про повернення позовної заяви
30 вересня 2015 року 810/4790/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,
До ОСОБА_2 окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень № 823 від 12 червня 2015 року “Про встановлення ознак фіктивності Приватного акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 20” та включення його до переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності” та рішення № 894 від 23 червня 2015 року “Щодо зупинення обігу цінних паперів Приватного акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 20”.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З огляду на приписи вказаної правової норми, розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що даний позов не підсудний ОСОБА_2 окружному адміністративному суду, з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, частиною другою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Правовий акт індивідуальної дії - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржується рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 823 від 12 червня 2015 року “Про встановлення ознак фіктивності Приватного акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 20” та включення його до переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності” та рішення Державної фіскальної служби України № 894 від 23 червня 2015 року “Щодо зупинення обігу цінних паперів Приватного акціонерного товариства “Пересувна механізована колона № 20”.
Суд звертає увагу, що вказані рішення не встановлюють прав, обов'язків та не визначають міру юридичної відповідальності ОСОБА_1 і не є актами індивідуальної дії по відношенню до даної особи, а стосується інтересів юридичної особи - ПАТ “Пересувна механізована колона № 20”.
Відтак, у даному випадку, для цілей визначення територіальної підсудності даного спору, слід керуватися частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, та з огляду на те, що місцезнаходженням відповідачів є м. Київ, дана позовна заява підсудна Окружному адміністративному суду м. Києва.
У свою чергу, відповідно до Указу Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 “Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів” повноваження ОСОБА_2 окружного адміністративного суду поширюються на територію Київської області.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Керуючись статтею 19, пунктом 6 частини третьої статті 108, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень - повернути позивачу.
2.Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_2 окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.