про залишення позовної заяви без розгляду
25 вересня 2015 року 810/3754/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "ЕРКЕР" до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними постанов та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "ЕРКЕР" з позовом до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 48169623 від 20.07.2015 року та про стягнення виконавчого збору від 28.07.2015 року.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу надано строк для усунення недоліків до 21 вересня 2015 року, а саме надати докази на підтвердження дати з якої позивач дізнався про оскаржувані постанови, або надати клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Від представника позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій зазначено, що про оскаржувану постанову він дізнався 23 липня 2015 року. Проте спочатку вирішив оскаржити її до начальника відділу державної виконавчої служби. Відповідь на скаргу, як зазначає позивач, він отримав 10 серпня 2015 року, а тому просить вважати цю дату датою початку перебігу десятиденного строку оскарження рішення.
Вирішуючи питання про поновлення строків звернення до суду, суд виходить з такого.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, зокрема, спеціальні строки звернення до суду з таким позовом, передбачені статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб - у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Строк в десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення чи дій державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Крім цього, початок десятиденного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач є боржником у виконавчому провадженні та оскаржує постанови про відкриття виконавчого провадження № 48169623 від 20.07.2015 року та про стягнення виконавчого збору від 28.07.2015 року.
Так, позивач зазначив, що оскаржувану постанову він отримав 23.07.2015 року засобами поштового зв'язку. Тобто, про порушення своїх законних прав, свобод та інтересів позивач дізнався 23.07.2015 року.
Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 21.08.2015 року, тобто з пропущенням строку звернення до суду.
Частиною 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Посилання позивача на той факт, що ним оскаржувались дані постанови в досудовому порядку до начальника Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції і відповідь ним була отримана лише 10 серпня 2015 року, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до частини 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Отже, суд вважає, що положення частини 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин і направлення скарги до відповідача не може свідчити про наявність поважної причини для поновлення пропущеного строку для звернення до суду із відповідним позовом.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
В силу положень частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Разом з цим, залишення адміністративного позову без розгляду на даній стадії не позбавляє позивача права на повторне звернення до адміністративного суду після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.
З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням десятиденного строку на звернення до суду та керуючись статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Приватного підприємства "ЕРКЕР" до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
2. Повернути Приватному підприємству "ЕРКЕР" з Державного бюджету України сплачений ним (нею) судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.