36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.10.2015р. Справа № 18/380/12
за заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про надання розстрочки виконання рішення від 18.05.2012 року у справі № 18/380/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", вул. Л. Толстого, 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область,37500
про стягнення 6 858 652,83 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін:
від позивача (стягувача): не з'явився
від відповідача (боржника, заявника): ОСОБА_1 дов. №14 від 05.01.2015 року
СУТЬ СПРАВИ: розглядається заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про надання розстрочки виконання рішення від 18.05.2012 року у справі № 18/380/12.
Позивач (стягувач) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином (поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 29.09.2015 року) в матеріалах справи.
10.09.2015 року від позивача (стягувача) до суду надійшов відзив на заяву про розстрочку виконання рішення, в кому позивач проти задоволення заяви заперечував (арк. с.104-107).
08.10.2015 року від відповідача (боржника) до суду надійшли письмові пояснення.
Представник відповідача (боржника, заявника) виклав зміст заяви про розстрочку виконання і наполягав на її задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
Господарським судом Полтавської області 18.05.2012 р. прийняте рішення у справі №18/380/12, яким позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про стягнення 6 858 652,83 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу природного газу №14/121/11 від 31.01.2011 року задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 286322,69 грн. пені 110575,98 грн. річних, 289374,44 грн. інфляційних, 33467,18 грн. судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2012 р. у справі № 18/380/12 було залишено без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
13.08.2012 року господарським судом Полтавської області на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2012 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. по справі №18/380/12 було видано відповідний наказ.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2012 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. у справі № 18/380/12.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2012 р. рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2012 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. у справі № 18/380/12 було залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
04.09.2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" в порядку ст. 121 ГПК України звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про надання розстрочки виконання рішення суду від 18.05.2012 року у справі № 18/380/12, в якій просить суд розстрочити виконання вищевказаного рішення згідно графіку на 18 місяців (з вересня 2015 року по лютий 2017 року включно) з щомісячним платежем в сумі 39 985,57 грн.
В обґрунтування даної заяви боржник посилається на тяжкий фінансовий стан, значний розмір заборгованості перед їхнім підприємством у контрагентів за надані послуги з постачання природного газу, велику кількість боргових зобов'язань перед іншими кредиторами, що не дає можливості одночасного розрахунку з усіма кредиторами, на відсутність вини боржника у виникненні заборгованості оскільки вона виникла в результаті невиконання контрагентами своїх зобов'язань щодо оплати наданих боржником послуг а також відсутністю іншого джерела доходу на підприємстві боржника окрім отримання плати за надані послуги та на високу суспільну значимість господарської діяльності підприємства боржника і можливість настання негативних наслідків для населення та підприємств у разі припинення діяльності боржника.
При розгляді заяви суд виходив з наступного.
Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначено у п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, , щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, в основу ухвали про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Таким чином, в зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суд в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повен враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, затягування виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на то мотивів, надане без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Заявником належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду наявності підстав для розстрочки виконання вищевказаного судового рішення.
Відповідач (боржник) з такою ж самою заявою вже звертався до суду три рази (25.03.2014 року, 31.07.2014 року, 10.08.2015 року) та у її задоволенні ухвалами господарського суду Полтавської області від 08.04.2014 року, від 31.07.2014 року та від 25.08.2015 року було відмовлено. Підстави наведені у даних заявах про розстрочку виконання рішення суду та у заяві про розстрочку виконання рішення суду, яка розглядається судом зараз є ідентичними, іншим є тільки період до якого заявник просить надати розстрочку виконання рішення суду. Крім того, за весь час, протягом якого відповідач (боржник) звертається до суду з заявами про надання розстрочки ним не здійснено жодного платежу в погашення заборгованості за рішенням суду від 18.05.2012 року.
Отже, на думку суду, викладені в заяві обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду з детальним обґрунтуванням наведеним судом у попередніх ухвалах суду від 08.04.2014 року, від 31.07.2014 року та від 25.08.2015 року про відмову в задоволенні заяв Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про надання розстрочки виконання рішення від 18.05.2012 року у справі № 18/380/12.
З огляду на зазначене, заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про надання розстрочки виконання рішення від 18.05.2012 року у справі № 18/380/12 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" в задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення суду від 18.05.2012 року у справі № 18/380/12 (вхідний номер канц. суду 127727 від 04.09.2015 року).
2. Копію ухвали направити сторонам по справі.
Суддя Тимощенко О.М.