15 вересня 2015 року ( 10 год. 15 хв.)Справа № 808/4873/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, м. Запоріжжя
про: визнання протиправним та скасування рішення, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 06.08.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позову посилається на те, що ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області своєчасно та в повному обсязі був сплачений єдиний внесок за лютий, березень, квітень, травень 2015 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Однак зазначені платежі були перераховані не на той розрахунковий рахунок ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Позивач, 08.07.2015 самостійно виявив факт помилкового перерахування єдиного внеску на інший рахунок та звернувся з листом вих. № 01/11/4720 до відповідача про перерахування помилково сплачених коштів. 17.07.2015 Управлінням Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя було перераховано помилково сплачені кошти з коду платежу 71020000 на код платежу 71010000. Однак відповідачем за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з лютого по травень 2015 року (включно) прийнято рішення № НОМЕР_1 від 06.08.2015 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Посилаючись на норми Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (далі Положення № 122) та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI), ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області вказує, що сплачені позивачем кошти фактично надійшли до бюджету, а помилкове зазначення іншого рахунку для сплати єдиного внеску не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок та настання будь-яких негативних наслідків або збитків Державному бюджету України. З огляду на викладене, ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області вважає рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 06.08.2015 незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/4873/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.09.2015.
У судовому засіданні 07.09.2015 оголошено перерву до 15.09.2015.
Представник позивача у судових засіданнях 07.09.2015 та 15.09.2015 підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову та скасуванні вищезазначеного рішення.
Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 07.09.2015 вих. № 9249/10/08-26-10 зазначає, що ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області своєчасно та в повному обсязі сплатило єдиний внесок за лютий-травень 2015 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Проте, платежі на погашення зобов'язання по єдиному внеску були помилково перераховані на інший рахунок Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Згідно з положеннями п. 4.2 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 № 994-18289 (далі - Інструкція № 21-5), за якими сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка. Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державною казначейською службою України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду. Проте обов'язковою умовою цього списання є перерахування сум єдиного внеску на відповідні рахунки Пенсійного фонду України. Також, вказує, що відповідно п. 3.1., Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 № 377/8976 (далі - Інструкція № 22) платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його. Пунктом 2.3. Інструкції № 22 визначено, що відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформляла цей документ і подала до обслуговуючого банку.
З огляду на наведене, відповідач вважає, що рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 06.08.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску винесене відповідно до діючого законодавства та скасуванню не підлягає.
У судове засідання 15.09.2015 представник відповідача не прибув. Клопотанням від 15.09.2015 вх. № 40136 відповідач просить суд розглянути справу без участі представника ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Проти позову заперечує у повному обсязі.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Керуючись положеннями ст.ст. 41, 128 КАС України, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів у письмовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
06.08.2015 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області застосовано штраф у розмірі 103 539,26 грн. та нараховано пеню за період з 21.03.2015 до 26.06.2015 у розмірі 2 436,63 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням та з вимогою про його скасування, ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулось до суду.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Порядок та умови сплати до Пенсійного фонду України єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлений Законом України № 2464-VI, відповідно до якого платники єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначаються виключно цим Законом. Дія інших законів та нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Як передбачено пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць. При цьому платники, зазначені у пункті першої частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Згідно з частиною шостою ст. 9 Закону України № 2464-VI, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Так, згідно вищенаведених норм, ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області був сплачений єдиний внесок, що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 478 від 12.02.2015 на суму 9 405, 42 грн.;
- № 749 від 25.02.2015 на суму44 882,95 грн.;.
- № 986 від 11.03.2015 на суму 8 563, 70 грн.;
- № 1206 від 25.03.2015 на суму 53 482,98 грн.;
- № 1205 від 25.03.2015 на суму 218,46 грн.;
- № 1434 від 09.04.2015 на суму 9 420,03 грн.;
- № 1647 від 23.04.2015 на суму 40 390,64 грн.;
- № 1646 від 23.04.2015 на суму 456,06 грн.;
- № 1854 від 07.05.2015 на суму 8 373,35 грн.;
- № 2186 від 25.05.2015 на суму 46 218,80 грн.;
- № 2064 від 19.05.2015 на суму 80,07 грн.;
- № 2065 від 19.05.2015 на суму 807,36 грн.;
- № 2187 від 25.05.2015 на суму 912,24 грн.
Судом встановлено, що зазначені платежі з єдиного внеску були перераховані на розрахунковий рахунок № 37199202000826 в ГУДКСУ в Запорізькій області, куди підлягає сплаті єдиний внесок в розмірі 34,7%.
09.07.2015 ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулось до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області із листом (вих. № 01/11/4720 від 09.07.2015), в якому просило податковий орган помилково перераховані кошти зі сплати єдиного внеску перерахувати з коду платежу 71020000 на код платежу 71010000 у сумі 359 524,76 грн. згідно вищезазначених платіжних доручень. Помилка виникла через невірно вказаний розрахунковий рахунок.
На підставі зазначеного листа ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області податковим органом складено висновок від 17.07.2015 та від 20.07.2015, якими встановлено, що по інтегрованій картці платника зі сплати коштів єдиного внеску обліковується переплата надміру або помилково сплачених коштів у сумі 359 524,76 грн. та 462,08 грн. відповідно.
17.07.2015 Управлінням Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя було перераховано помилково сплачені кошти в розмірі 359 524,76 грн. з коду платежу 71020000 на код платежу 71010000.
Однак, контролюючим органом за несвоєчасну сплату платником сум єдиного внеску за лютий, березень, квітень, травень 2015 року було прийнято рішення № НОМЕР_1 від 06.08.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Рішення обґрунтовано положеннями ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Як зазначалося вище, позивачем у справі було здійснено сплату єдиного внеску в установлені законом строки та розмірах, однак із помилковим зазначенням коду платежу (рахунку).
Згідно статті 11 Закону України № 2464-VI , страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках Пенсійного фонду, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на рахунки Накопичувального пенсійного фонду (далі - Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій.
Таким чином, перерахувавши єдиний внесок за кодом платежу 71010000 (єдиний внесок, нарахований на заробітну плату цивільним службовцям) замість 71020000 (єдиний внесок, нарахований на заробітну плату атестованим службовцям), позивач фактично надав відповідачу можливість використовувати кошти за призначенням, оскільки був здійснений їх перерозподіл до фондів соціального страхування.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що факт помилкового перерахування визначеної суми єдиного внеску не на той рахунок, не може розцінюватися як порушення ст.ст. 25 Закону України № 2464-VI.
Суд зазначає, що при виконаннi державного бюджету i мiсцевих бюджетiв застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштiв. Державна казначейська служба України, дiяльнiсть якої спрямовується i координується через Мiнiстра фiнансiв України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштiв на основi ведення єдиного казначейського рахунку, вiдкритого у Нацiональному банку України ( частина перша статтi 43 Бюджетного кодексу України).
А згiдно iз частиною п'ятою статтi 45 Бюджетного кодексу України податки i збори (обов'язковi платежі) та iншi доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Відповідно до Положення № 122, єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Згідно п. 2.1. Положення єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством, учасниками системи електронних платежів є Державне казначейство України та Головні управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Для відображення операцій, проведених через систему електронних платежів протягом банківського дня, у центрі оброблення системи електронних платежів Державному казначейству України та Головним управлінням Державного казначейства України відкрито технічні рахунки.
Отже, позивачем у встановлені строки здійснено оплату на єдиний казначейський рахунок, відповідно будь-яких порушень допущено не було, оскільки відсутні негативні наслідки у вигляді недоотриманих бюджетом коштів та платежів.
Крім того, відповідачем визнається сам факт сплати ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій єдиного внеску у встановлені законом строки у повному обсязі, зазначається лише, що грошові кошти сплачені помилково на інший рахунок.
При цьому суд зазначає, що платежі, незважаючи на помилку та невідповідність призначення рахунку, зараховувалися до бюджету.
Аналогічна правова позиція, хоча відносно сплати податку на прибуток, була висловлена Верховним Судом України у справі № 21-377а15 від 16.06.2015.
Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, а також те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення № НОМЕР_1 від 06.08.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення, - скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 06.08.2015 про застосування до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 359 524,76 грн., в т.ч. 103 539,26 грн. - штрафні санкції, 2 436,63 грн. - пеня.
Присудити на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області 212,00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко