21 травня 2015 р. Справа № 804/4776/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії судів: головуючого судді - Борисенка П.О., судді - Барановського Р.А., судді - Златіна С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос»
до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Екологія-Геос» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в якому просить:
- визнати, бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо виконання доручення Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №262/0/2-15 та від 29.12.2014р. №18276/0/2-14 та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. по справі №804/1594/15 про забезпечення гарантованого ст..54 Конституції України права захисту моральних та матеріальних інтересів, права на результати інтелектуальної діяльності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності, та їх права на особисту безпеку, згідно ст..З Конституції України, права Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос» на отримання державної допомоги для виконання суспільної діяльності, згідно ст. 2 закону України «Про благодійництво та благодійні організації», права громадян України на безпечне для життя і здоров'я довкілля, згідно ст. 50 Конституції України, за рахунок запровадження у виробництво відновлювального, вторинного палива та окислювача або «Теплоагенти ОСОБА_3» для безпечного, екологічного та економічного або дешевого виробництва енергії, поновлення порушеного права Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос» на отримання державної допомоги для виконання суспільної діяльності, поновлення права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на особисту безпеку та права на гарантію моральних і матеріальних інтересів, поновлення права громадян України на безпечне для життя і здоров'я довкілля, поновлення інтересів держави в енергетичній, екологічній та оборонній сфері шляхом вирішення питання про внесення змін до законів України про альтернативні джерела енергії або вирішення питання щодо розробки законопроектів: 1) «Про застосування продуктів згоряння або відпрацьованих газів - «Теплоагенти ОСОБА_3» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії в енергетичних агрегатах ОСОБА_3». 2) «Про розробку додаткового обладнання для переведення існуючих енергетичних агрегатів (котли, двигуни внутрішнього згоряння) на замкнений цикл роботи з використанням продуктів згоряння або відпрацьованих газів - «Теплоагенти ОСОБА_3» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії»; щодо вирішення питання щодо централізованої закупівлі урядом України у патентовласників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 невиключної ліцензії на інтелектуальні продукти, які дають можливість запровадити технологію ОСОБА_3 «Екотерм» на існуючих котельних агрегатах до початку опалювального сезону, підвищити їх продуктивність та виключити необхідність придбання російського газу; щодо забезпечення державної охорони винахідників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є носіями інформації, котра має загальнодержавне значення та забезпечує енергетичну і екологічну безпеку України, а також підвищення оборонної здатності Збройних сил України, як таку, що порушує «Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України», ст. 19. закону України «Про звернення громадян», ст. 22. закону України «Про доступ до публічної інформації, ст. 17 закону України «Про державну службу», ст. З, ч.2 ст.19, ст. 40, ст. 16, ч.2 ст.21, ч.2 ст.22, ч.І ст.41, ч.І та ч.З ст.42, ч.І ст.50, ч.І та ч.2 ст.54, ч.І ст.60, ст.64, ст.66 та ст.68 Конституції України, п.З та п.4 ст.З та ст. 5 закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки в Україні, ст. 3,4,5,6,7,8,9 закону України «Про основи національної безпеки України», Постанову Кабінету Міністрів України від 07.09.2011р. № 942 «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015р.», ст.2, ст.9 та ст.10 закону України «Про альтернативні види палива», ст. 4,5,8. закону України «Про альтернативні джерела енергії», ст. 3,4,5,9,10,11,16,19,42,48 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Постанову Кабінету Міністрів України від 17.09.1996р. №1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належить до природоохоронних заходів», ст.2 закону України «Про благодійництво та благодійні організації», спрямована проти інтересів держави та конституційних прав громадян, а також проти прав винахідників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, протизаконною;
- зобов'язати Міністерство енергетики та вугільної промисловості України негайно поновити порушене право, на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/1594/15 від 04.03.2015р. та частини 1 ст.276 Цивільного кодексу України, а також на підставі частини 2 ст.276 Цивільного кодексу України, ст.49 закону України «Про інформацію», п.2) ч.І. ст.24 та ч.2. ст.24 закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 25 закону України «Про звернення громадян», ст.56. Конституції України, пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 10-1 Постанови пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», задля гарантії інтересів юридичної особи та гарантії захисту прав і свобод громадян відшкодувати Дніпропетровському обласному благодійному фонду «Екологія- Геос» моральні збитки, за порушене право фонду на отримання державної допомоги для виконання суспільної діяльності, у розмірі 500 (п'ятсот) мінімальних заробітних плат, за приниження ділової репутації, яких зазнав та зазнає Фонд, відшкодувати винахідникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 моральні збитки у розмірі 1000 (тисячу) мінімальних заробітних плат кожному, за позбавлення гарантованих Конституцією України моральних і матеріальних інтересів винахідників, за душевні страждання і приниження ділової репутації, яких зазнали та зазнають ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в результаті порушення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України їх конституційних прав, а також на підставі п.18 постанови Пленуму Верховного суду України № 4, при розгляді справи про відшкодування моральної шкоди виявити і всебічно з'ясувати причини й умови, що привели до порушення прав фізичних осіб і юридичної особи та заподіяли їм моральну шкоду та відреагувати на них окремою ухвалою суду.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. по справі №804/1594/15 визнано протизаконною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, при розгляді звернення позивачів № 1210 від 03.12.2014р. та запитів на отримання публічної інформації № 935 від 14.01.2015р., №920 від 04.01.2015р. щодо внесення змін до законів України про альтернативні джерела енергії або вирішення питання щодо розробки законопроектів: 1) «Про застосування продуктів згоряння або відпрацьованих газів - «Теплоагенти ОСОБА_3» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії в енергетичних агрегатах ОСОБА_3»; 2) «Про розробку додаткового обладнання для переведення існуючих енергетичних агрегатів (котли, двигуни внутрішнього згоряння) на замкнений цикл роботи з використанням продуктів згоряння або відпрацьованих газів - «Теплоагенти ОСОБА_3» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії»; централізованої закупівлі ліцензії на об'єкти інтелектуальної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, забезпечення державної охорони винахідників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є носіями інформації, котра має загальнодержавне значення та забезпечує енергетичну і екологічну безпеку України; забезпечення енергетичної та екологічної безпеки України до початку опалювального сезону, а також підвищення оборонної здатності Збройних сил України шляхом розробки додаткового обладнання для котлів та двигунів внутрішнього згоряння, яке забезпечує можливість застосування продуктів згоряння у вигляді води або пари як відновлювального, вторинного палива та окислювача - «Теплоагенти ОСОБА_3», надання документу або копії документу який створено за результатами розгляду листа Фонду № 1199 від 01.08.2014р. із реєстраційним номером, засвідчений словами «З оригіналом згідно», підписом посадової особи та печаткою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
Така бездіяльність відповідача порушує «Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України», ст. 19. закону України «Про звернення громадян», ст. 22. закону України «Про доступ до публічної інформації, ст. 17 закону України «Про державну службу»,ст. З, ч.2 ст.19, ст. 40, ст. 16, ч.2 ст.21, ч.2 ст.22, ч.І ст.41, ч.І та ч.З ст.42, ч.І ст.50, ч.І та ч.2 ст.54, ч.І ст.60, ст.64, ст.66 та ст.68 Конституції України, п. З та п.4 ст. З та ст. 5 закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки в Україні, ст. 3,4,5,6,7,8,9 закону України «Про основи національної безпеки України», Постанову Кабінету Міністрів України від 07.09.2011р. № 942 «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015р.», ст.2, ст.9 та ст.10 закону України «Про альтернативні види палива», ст. 4,5,8. закону України «Про альтернативні джерела енергії», ст. 3,4,5,9,10,11,16,19,42,48 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Постанову Кабінету Міністрів України від 17.09.1996р. №1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належить до природоохоронних заходів», ст.2 закону України «Про благодійництво та благодійні організації» та спрямовані проти інтересів держави та конституційних прав громадян, а також проти прав позивачів.
Також, позивач зазначив, що впровадження альтернативної сировини - «Теплоагенти ОСОБА_3» матиме позитивний економічний ефект для держави в цілому, а бездіяльність відповідача чинить перепони для її впровадження.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. У позовній заяві зазначив про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що доручення Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №262/0/2-15 та від 29.12.2014р. №18276/0/2-14 не є дорученнями, а є листами, згідно яких направлено для розгляду в межах компетенції до Міненерговугілля запит позивача від 04.01.2015 р. № 920 (лист від 14.01.2015р. №262/0/2-15) та звернення позивача від 03.12.2014 р. № 1210 (лист від 29.12.2014р. №18276/0/2-14).
Також, відповідачем зазначено, що даний спір вже розглядався Дніпропетровським окружним адміністративним судом, постановою ДОАС від 04.03.2015 р. у справі № 804/1594/15 за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міненерговугілля, визнано протиправною бездіяльність Міненерговугілля та зобов'язано його надати відповіді на звернення позивача № 1210 від 03.12.2014р. та запити № 935 від 14.01.2015р., №920 від 04.01.2015р. А тому, просив суд залишити без розгляду позовні вимоги позивача в частині визнання його бездіяльності протизаконною, у задоволенні решті позовних вимог просив відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладене суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Екологія-Геос» є місцевою благодійною організацією, предметом діяльності Фонду є подання благодійної допомоги її набувачам, а метою діяльності Фонду є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства, окремих категорій осіб, сприяння розвитку природоохоронної справи, ресурсозбереження і енергозбереження, президентом фонду є ОСОБА_1.
«Теплоагенти ОСОБА_1» - альтернативна сировина для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії дозволяє заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення і підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувати вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут і безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Постановою ДОАС від 04.03.2015 р. у справі № 804/1594/15 визнано протиправною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо ненадання відповіді на звернення Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Екологія-Геос» № 1210 від 03.12.2014р., запити № 935 від 14.01.2015 р., №920 від 04.01.2015 р. та зобов'язано надати відповіді на зазначене звернення та запити.
Предметом справи № 804/1594/15 було визнання протиправною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України при розгляді питань за зверненням № 1210 від 03.12.2014р. та запитами № 935 від 14.01.2015р., №920 від 04.01.2015 р. Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос».
Предметом даної справи є питання бездіяльності Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо виконання доручень Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №262/0/2-15 та від 29.12.2014р. №18276/0/2-14, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р.
Відтак зазначені справи є різними за своїм предметом, тому суд не знайшов обґрунтованих підстав для залишення позовних вимог без розгляду в частині визнання протизаконною бездіяльності Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
В матеріалах справи знаходяться лист КМУ від 14.01.2015р. № 262/0/2-15 та лист КМУ від 29.12.2014р. № 18276/0/2-14.
Відповідно до змісту даних документів судом встановлено, що листом КМУ від 14.01.2015р. № 262/0/2-15 направлено для розгляду в межах компетенції до Міненерговугілля запит позивача від 04.01.2015 р. № 920, листом КМУ від 29.12.2014р. № 18276/0/2-14 р. направлено для розгляду в межах компетенції до Міненерговугілля звернення позивача від 03.12.2014 р. № 1210.
Відтак в зазначених листах КМУ, які позивач називає дорученнями, йдеться мова про надання відповіді на звернення та запити позивача.
В той же час, позивач, що вбачається з прохальної частини адміністративного позову, просить суд визнати протизаконною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо вирішення:
- питання про внесення змін до законів України про альтернативні джерела енергії або вирішення питання щодо розробки законопроектів: 1) «Про застосування продуктів згоряння або відпрацьованих газів - «Теплоагенти ОСОБА_1» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії в енергетичних агрегатах ОСОБА_1». 2) «Про розробку додаткового обладнання для переведення існуючих енергетичних агрегатів (котли, двигуни внутрішнього згоряння) на замкнений цикл роботи з використанням продуктів згоряння або відпрацьованих газів - «Теплоагенти ОСОБА_1» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії»;
- питання щодо централізованої закупівлі урядом України у патентовласників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 невиключної ліцензії на інтелектуальні продукти, які дають можливість запровадити технологію ОСОБА_3 «Екотерм» на існуючих котельних агрегатах до початку опалювального сезону, підвищити їх продуктивність та виключити необхідність придбання російського газу;
- питання щодо забезпечення державної охорони винахідників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є носіями інформації, котра має загальнодержавне значення та забезпечує енергетичну і екологічну безпеку України.
Позивачем не надано доказів того, що по даним питанням Міністерством енергетики та вугільної промисловості України не вжито заходів в межах його компетенції.
З метою отримання інформації про вжиті Міністерством енергетики та вугільної промисловості України заходи по зазначеним питанням і були направлені КМУ для розгляду в межах компетенції до Міненерговугілля запит позивача від 04.01.2015 р. № 920 та звернення позивача від 03.12.2014 р. № 1210.
Тому питання бездіяльності Міністерства енергетики та вугільної промисловості України по зазначеним питанням може бути розглянуто після отримання відповіді на звернення позивача № 1210 від 03.12.2014р. та його запити № 935 від 14.01.2015р. та №920 від 04.01.2015р., про що і було прийнято постанову ДОАС від 04.03.2015 р. у справі № 804/1594/15.
На підставі встановлених обставин, колегія суддів відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання протизаконною бездіяльності Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральних збитків колегія суддів зазначає, що така вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» наголошується, що право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із Конституцією та законами України, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.
Відповідно до зазначеної постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивач не надав належних доказів обгрунтування заподіяння йому моральної шкоди, не обґрунтував з чого він виходив, оцінюючи заподіяну шкоду.
Також суд зазначає, що в свої позовних вимогах позивач в обґрунтування відшкодування моральних збитків зазначає про душевні страждання та приниження ділової репутації ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначає про неотримані зазначеними особами як патентовласниками роялті за надання ліцензії для використання їхнього продукту як підставу відшкодування моральних збитків в розмірі від 308 млн. грн. до 1 млрд. 540 млн. грн. без надання відповідного розрахунку.
В той же час позивачем за даним адміністративним позовом є юридична особа - Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Екологія-Геос», яка згідно ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» є неприбутоковою організацією.
Неотримані роялті за своїм змістом згідно ст. 22 ЦК України є доходами, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) та не можуть бути обґрунтуванням розміру моральних збитків.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до зазначеного та на підставі встановлених судом обставин колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 128, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Головуючий суддя (підпис) Суддя (підпис) Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 21.05.2015р. Головуючий суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_4 ОСОБА_7