07 жовтня 2015 рокусправа № 200/6004/15-а(2а/200/160/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
при секретарі: Горшкові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 квітня 2015 року у справі №200/6004/15-а(2а/200/160/15) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Комісії по призначенню та перерахунку пенсій Пенсійного фонду України у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №2 від 16.01.2015 року про відмову у призначенні пенсії на дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3, зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу померлого годувальника ОСОБА_3 трудовий стаж, набутий ним у період роботи в ПП «Вітабор» з 19.01.1998 року по 31.12.1998 року згідно з трудовим договором від 19.01.1998 року, зобов'язати відповідача призначити пенсію на дитину ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3 з 25.05.2014 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 01.09.2014 року вона звернулась до Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська з заявою про призначення пенсії її дитині - ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3, проте у призначенні пенсії було відмовлено, оскільки у померлого годувальника ОСОБА_3 відсутній необхідний страховий стаж. У зв'язку з тим, що у трудовому договорі відсутні відмітки про його виконання та підприємцем не перераховувався збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного Фонду України період роботи в ПП "Вітабор" з 19.01.1998 року по 31.12.1998 року, до страхового стажу померлого зараховано не було.
Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 квітня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що в матеріалах пенсійної справи відсутні відмітки про виконання трудового договору, як того вимагає пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій», а також дані про сплату померлим ОСОБА_3 внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 10.01.1988 року по 31.12.1998 рік.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.06.1997 року по 07.11.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1, виданого 21.06.1997 року та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії. (а.с.20). За період шлюбу у них народився син, ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2. (а.с.21). Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 03.06.2014 року зареєстровано смерть ОСОБА_3, про що 03.06.2014 року було зроблено актовий запис № 4026. (а.с.7). 01.09.2014 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_3, проте листом від 19.01.2015 року №111/10-20 відповідач повідомив, що Рішенням комісії по призначенню та перерахункам пенсії Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі №2 від 16.01.2015 року їй відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у зв'язку з тим, що у померлого годувальника ОСОБА_3 відсутній необхідний страховий стаж (9 років стажу) та неможливістю зарахувати в страховий стаж померлого годувальника періоду роботи в ПП «Вітабор» з 19.01.1998 року по 31.12.1998 року згідно трудового договору від 19.01.1998 року, так як в трудовому договорі відсутні відмітки про його виконання та згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 13.10.2014 року №9302/03/19 ПП «Вітабор» з моменту реєстрації 06.10.1995 року не перераховували збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України. (а.с.4)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт виконання трудового договору ОСОБА_3, окрім липня та серпня місяців, підтверджується актами приймання робіт та розрахунку з працівником, а позиція відповідача стосовно не включення до складу страхового стажу періоду роботи за трудовим договором з ПП «Вітабор» з причини відсутності сплати страхових внесків є неправомірною, оскільки обов'язок їх сплати на застраховану особу Законом не покадено.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначати наступне.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до пенсійних витрат віднесено пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
За змістом ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.1 Постанови від 12 серпня 1993 р. №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій» за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено включення до заробітку для обчислення пенсій всіх видів оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування» нараховується збір на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату найманих працівників, оподаткованого доходу, сукупного оподаткованого доходу, з яких справляється страхові внески до соціальних фондів, що діяло на день одержання заробітку.
Згідно статті 41 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.
Згідно статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованими особами є громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. Страхувальниками за зазначених осіб відповідно до пункту 1 статті 14 Закону є роботодавці, а саме: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи.
Згідно статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
Як вбачається з матеріалів справи, у довідці №6015 від 01.09.2014 року, ОСОБА_2 у 2014 році вступив до Дніпропетровського національного університету та навчається на факультеті фізики, електроніки та комп'ютерних систем денного відділення. (а.с.22а)
Згідно трудового договору від 19.01.1998 року, укладеного між ПП «Вітобор» (роботодавець) та ОСОБА_3 (працівник), останній у період з 19.01.1998 року по 31.12.1998 рік працював менеджером. (а.с.14) Факт виконання ним роботи менеджера підтверджується актами приймання робіт від 30.01.1998 року, від 27.02.1998 року, від 31.03.1998 року, від 30.04.1998 року, від 29.05.1998 року, від 30.06.1998 року, від30.09.1998 року, від 30.10.1998 року, від 30.11.1998 року та від 31.12.1998 року. (а.с.15, 16, 17, 18, 19) Таким чином, посилання відповідача на те, що період роботи померлого годувальника за вищевказаним трудовим договором не підтверджується відмітками про його виконання, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Щодо відмови відповідача в призначенні пенсії через несплату ПП «Вітобор» страхових внесків до Пенсійного фонду, то, відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працював померлий ОСОБА_3, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та не може бути скасовано чи змінено з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 квітня 2015 року у справі №200/6004/15-а(2а/200/160/15) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко