24 вересня 2015 рокусправа № 2а-902/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Юхименка О.В. Білак С.В.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 2а-902/10/0470 за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Міжрайонної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії про визнання недійсним акту,
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Міжрайонної профпатологічної медико-соціальна експертної комісії (далі - відповідач), про визнання недійсним висновку Міжрайонної профпаталогічної медико-соціальної експертної комісії про встановлення 40 % стійкої втрати професійної працездатності пенсіонеру за віком ОСОБА_1
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року в задоволенні адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кривому Розі Дніпропетровської області відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.08.2009 року комісією з розслідування професійного захворювання було складено Акт № 33 розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 за формою П-4.
30.09.2009 року відповідачем проведено огляд громадянина ОСОБА_1, за результатами якого комісією було видано виписку із акту огляду МСЕК серії ДНА-02 №032688 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги.
З Акту № 33 від 10.08.2009 року та виписки із акту МСЕК вбачається, що Міжрайонною профпатологічною медико-соціальною експертною комісією було проведено первинний огляд громадянина ОСОБА_1 та встановлено ступень втрати професійної працездатності у розмірі 40 відсотків.
Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації, визначена Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (далі - Положення).
Згідно пункту 3 Положення, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Відповідно до пункту 11 Положення міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Згідно пункту 19 Положення комісія, проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Вказаним пунктом також встановлено, що за наявності заперечень представників фондів соціального страхування комісія направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. Остаточне рішення приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, обсяги якого визначаються комісією з урахуванням характеру та важкості захворювання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормативно-правовим актом, що регулює питання медико-соціальної експертизи та стосується спірних правовідносин, не передбачено обмежень щодо проведення експертиз та надання висновків відносно осіб, які досягли 60 років.
Крім того, Положенням встановлено особливий порядок розгляду заперечень представників Фондів соціального страхування, а отже й самих фондів, а саме, шляхом надання заперечень комісії, яка направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. При цьому рішення, яке приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, є остаточним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржене рішення прийняте відповідачем у порядку та спосіб, визначені законодавством.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 2а-902/10/0470 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: С.В. Білак