копія
13 серпня 2015 р. Справа № 804/7890/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -
30.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» (далі - позивач, ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» та зобов'язання відповідача відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності.
В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача щодо неприйняття податкової звітності є неправомірними та порушують права та законі інтереси позивача, а також суперечать встановленому порядку подання податкової звітності, передбаченому статтею 49 Податкового кодексу України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження та заперечення проти позову в яких зазначив, що на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, що надійшла на адресу податкового органу 10.03.2015, товариство позивача не мало статусу платника ПДВ, що й слугувало підставою для відмови у її прийнятті.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 31.10.2014 між ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» та ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було укладено Договір №311020141 про визнання електронних документів.
10.03.2015 засобами електронного зв'язку ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» направило до відповідача податкову декларацію за податковий період лютий 2015 року.
10.03.2015 позивач отримав електронну квитанцію №1, якою повідомлялося, що документ не прийнято у зв'язку з тим, що ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» не було платником ПДВ в лютому 2015 року з посиланням на рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» від №23 від 25.10.2013.
Вирішуючи спірні взаємовідносини суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.
Відповідно до положень п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.
У відповідності до п.48.1, п.48.3, п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Згідно п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Пунктом 183.18 ст. 183 Податкового кодексу України встановлено, що особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
Згідно п.184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення податкового органу від №23 від 25.10.2013 свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» №100260186 від 21.12.2009 анульовано.
Проте, як свідчать матеріали справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 у справі №804/14688/13, рішення відповідача про анулювання реєстрації платника ПДВ №23 від 25.10.2013 визнано протиправним та скасовано (копія зазначеного рішення суду міститься в матеріалах справи).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015, що набрала законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції від 10.01.2014 у справі 804/14688/13 залишена без змін в частині скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ №23 від 25.10.2013 (копія зазначеного рішення суду міститься в матеріалах справи).
В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з п.3 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. №1172/11/13-10 у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.
Отже, враховуючи, що наведеним судовим рішенням скасовано рішення податкової інспекції про анулювання свідоцтва платника ПДВ, дата реєстрації платника ПДВ не змінюється.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Дніпропетровський окружний адміністративний суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації, а тому адміністративний позов ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» підлягає задоволенню.
Розподіл судових здійснюється згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» з податку на додану вартість за лютий 2015 року, а податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» з податку на додану вартість за лютий 2015 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, а саме: 10.03.2015.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38753135, індекс 49008, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Театральна, буд. 1а) відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» з податку на додану вартість за лютий 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ».
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» судові витрати в розмірі 73,08 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 13.08.2015 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2