"12" жовтня 2015 р. Справа № 918/916/15
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІНКО - ФУД"
до відповідача ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 456 374 грн. 97 коп.
Суддя Марач В.В. розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду
За участю представників
позивача: ОСОБА_3
відповідача: ОСОБА_4
Рішенням господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 року № 918/916/15 стягнено з ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІНКО-ФУД" 268 097 грн. 71 коп. заборгованості; 72 548 грн. 81 коп. інфляційних, 24 908 грн. 76 коп. - 25% річних, 57 433 грн. 61 коп. пені та 8 459 грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору.
На виконання вказаного рішення господарським судом Рівненської області було видано наказ від 14.09.2015 року № 918/916/15.
25.09.2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду від відповідача надійшла заява від 25.09.2015р. №б/н, у якій останній просить розстрочити виконання рішення господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 року у справі № 918/916/15 року, затвердивши такий графік виконання рішення : з жовтня 2015 року по жовтень 2018 року тридцять шість платежів по 11 984,67 грн. щомісячно.
Заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду заявник мотивує тим, що знизилася ділова активність СПД. В результаті доходи відповідача знизилися, а витрати збільшилися на тлі підвищення цін на енергоносії, ПММ, транспортні послуги, витрат на найм робочої сили, охорону, воду, тепло, комунальні послуги, підвищення ставок на кредити комерційних банків тощо. Обсяг товарообігу підприємств роздрібної торгівлі у січні-червні поточного 2015 року порівняно з минулим роком скоротився більш ніж на чверть - на 25,1%, до 221,138 млрд. грн. Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі України у червні 2015 року порівняно з червнем 2014 року скоротився у порівняних цінах на 24%, до 38,721 млрд. грн., тоді як в травні зниження склало 25,8%, у квітні - 29,6%, березні - 31,3%. Інфляція в державі за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 становила 103,1%, 105,3 %,110,8%,114,0%, 102,2 %. 100,4 %. Власного нерухомого майна на яке можна звернути стягнення та поточного рахунку в банку у відповідача не має.
Представник заявника подав заяву про відкладення розгляду заяви для можливості надання додаткових доказів та строку для укладення мирової угоди.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, так як, по-перше, статтею 121 ГПК України передбачено обмежений строк розгляду заяви про розстрочку - 10 днів, по-друге, заявник не був позбавлений права подавати докази одночасно з поданням заяви, мирову ж угоду сторони вправі укладати на будь-якій стадії судового процесу.
Позивач надав суду заперечення на заяву про розстрочку в яких в задоволенні заяви просить відмовити, вважає її безпідставною та необгрунтованою.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що заява підприємця ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 року № 918/916/15 стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІНКО-ФУД" 268 097 грн. 71 коп. заборгованості, 72 548 грн. 81 коп. інфляційних, 24 908 грн. 76 коп. - 25% річних, 57 433 грн. 61 коп. пені та 8 459 грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору.
На виконання вказаного рішення господарським судом Рівненської області було видано наказ від 14.09.2015 року № 918/916/15.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Однак наведені заявником обставини для розстрочки виконання рішення не є винятковими і впливають не тільки на господарську діяльність відповідача (боржника), а і на господарську діяльність позивача (стягувача) та держави Україна в цілому.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримував від позивача м"ясні вироби з обмеженим терміном зберігання, за які не в повній мірі розрахувався. Разом з тим, відповідач, здійснив подальшу реалізацію зазначених виробів, що підтверджується тим, що він не повернув їх позивачу, так як не довів останнього належними доказами, а отже і отримав кошти за реалізовані вироби, однак позивачу їх не сплатив.
Зазначена обставин свідчить про небажання відповідача якнайшвидше розрахуватися з позивачем, та спроби відповідача будь-яким чином ухилитися від виконання свого обов"язку.
Крім того слід зазначити, що у відповідача у власності є транспорті засоби, про що стверджує сам відповідач у заяві про розстрочку, на які можливо звернути стягнення. Перебування майна в оренді не позбавляє власника права власності на нього.
Також з матеріалів справи вбачається, що сторони неодноразово вели переговори про реструктуризацію боргу про що складалися відповідні протоколи. Однак відповідач умов даних переговорів не дотримувався та не виконував.
Таким чином, з огляду на вищенаведене та дії самого відповідача, суд не вбачає обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та виняткових випадків для розстрочки виконання рішення господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 року у справі № 918/916/15.
Крім того, суд зазначає, що сторони не позбавлені права укласти мирову угоду, в тому числі, щодо реструктуризації боргу, у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду від 01.09.2015 року у справі № 918/916/15 відмовити.
Суддя Марач В.В.