29 вересня 2015 рокусправа № 383/872/15-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2015 року у справі № 383/872/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області Штурко Н.В. про неправомірні дії, що ущемляють права, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, на неправомірні дії, що ущемляють права, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2015 року було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 383/872/15-а № 2-а/383/34/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області Штурко Н.В., на неправомірні дії, що ущемляють права, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1, подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2015 року.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, на неправомірні дії, що ущемляють права, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди та просить суд визнати дії державного виконавця Штурко Н.В., що мали місце при виконанні судового рішення у цивільній справі № 383/766/15-ц ( ухвала Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2015 року) неправомірними, зобов»язати державного виконавця Штурко Н.В. скасувати постанову № 48288505 від 29.07.2015 року про арешт майна боржника, ОСОБА_1, та заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить йому, стягнути з державного виконавця, Штурко Н.В., на його користь 7500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, нанесеної її протиправними діями.
Статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено предметну підсудність адміністративних справ, яка визначає компетентний суд в структурі адміністративних судів, якому належить розглянути адміністративну справу. Тобто, вказана норма встановлює розподіл адміністративних справ між адміністративними судами, що діють як суди першої інстанції залежно від категорії справ.
Відповідно до ст. 18 ч. 1 п. 5 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.
Також Кодекс адміністративного судочинства України містить і спеціальні норми, які визначають підсудність щодо розгляду певної категорії справ. Такою спеціальною нормою є ст. 181 КАС України, яка визначає, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Таким чином, виходячи із аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що позивач оскаржує дії та рішення державного виконавця, що мали місце під час виконання судового рішення у цивільній справі, отже спір має вирішитися в порядку цивільного судочинства, тому суд вважає доцільним відмовити позивачу у відкритті адміністративної справи.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинен вирішуватись місцевим судом загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок, тому у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні..
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, судова колегія ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2015 року у справі № 383/872/15-а - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський