міліції ОСОБА_1 передав всі ключі від дверей ІТТ міліціонеру ІТТ, який відкрив всі решітки і внаслідок цього постовий ІТТ Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області самовільно покинув внутрішній пост та приміщення ІТТ, а міліціонер ІТТ пішов обідати в кімнаті прийому їжі, залишивши 12 камер з арештованими без нагляду.
Наказом начальника Міського відділу від 30.07.2007року №187 за грубе порушення вимог законодавства про адміністративні правопорушення при адміністративному затриманні осіб та складанні протоколів про адміністративне затримання осіб і про адміністративні правопорушення позивачу оголошено сувору догану за те, що ним складено протокол про адміністративне затримання відносно ОСОБА_3 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.178 КУпАП без посилання на конкретну частину статті, що є порушенням вимог ст.256 КУпАП. Аналогічні порушення вимог закону допущені ОСОБА_1 при складенні протоколів про адміністративне затримання відносно ОСОБА_4 26.03.2007 року, ОСОБА_5 від 31.03.2007 року, Ј ОСОБА_6 від 3.04.2007 року за вчинення ними адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП без посилання на конкретну частину статті. Крім того 20.04.2007 року ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне затримання гр.ОСОБА_7 за порушення ним вимог ст.342 КК України незважаючи на те, що діяння, яке вчинив порушник, містить ознаки злочину, а не адміністративного правопорушення.
Наказом начальника Міського відділу від 12.12.2007р. №267 за грубе порушення вимог п.п.4.3.2.4, 4.3.3 наказу МВС України №485 від 18.08.1992р. позивачу оголошено догану, так як за поданням прокурора м. Червонограда від 10.12.2007 року, було встановлено, що затриманий і доставлений в чергову частину громадянин ОСОБА_8 позивачем до адміністративної відповідальності не був притягнутий, матеріали відносно нього навмисно були знищені ОСОБА_1 та затриманого останній відпустив додому. За даний проступок прокуратурою м. Червонограда на помічника начальника відділу-оперативного чергового чергової частини майора міліції ОСОБА_1 05.03.2008 року складено протокол про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого п. "г" ч.З ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Всі вищевказані накази, як і наказ № 23 від 28.01.2008 року яким позивачу зменшено розмір премії на підставі наказу №267 від 12.12.2007року вплинули на зменшення ОСОБА_1 премій, надбавок і доплати, але вони були предметом перевірки КРВ ГУ МВС України у Львівській області та Контрольно-ревізійного відділу у Сокальському районі та м. Червонограді, який ревізував фінансово-господарську діяльності Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області , які не знайшли порушень закону при виплаті позивачу грошового забезпечення за вищевказаний період.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, суд першої інстанції виходив , зокрема, з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, що згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, в редакції чинній на момент подання позову, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Колегія не може погодитись з твердженням позивача, що про 7 оскаржуваних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності останній узнав, лише 15.06.2009 року при ознайомленні з матеріалами справи за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та отримання ним грошового забезпечення у зменшеному розмірі, позаяк аналіз матеріалів справи: рапорти ОСОБА_1 з приводу обставин, що стали підставою службових розслідувань, за наслідками яких були прийняті оскаржувані накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності; протоколів оперативних нарад, з яких слідує, що будучи помічником начальника відділу - оперативним черговим чергової частини Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_1 був присутній на оперативних нарадах поряд з начальником міського відділу його заступниками, начальниками відділень та особовим складом міського відділу на яких доводились до особового складу оскаржувані накази; довідок про грошове забезпечення за період з 2005 по 2008 роки (різниця між отриманим грошовим забезпеченням у різні місяці 2005-2006 роках становила близько 800,00 грн., в 2007 році - близько 700,00 грн., в 2008 році - близько 400,00грн), останній не міг не знати, що в певні періоди таке стало менше та мав всі можливості своєчасно з'ясувати підстави зменшення забезпечення.
З акту № 23-38/33 від 29.12.2009 року Контрольно-ревізійного відділу у Сокальському районі та м. Червонограді ревізією фінансового-господарської діяльності Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області порушень оплати праці та грошового забезпечення помічнику начальника відділу-оперативному черговому чергової частини майору міліції ОСОБА_1 не встановлено.
Відповідно до вимог нормативно-правових актів та відомчих наказів, позивач отримував основні види грошового забезпечення.
Додаткові види грошового забезпечення, в тому числі, надбавку за особливі умови служби до 50% окладів грошового забезпечення, доплату в розмірі від 25 до 50% суми пенсії, преміювання, мають право встановлювати керівники у межах виділених асигнувань. Додаткові види оплати: встановлена надбавку за особливі умови служби, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань в розмірі 50%, за безперервну службу в ОВС в розмірі 70 %, щомісячна премія 33,3% згідно наказів та постанов виплачується в межах фонду оплати праці і виплачені позивачу в межах фінансування, що підтверджується перевіркою КРУ, а відтак до задоволення не підлягають, оскільки встановлювалися, зокрема, з врахуванням відношення працівника до його службових обов'язків.
Накінець, при звільнені ОСОБА_1 у грошовий атестат були внесені всі види грошового забезпечення та в розмірі, які останній отримував відповідно до вимог чинного законодавства, який позивач підписав, чим підтвердив правильність записів.
Отже , колегія не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем за захистом своїх прав.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі №2а-6304/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
ОСОБА_10
Ухвала у повному обсязі складена 18.10.2011 року.