20 серпня 2015 року справа № 319/860/15-а (2-а/319/83/2015)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 29 травня 2015 року у справі №319/860/15-а(2-а/319/83/2015) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області, про визнання неправомірним рішення та зобов'язання провести дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області, в якій просила визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області №2 від 15 січня 2015 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22 грудня 2014 року.
Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 29 травня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала телефоністкою міжміської телефонної станції 3 класу в Куйбишевському районному вузлі зв'язку обласного підприємства зв'язку «Запоріжзв'язок», в період з 26 липня 1983 року по 01 липня 1998 року, що підтверджено записами у трудовій книжці. (а.с. 10-12) Довідкою №52/01-781 від 03 жовтня 2014 року, виданої Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» Запорізькою філією, підтверджується, що позивач працювала повний робочий день та виконувала постійні роботи телефоніста міжміського телефонного зв'язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією за посадою телефоніста міжміської телефонної станції у період з 26 липня 1983 року по 01 серпня 1992 року. (а.с.20) Звернувшись із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області про призначення пільгової пенсії за Списку №2, отримала відмову у призначенні пільгової пенсії за віком, у зв'язку з тим, що період роботи після 01 серпня 1992 року підприємством не підтверджується, а також атестація робочих місць установою не проводилась, про що зазначено в рішенні Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області №2 від 15 січня 2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що основним документом, який підтверджує стаж роботи на посаді телефоніста міжміської телефонної станції та телефоніста міжміського телефонного зв'язку є трудова книжка та обов'язок проведення атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, тому її не проведення не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За змістом ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пільговий стаж роботи у період з 26.07.1983 року по 01.08.1992 року підтверджується трудовою книжкою та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній. (а.с. 10-12, 20)
Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Згідно із статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є факт перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі №21-183а13 та від 25 листопада 2014 року у справі 21-519а14.
З огляду на наведене висновок суду першої інстанції про незаконність рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком є помилковим, оскільки за період роботи позивача з 21.08.1992 року по 01.07.1998 року відсутні документи на підтвердження проведення атестації на підприємстві посади телефоніста міжміської телефонної станції, а тому зазначений період позивача неможливо зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №2.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова - скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову за наведених вище підстав.
Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області - задовольнити.
Постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 29 травня 2015 року у справі №319/860/15-а(2-а/319/83/2015) - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко