01 жовтня 2015 року 15 год. 20 хв. Справа № 808/5566/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Рибакової М.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3
до: Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції
третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті»
про: визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанови
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції (далі - відповідач або Автозаводський ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції) про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2015 № 48011105 з примусового виконання виконавчого напису № 813, виданого 17.06.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення на Volkswagen Golf ДНЗ № НОМЕР_1, який належить боржнику ОСОБА_3, та зобов'язання повернути ОСОБА_3 вилучений автомобіль НОМЕР_2 в належному технічному стані, зазначеному в акті опису та вилучення автомобіля.
При відкритті провадження у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті», яке є стягувачем у виконавчому провадженні.
Позивач посилається на те, що при відкритті виконавчого провадження, стягувачем було зазначено завідомо неправдиву інформацію про місцезнаходження транспортного засобу, а також зазначено неіснуючу адресу проживання боржника. В постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2015 не зазначено обов'язкових реквізитів виконавчого документу, а саме щодо розміру грошових вимог стягувача, які підлягають задоволенню за рахунок предмету застави (розміру боргу перед стягувачем не зазначено взагалі), а транспортний засіб був безпідставно переданий особі, яка не є боржником, стягувачем чи зберігачем майна. Вважає, винесену постанову про відкриття виконавчого провадження такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а вилучений транспортний засіб Volkswagen Golf ДНЗ № НОМЕР_1, поверненню позивачу.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача вимоги адміністративного позову не визнав, подав заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких вважає оскаржувану постанову законною та просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 71-74).
Представник третьої особи, яка про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заперечень чи будь-яких заяв до суду не надіслав, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.06.2013 між позивачем (Заставодавець) та ТОВ «Порше мобіліті» (Заставодержатель) укладено Договір застави транспортного засобу № 50008801 відповідно до умов якого Заставодавець, з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору 50008801 від 28.05.2013, заставляє майно - автомобіль НОМЕР_2, 2013 року виробництва. За домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 267901 грн. 96 коп. Згідно пункту 1.4 договору, у разі невиконання Заставодавцем положень Кредитного договору, Заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами. Задоволення вимог Заставодержателя здійснюється шляхом добровільної передачі Предмета застави у власність Заставодержателя або шляхом звернення стягнення на предмет застави. Відповідно до пункту 5.3.1 розділу 5 договору, сторони погодили, що у випадку невиконання (або часткового невиконання) Заставодавцем своїх зобов'язань перед Заставодержателем за Кредитним договором та/або Договором застави, предмет застави переходить у власність Заставодержателя. Зазначена згода сторін є угодою про перехід права власності, що набуває чинності з моменту визначеного в пункті 5.3.3 договору. Пунктом 5.3.3 вказаного договору визначено, що нотаріус на вимогу Заставодержателя здійснює виконавчий напис на Договорі застави та Заставодержатель направляє повідомлення про перехід права власності та застосування застереження про добровільну передачу предмету застави Заставодержателю. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса. Згідно з пунктом 7.4 розділу 7 Договору застави, у разі переходу прав та обов'язків Заставодержателя за Кредитним договором до іншої особи, права та обов'язки Заставодержателя за цим договором можуть бути передані Заставодержателем такій іншій особі без згоди Заставодавця (а.с. 11-13).
17.06.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис щодо звернення стягнення на транспортний засіб марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 107).
02.07.2015 старшим державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_2 за результатами розгляду заяви ТОВ «Порше мобіліті» про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 813 від 17.06.2015 про звернення стягнення на Volkswagen Golf ДНЗ № НОМЕР_1 (а.с. 100).
У заяві, яка подавалась представником ТОВ «Порше мобіліті» до Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ, місцезнаходження транспортного засобу зазначено як Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чкалова, 186 (а.с. 14).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 вказаного Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 зазначеного Закону, виконавчі написи нотаріусів є виконавчими документами, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», держаний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до положень частини 1 статті 25 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Вимоги до виконавчого документа передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Форма постанови про відкриття виконавчого провадження передбачена Інструкцією про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 (додаток 7 до вказаної Інструкції).
Згідно з підпунктом 3.6.1 пункту 3.6 розділу 3 вказаної Інструкції, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам статті 19 Закону та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, вона відповідає встановленій формі, містить відомості про виконавчий документ, за яким відкрито виконавче провадження, зміст його резолютивної частини, та є такою, що відповідає встановленим законодавством вимогам до такої постанови.
За вказаних обставин доводи позивача про те, що в постанові про відкриття провадження від 02.07.2015 не зазначено обов'язкових реквізитів виконавчого документу, а саме розміру грошових вимог стягувача, які підлягають задоволенню за рахунок предмету застави, оскільки як вбачається і з Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, згідно підпункту 1.5.1. обов'язковими реквізитами постанови є: а) вступна частина із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; б) мотивувальна частина із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову); в) резолютивна частина із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця; прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови; строку і порядку оскарження постанови.
Всі вище перелічені необхідні реквізити зазначені в постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2015, у тому числі й резолютивна частина виконавчого напису від 17.06.2015 про звернення стягнення на транспортний засіб марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску, у зв'язку з чим суд вважає твердження позивача необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови.
Крім того, згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Відповідні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції були відсутні.
У відповідності до частини 2 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
Частиною 1 статті 20 вказаного закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Таким чином, при визначенні в заяві про відкриття виконавчого провадження місцезнаходження транспортного засобу як м. Кременчук, вул. Чкалова, буд. 186, державний виконавець, при відкритті виконавчого провадження, керувався наданою стягувачем інформацією, та з урахуванням всіх необхідних для відкриття виконавчого провадження документів, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
У відповідності до положень статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
06.07.2015, у зв'язку з встановленням, що транспортний засіб не знаходиться за визначеною в заяві стягувача адресою, державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції, винесено постанову про розшук майна боржника, відповідно до якої оголошено розшук Volkswagen Golf, синього кольору, ДНЗ № НОМЕР_1, 2013 року випуску (а.с. 60), та після надходження до відповідача заява від представника стягувача за довіреністю про надання доручення на проведення виконавчих дій ВДВС Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області з метою проведення опису та арешту майна, а також його передачі на відповідальне зберігання представнику стягувача, державним виконавцем винесено постанову від 11.08.2015 про доручення на проведення виконавчих дій, відповідно до якої доручено ВДВС Петропавлівського РУЮ провести опис та арешт автомобіля НОМЕР_3, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5, та передати майно на відповідальне зберігання представнику стягувача (а.с.60, 95, 99).
13.08.2015 державним виконавцем ВДВС Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області складено ОСОБА_4 опису й арешту майна за результатами якого автомобіль Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6, представнику стягувача (а.с. 79-82).
Відповідно до частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Враховуючи, що відповідно до виконавчого напису для задоволення вимог ТОВ «Порше мобіліті» стягнення звернуто на належний позивачу транспортний засіб, його передача на відповідальне зберігання саме стягувавчу є обґрунтованою.
25.09.2015 до Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції надійшов лист від стягувача в якому зазначено, що автомобіль знаходиться на відповідальному зберіганні за адресою: м. Київ, вул. Валентини Чайки, буд. 16 (а.с. 78), у зв'язку з чим, у відповідності до положень статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ направлено до ВДВС Святошинського районного управління юстиції та 29.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 70).
До компетенції відповідача не належить перевірка того факту чи знаходиться майно боржника за адресою, зазначеною в заяві стягувача, та згідно положень законодавства, державний виконавець зобов'язаний був прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження у разі якщо строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не закінчився і цей документ відповідає вимогам статті 19 Закону та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Ураховуючи викладене, відкриваючи виконавче провадження та здійснюючи дії щодо розшуку майна боржника та подальшої його передачі на відповідальне зберігання представнику стягувача, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження та передачі транспортного засобу на відповідальне зберігання, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.
Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що постанова державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2015 № 48011105, та подальші дії щодо виконання виконавчого напису від 17.06.2015 № 813, відповідають встановленим законодавством вимогам, суд приходить до висновку, що відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 7-12, 17, 18, 69-71, 94, 158, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М Каракуша