18 вересня 2015 р. Справа № 804/8720/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю представників:
від позивача - від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬК - АВТО" про стягнення заборгованості
14.07.2015 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Днiпропетровська (далі - УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публiчного акцiнерного товариства "Днiпропетровськ-Авто" (далі - ПАТ "Днiпропетровськ-Авто", відповідач), в якому просить суд стягнути з ПАТ "Днiпропетровськ-Авто" суму витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, в розмірі 26086,20 грн.(двадцять шість тисяч вісімдесят шість гривень 20 коп.) на користь УПФУ в Жовтневому районі м.Днiпропетровська.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ПАТ "Днiпропетровськ-Авто" повинно відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №2 згідно розрахунків за 2014 рік на загальну суму 26086,20 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 17.07.2015 року відкрито провадження по справі №804/8720/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 31.07.2015 року.
Ухвалою суду від 31.07.2015 року та від 08.09.2015 року розгляд справи зупинявся у зв'язку з необхідністю надання часу сторонам для надання додаткових доказів.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та надав письмові заперечення з наступним обґрунтуванням. Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених пунктами «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 05.05.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області м.Орджонікідзе Румянцеву ОСОБА_5 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, при цьому, пенсія за віком на пільгових умовах цьому громадянину призначена після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з нормами чинного законодавства прямо визначений обов'язок підприємства лише з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт,професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даного адміністративного позову, виходячи з наступного.
ПАТ "Днiпропетровськ-Авто" зареєстроване в УПФУ в Жовтневому районі м.Днiпропетровська, як платник страхових внесків.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1 ст.2 вищезазначеного Закону встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників. Затверджених Кабінетом міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовується на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.
Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, (списки № 1 та № 2) затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.94 року, яка була чинна до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.03.2003 року “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”.
На підставі п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при розрахунку стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діяли на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або по професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
При цьому, відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.56 р.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що наказом Орджонікідзевської СТО Дніпропетровського обласного підприємства автомотосервіса та торгівлі «Дніпропетровськавтомосервіс» (ВАТ «ДАС») від 10.01.1993 року № 6-к гр.ОСОБА_6 звільнено з 08.01.1993 року, що підтверджується копією трудової книжки.
Відповідно до засновницького договору від 09.07.1993 року №АТ-30, протоколу засновницького збору акціонерів від 14.07.1993 року №1 ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» створено 06.09.1993 року та не є правонаступником ВАТ «ДАС», з якого було звільнено гр.ОСОБА_7
Крім того, ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» не отримувало жодних розрахунків, які свідчили б про нарахування та виплату гр.ОСОБА_6 пільгової пенсії. Листом від 29.07.2015 року №221/1 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для нарахування гр.ОСОБА_6 пенсії на пільгових умовах, оскільки не є правонаступником ВАТ «ДАС».
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.02.2009 року.
Таким чином, судом з'ясовано, що гр.ОСОБА_6 відповідно до копії трудової книжки фактично був звільнений до створення ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» з іншого підприємства, а тому відповідач не має жодного відношення до роботодавця гр.ОСОБА_6 і не повинен відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за цього пенсіонера.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки правомірність заявлених позовних вимог позивачем не доведено документально, позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.4. ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Днiпропетровська до Публiчного акцiнерного товариства "Днiпропетровськ-Авто" про стягнення заборгованості у розмірі 26086,20 грн. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 22 вересня 2015 року
Суддя ОСОБА_1