08.10.2015 Справа № 920/1246/15
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Торгівельний будинок
“Електроснаб”, м. Запоріжжя,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне
науково - виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе”, м. Суми,
про стягнення 74 601 грн. 18 коп.
СУДДЯ ЗАЄЦЬ С.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
при секретарі судового засідання Даніловій Т.А.
Суть спору: позивач, з урахуванням поданих уточнень, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 74601 грн. 18 коп, з яких 71 846 грн. 83 коп. інфляційних втрат за період з жовтня 2014 р. по 15.05.2015 року, 2754 грн. 35 коп. - 3 % річних за період з 07.08.2014 р. по 15.05.2015 року, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Представники сторін в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Судом в судовому засіданні були досліджені матеріали справи № 920/1482/14.
Таким чином, враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 26.11.2014 року у справі № 920/1482/15 за позовом Приватного акціонерного товариства “Торгівельний будинок “Електроснаб”, м. Запоріжжя, до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівельне науково - виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе”, м. Суми, про стягнення 201 886 грн. 88 коп., та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівельне науково - виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе”, м. Суми, до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Торгівельний будинок “Електроснаб”, м. Запоріжжя, про стягнення 9 513 грн. 42 коп., первісний позов задоволено повністю: стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58 код 05747991) на користь Приватного акціонерного товариства “Торгівельний будинок “Електроснаб” (69008, м. Запоріжжя, вул. Зейська, 3 код 31831117) 1151634грн. 72 коп. основного боргу за поставлений товар, 12566 грн. 39 коп. пені, 33538 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 4146 грн. 57 коп. - 3 % річних, а також 6031 грн. 57 коп. судового збору.
Спір виник у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу № 8-4/4-12 від 20.12.2010 року щодо оплати отриманого товару.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 року, рішення господарського суду Сумської області від 26.11.2014 року у справі № 920/1482/14 в частині задоволення первісного позову залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду від 26.11.2014 року господарським судом Сумської області було видано наказ від 08.12.2014 року у справі № 920/1482/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе” на користь Приватного акціонерного товариства “Торгівельний будинок “Електроснаб” 1151634 грн. 72 коп. основного боргу за поставлений товар, 12566 грн. 39 коп. пені, 33538 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 4146 грн. 57 коп. - 3 % річних, а також 6031 грн. 57 коп. судового збору.
15.05.2015 року позивач отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2015 року ВП № 47343272 з виконання наказу господарського суду Сумської області № 920/1482/14 від 08.12.2014 року про стягнення з відповідача на користь позивача 197 337,81 грн. заборгованості.
15.05.2015 року боржник повідомив про виконання судового рішення у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ВДВС Сумського управління юстиції та наддав копію платіжного доручення № 20786 від 15.05.2015 року про сплату заборгованості за ВП № 47343272.
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднанняім. ОСОБА_1» змінено на Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднанняім».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач несвоєчасно виконав судове рішення від 26.11.2014 року у справі № 920/1482/14, сплативши грошову суму присуджену до стягнення у повному обсязі тільки 15.05.2015 року, у зв'язку з чим останньому відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України згідно з поданим розрахунком нараховано 2754 грн. 35 коп. 3% річних, 71846 грн. 83 коп. інфляційних збитків.
Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи зобов'язання ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» по оплаті АТ «ТБ «Електроснаб» основного боргу в сумі 151 634 грн. 72 коп. було виконане 15.05.2015 року.
З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Рішення суду про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 151 634 грн. 72 коп., є грошовим зобов'язанням, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, було виконано відповідачем тільки 15.05.2015 року, саме лише прийняття господарським судом рішення від 26.11.2014 року у справі № 920/1482/14 про задоволення вимог позивача в цій частині, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Відповідно до поданого розрахунку розмір 3% річних становить 2754 грн. 35 коп. за період з 07.10.2014 року по 15.05.2015 року, інфляційних втрат - 71846 грн. 83 коп. за період з жовтня 2014 року до 15.05.2015 року.
Відповідачем надано контррозрахунок компенсаційних нарахувань, відповідно до якого розрахунки здійснені з 26.11.2014 року по 15.05.2015 року, тобто з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Разом з тим, суд не може погодитися з зауваженнями відповідача щодо не можливості застосування індексу інфляції та нарахування інфляційних втрат, обґрунтовуючи свій розрахунок тим, що зообов'язання зі сплати 3% річних та інфляційних нарахувань виникло з моменту набрання рішенням суду законної сили, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Як вбачається з матеріалів даної справи, а саме уточненого розрахунку ціни позову по справі № 920/1482/14 та матеріалів справи № 920/1482/14, розрахунок 3% річних було здійснено в період до 06.10.2014 року, інфляційних втрат по вересень 2014 року (а.с. 28). Тому розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивачем, на думку суду, здійснено правомірно з 07.10.2014 року, оскільки нарахування вищезазначених компенсаційних платежів здійснюється не за невиконання рішення суду, а за не виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № 8-4/4-12 від 20.12.2010 року.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Згідно розрахунку, здійсненого судом загальний розмір інфляційних втрат складає 71 846 грн. 83 коп., 3 % річних -2754грн. 35 коп. Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2015.
З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних за несвоєчасну сплату 151 634 грн. 72 коп. основного боргу за поставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 8-4/4-12 від 20.12.2010 року є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 2754 грн. 35 коп. 3 % річних, 71846 грн. 83 коп. інфляційних збитків за період з 07.10.2014 року по 15.05.2015 року, виходячи з суми боргу 151634 грн. 72 коп., сукупний індекс інфляції 1,474.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) на користь Приватного акціонерного товариства «Торгівельний будинок «Електроснаб» (69008, м. Запоріжжя, вул. Зейська, 3, код 31831117) 2754 грн. 35 коп. 3 % річних, 71846 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 1827 грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13.10.2015 року.
Суддя С. В. Заєць