06 жовтня 2015 рокусправа № П/811/4578/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-Груп»
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ТОВ «Оліс-Груп» у грудні 2014 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 0000252202 від 17.12.2014.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у період з 01.12.2014 по 02.12.2014 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Оліс-Груп» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Віра Люкс Сервіс» та ТОВ «Бреап» за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, за результатами якої складено Акт № 21/11-23-22-02/35193085 від 03.12.2014.
На підставі висновків акту відповідачем 17 грудня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252202, згідно з яким ТОВ «Оліс-Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 278875,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 139438,00 грн.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ «Оліс-Груп» з ТОВ «Віра Люкс Сервіс» та ТОВ «Бреап», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством у січні 2014 року занижено податок на додану вартість та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 278875,00 грн.
В основу таких висновків було покладено Акти ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Віра Люкс Сервіс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» № 479/04-62-22-1-9/38753769 від 31.03.2014 та «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Бреап» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» № 481/04-62-22-3/38905415 від 31.03.2014, згідно з яким податковим органом встановлено відсутність платників податків за податковою адресою, відсутність первинних документів, складських приміщень, трудових ресурсів, не підтверджено факти отримання товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання.
Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Оліс-Груп» з ТОВ «Віра Люкс Сервіс» та ТОВ «Бреап» було укладено договори субпідряду № 10/13 від 18.12.2013 та № 1-14 від 15.01.2014 відповідно.
На виконання вказаних договорів були виписані податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), договірна ціна на будівництво, локальний кошторис, акти прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів, акти використання давальницької сировини, акти приймання виконаних будівельних робіт, а також проведено оплату наданих послуг, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.
При цьому колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується апелянтом.
Вищезазначені договори не були визнані недійсними в судовому порядку.
Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ТОВ «Оліс-Груп» господарських операцій з ТОВ «Віра Люкс Сервіс» та ТОВ «Бреап» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні послуг, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Щодо посилання податкового органу на акти проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, колегія суддів зазначає, що зі змісту Актів вбачається, що фактично первинні документи, які знаходяться у вказаних підприємств, під час перевірки не досліджувалися, а тому твердження податкового органу щодо не підтвердження господарських правовідносин даних платників податків з контрагентами не можна вважати обґрунтованими та доведеними.
Крім того суд зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року в адміністративній справі № П/811/4578/14 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 09 жовтня 2015 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова