06 жовтня 2015 року Справа № 915/1330/15
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю
“Первомайський спеціалізований кар'єр”
55223, Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія,
вул. Гранітна, 21
Відповідач: Миколаївський національний аграрний університет
54020, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
Про: встановлення земельного сервітуту.
Суддя Смородінова О.Г.
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю; ОСОБА_2 - директор.
від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю.
23.07.2015 року позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом (з урахуванням заяви від 06.10.2015року) про встановлення на користь ТДВ «Первомайский пеціалізований кар'єр» (далі -«Сервітуарій») особистого земельного сервітуту щодо земельної ділянки, яка розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (за межами населеного пункту) та знаходиться у постійному користуванні Миколаївського національного аграрного університету (далі - «Надавач сервітуту») на наступних умовах:
1.1. Сервітут встановлюється щодо частини земельної ділянки загальною площею 319,2 га, яка розташована в Миколаївській області, Первомайський район, землі Мигіївської сільської ради, за межами населеного пункту, та знаходиться у постійному користуванні Мигійського коледжу Миколаївського національного аграрного університету, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії I-МК №002394, виданим 01.02.2001р. Мигіївською сільською радою народних депутатів Первомайського району Миколаївської області (надалі Земельна ділянка).
1.2. Сервітут встановлюється щодо наступних частин частини Земельної ділянки:
1.2.1. для прокладання лінії електропередачі: строковий сервітут на частину
Земельної ділянки площею 0,6310 га, строком дії - до завершення прокладання лінії електропередачі, про що Сервітуарій письмово повідомляє Надавача сервітуту,
1.2.2. для експлуатації лінії електропередачі: постійний сервітут на частину Земельної ділянки площею 0,0056 га.
1.3. Детальний план меж частини Земельної ділянки, на яку поширюється дія
передбачених сервітутів, зазначений у кадастровому плані земельної ділянки (контуру, на частині якого діє сервітут), копія якого знаходиться в матеріалах справи.
1.4. Сервітути встановлюється для забезпечення можливості Сервітуарія здійснювати наступні права:
1.4.1. прокладання та експлуатацію Сервітаурієм надземних ліній електропередачі та (або) інших лінійних комунікацій,
1.4.2. право проходу Земельною ділянкою необхідної кількості робітників, проїзду транспортних засобів і механізмів, необхідних для здійснення дій, передбачених пунктом 1.4.1.,
1.4.3. право тимчасового встановлення пристосувань і складування матеріалів, необхідних для здійснення Сервітуарієм дій, передбачених пунктом 1.4.1.,
1.4.4. проведення монтажних та ремонтних робіт, пов'язаних з прокладанням та експлуатацією Сервітаурієм надземних ліній електропередачі та (або) інших лінійних комунікацій на Земельній ділянці.
1.5. Сервітуарію надається право користування Земельною ділянкою виключно для цілей та в порядку, передбаченому п. 1.4. Використання Сервітуарієм Земельної ділянки Надавача сервітуту іншим чином не допускається.
1.5. Надавач сервітуту зобов'язаний попередити Сервітуарія про права третіх осіб на Земельну ділянку.
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
2.1. Надавач сервітуту має право:
2.1.1. вимагати від Сервітуарія використання Земельної ділянки відповідно до цілей сервітутів, забезпечення екологічної безпеки, дотримання вимог земельного, природоохоронного законодавства;
2.1.2. вимагати своєчасного внесення плати за користування Земельною ділянкою;
2.1.3. вимагати відшкодування збитків, завданих встановленням Земельного
сервітуту, у розмірі їх фактичної вартості за умови їх документального підтвердження.
2.1.4. вимагати від Сервітуарія виконання умов цього Сервітуту.
2.2. Надавач сервітуту зобов'язаний:
2.2.1. не перешкоджати використанню Сервітуарієм Земельної ділянки в межах
встановлених сервітутів;
2.2.2. не втручатися у господарську діяльність Сервітуарія.
2.3. Сервітуарій має право:
2.3.1. використовувати Земельну ділянку в порядку та на умовах, Сервітутом,
2.3.2. вимагати усунення перешкод, які виникають або можуть виникати при
використанні Земельної ділянки,
2.3.3. вимагати від Надавача сервітуту виконання умов Сервітуту.
2.3.4. Сервітаурій має інші права, передбачені чинним законодавством України.
2.4. Сервітуарій зобов'язаний:
2.4.1. належно використовувати Земельний сервітут та сплачувати за нього плату,
2.4.2. не чинити дій, що можуть привести до погіршення якісних характеристик та екологічного стану землі;
2.4.3. дотримуватися умов користування сервітутом,
2.5. Сторони зобов'язані дотримуватися правил добросусідства.
2.6. Витрати, пов'язані з оформленням і реєстрацією цього Сервітуту, несе
Сервітуарій.
2.7. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на Земельну ділянку щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.
2.8. Земельний сервітут не позбавляє Надавача сервітуту прав володіння та
користування Земельною ділянкою.
3.1. Встановлюються наступні терміни дії сервітуту:
3.1.1 для прокладання лінії електропередачі сервітут є строковим і діє до завершення прокладання лінії електропередачі, про що Сервітуарій повинен письмово повідомити Надавача сервітуту,
3.1.2. для експлуатації лінії електропередачі сервітут є безстроковим і діє на постійний основі.
ПЛАТА ЗА СЕРВІТУТ ОСОБА_4 РОЗРАХУНКІВ
4.1. За право користування частиною Земельної ділянки встановлюється плата, яка сплачується Сервітуарієм Надавачу сервітуту один раз на рік у строк до 31 грудня року, за який здійснюється оплата.
4.2. Розмір плати розраховується за формулою: Рп=( Пд* Нв)/10, де:
Рп - розмір плати за встановлений земельний сервітут,
Пд - площа частини Земельної ділянки, щодо якої у даному році діяв земельний сервітут,
Нв - норматив втрат сільськогосподарського виробництва ріллі у Миколаївській області, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1279, а саме: 65,78 тис. грн.
4.3. Плата здійснюється в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування Сервітуарієм грошових коштів на розрахунковий рахунок Надавача сервітуту.
4.4. Днем здійснення розрахунків вважається день, в який кошти зараховані на розрахунковий рахунок Надавача сервітуту.
5.1. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі спеціального договору на користування надрами (видобування) від 20.07.2007 року за № 4310, угоди № 4310 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 25.10.2011 року, державного акту на постійне користування землею за №112 від 12.08.1996 року; технічних умов про приєднання електромереж від ПАТ «Миколаївобленерго», відповідного договору про приєднання №02/2У-281Н від 29.10.2013 року, робочого проекту зовнішнього електропостачання підприємства, кадастрової зйомки земельної ділянки для розташування електроопор; листа від 14.07.2014 року №177 до відповідача з проханням підписати договір сервітуту, листа відповідачу від 24.07.2014 року №124; повторного листа №15/05 від 15.05.2015 року до відповідача, без відповіді останнього; договору сервітуту; нормами ст. ст. 79, 99, 100, 402 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 16, 14, 34 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» та мотивовані тим, що оскільки Миколаївський національний аграрний університет безпідставно відмовляє позивачу в укладанні договору земельного сервітуту (для прокладання нової лінії електропередач через ділянку відповідача), то такий сервітут має бути встановлений судом.
Відповідно до п.1.1 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю “Первомайський спеціалізований кар'єр”, Товариство з додатковою відповідальністю “Первомайський спеціалізований кар'єр” є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства “Первомайський спеціалізований кар'єр”.
Відповідач у відзиві від 20.08.2015 просить суд відмовити в задоволенні позову мотивуючи тим, що земельна ділянка, про яку йдеться у позові, знаходиться тільки у постійному користуванні відповідача, отже, відповідач, як землекористувач, не є власником земельної ділянки і не може бути стороною у договорі про встановлення земельного сервітуту. Земельна ділянка, що зазначена у позові, знаходиться у державній власності.
Разом с тим, представник відповідача , після надходження від позивача 06.10.2015 року заяви про уточнення, позовних вимог, підтримав позицію останнього.
24.09.2015 року суд оголошував перерву в судовому засіданні до 06.10.2015 року.
06.10.2015 року суд за наслідками розгляду справи на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -
встановив:
Предметом даного спору виступає немайнова вимога про спонукання в судовому порядку відповідача укласти з позивачем договір земельного сервітуту строковий і безстроковий на відповідних умовах.
Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Земельним кодексом України та Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів».
Так, відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Статтею 99 Земельного кодексу України визначені види права земельного сервітуту та встановлено, що власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема, як право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (пункт в) вказаної норми).
Згідно приписів ст.401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки (ч.2 ст.402 цього Кодексу).
ОСОБА_4 встановлення земельних сервітутів врегульований також ст.100 Земельного кодексу України .
Виходячи з системного аналізу вказаних норм, право земельного сервітуту по суті є правом обмеженого використання чужої земельної ділянки (ділянок), що надається особі, яка вимагає його встановлення від власника (володільця) цієї (слугуючої) земельної ділянки для обслуговування своєї (панівної) земельної ділянки. Таким чином, правовідносини земельного сервітуту виникають між власниками (володільцями) сусідніх земельних ділянок, а саме між власником (володільцем) земельної ділянки, яка має бути обтяжена сервітутом, тобто, між особою, яка зобов'язана надати свою земельну ділянку в обмежене користування, і особою, яка вимагає встановлення сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки (іншого нерухомого майна) і якій належить право на встановлення земельного сервітуту.
Між тим, як встановлено судом, Товариство з додатковою відповідальністю «Первомайський спеціалізований кар'єр» здійснює видобуток граніту на Софіївському родовищі граніту, що розташований у Миколаївській області.
Позивач має в наявності необхідні дозвільні документи, зокрема: спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування) від 20.07.2007р. за № 4310, угоду № 4310 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 25.10.2011р., державний акт на право постійного користування землею за № 112 ввід 12.08.1996р. тощо.
Підприємство планує збільшити виробничі потужності (встановити стаціонарний дробильно-сортувальний завод з виробництва щебеневої продукції), що призведе до створення нових робочих місць, збільшення надходжень до місцевого та державного бюджетів, підвищення виробничих показників Первомайського району та Миколаївської області в цілому тощо.
Проте все це може бути здійснено лише при підключенні виробничих потужностей позивача до стаціонарних електричних мереж живлення (на даний час у виробничому процесі використовується енергія, вироблена дизельним електрогенератором).
Для підключення до стаціонарних електромереж ТДВ «Первомайський спеціалізований кар'єр» виконало значний обсяг робіт, зокрема:
- були отримані технічні умови приєднання до електричних мереж від ПАТ «Миколаївобленерго»;
- укладено з ПАТ «Миколаївобленерго» відповідний договір про приєднання № 02/27-281Н від 29.10.2013р.;
- розроблено робочий проект зовнішнього електропостачання підприємства;
- проведена кадастрова зйомка земельних ділянок для розміщення електроопор,
тощо.
Згідно отриманих від ПАТ «Миколаївоблегерго» технічних умов, для можливості підключення позивача до стаціонарних електромереж необхідним є будівництво нової лінії електропередачі.
Будівництво такої лінії передбачає, окрім іншого, встановлення 11 електричних опор на земельній ділянці, загальною площею 319,2 га, яка знаходиться у постійному користуванні Мигійського коледжу Миколаївського національного аграрного університету.
Площа частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут:
- для прокладання лінії електропередачі (строковий сервітут) - 0,6310 га,
- для експлуатації лінії електропередачі (постійний сервітут) - 0,0056 га.
Листом від 14.07.2014р. № 177 позивач звернувся до відповідача з проханням підписати відповідний договір сервітуту.
У відповідь листом від 24.07.2014р. № 1281 Миколаївський національний аграрний університет повідомив, що відповідна ділянка дійсно знаходиться у постійному користуванні відповідача, що підтверджується державним актом про право постійного користування земельною ділянкою, проте університет не може бути стороною договору сервітуту, оскільки є лише користувачем земельної ділянки, а власником є держава.
Листом № 15/05 від 15.05.2015р. позивач ще раз звернувся до відповідача з проханням укласти договір сервітуту, обґрунтувавши тим, що саме відповідач є особою, що уповноважена на укладення такого договору.
До листа був доданий проект договору сервітуту в 2-х екземплярах, підписаний з боку позивача, а також кадастровий план земельної ділянки (контуру, на частині якого діє сервітут), щодо якої встановлено сервітут.
Цей лист було отримано відповідачем 20.05.2015р. за вх. № 1058, проте відповіді від відповідача отримано не було.
Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши чинне законодавство, яке регулює спірні відносини, та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:
Частиною першою ст. 100 Земельного кодексу України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом, або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Згідно ст. 2 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» (далі - Закон) одним з основних завдань цього Закону є «визначення особливостей надання та використання земель під об'єктами енергетики…».
Частиною 6 ст. 16 Закону встановлено, що лише щодо тих ділянок державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, договори про встановлення земельних сервітутів укладаються з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Що ж до інших ділянок, то ч. 5 цієї статті Закону встановлює, що земельні сервітути щодо права будівництва та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи постійними користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому Цивільним кодексом України.
Таким чином, оскільки постійним користувачем земельної ділянки, щодо якої планується встановлення земельного сервітуту, є саме Миколаївський національний аграрний університет (що підтверджується відповідним Державним актом на право постійного користування), то саме відповідач має повноваження на укладення з ТДВ «Первомайський спеціалізований кар'єр» договору про встановлення земельного сервітуту.
Той факт, що відповідач як землекористувач є легітимним володільцем вказаної земельної ділянки, було досліджено судом та не спростовано сторонами в судовому засіданні.
Відповідно до частини ч. 1 ст. 402 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 100 Земельного кодексу України суд може винести рішення про встановлення сервітуту, умови якого визначаються судом з урахуванням обставин справи. Судове рішення є окремою формою сервітуту.
Відповідно ж до змісту п.2.34 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року, обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб. Під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту господарським судам належить з'ясовувати, з яких причин позивач не може використовувати належне йому майно. Не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо судом визначено, що неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача.
Судом взято до уваги те, що позивач не може підключитися до стаціонарних мереж електроенергії інакше, ніж проклавши нову лінію електропередачі через спірну земельну ділянку, оскільки саме це передбачено технічними умовами на підключення, що видані ПАТ «Миколаївобленерго».
Без виконання таких умов ПАТ «Миколаївобленерго» не підключить позивача до електроенергії.
При цьому при відсутності підключення виробничих потужностей позивача до стаціонарних ліній електропередач ТДВ «Первомайський спеціалізований кар'єр» не може нормально вести свою господарську діяльність, оскільки потужностей мобільних дизельних генераторів не вистачить для живлення стаціонарного дробильно-сортувального заводу з виробництва щебеневої продукції.
Частина 3 ст. 14 Закону зазначає, що встановлення земельного сервітуту при укладенні договору з власником чи користувачем земельної ділянки відбувається без зміни цільового призначення земельної ділянки.
Частина 9 ст. 791 Земельного кодексу України встановлює виключення для сервітутів щодо частини земельної ділянки із загального правила, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.
З матеріалів справи вбачається, що межі та площа земельних ділянок щодо яких необхідно встановити сервітут на право прокладання та експлуатації ліній електропередачі визначені відповідачем за наданими ПАТ «Миколаївоблегерго» технічними умовами, кадастровою зйомкою та технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту, які виготовлені Державним підприємством «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
З Плану розміщення повітряних ліній електромереж вбачається, що в межах території Мигіївської сільської ради, запланована лінія підключення до електромережі має проходити на межі належної відповідачеві земельної ділянки, уздовж автомобільної дороги. Вказана автомобільна дорога має виконувати важливу сполучну функцію - забезпечувати під'їзд до пожарної водойми для населення.
Позивач окремо зазначає, що оскільки зазначена автомобільна дорога наразі перебуває у непридатному для користування стані (від опадів та дощів її повністю розмило) та сьогодні населення дістається водойми, прямуючи свої автомобілі через поля відповідача, уздовж розмитої дороги, то має намір за власні кошти відремонтувати вищезазначену дорогу, що не тільки дозволить відповідачу користуватись належною йому земельною ділянкою, але й забезпечить нормальний та безпечний під'їзд населення до пожежної водойми.
Крім того, технічними умовами передбачено займання кожною опорою ЛЕП чотирьох квадратних метрів земельної ділянки відповідача. Але, позивач запевняє, що фактично одна опора ЛЕП не може займати одного метру квадратного.
Таким чином, встановлення земельного сервітуту на умовах, передбачених наданими ПАТ «Миколаївоблегерго» технічними умовами - не тільки не порушує права відповідача, але й створює для нього більш сприятливі умови, оскільки площа фактично використовуваної його земельної ділянки планується значно меншою, ніж визначена Проектом.
За правилами ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Суд, за наведеними вище обставинами та дослідженими фактами, беручи до уваги досягнуту сторонами в судовому засіданні домовленість щодо умов сервітуту, дійшов висновку про доведеність позивачем, шляхом подання належних доказів та обґрунтованих пояснень, заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Встановити на користь ТДВ «Первомайский пеціалізований кар'єр» (далі -«Сервітуарій») особистий земельний сервітутущодо земельної ділянки, яка розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (за межами населеного пункту) та знаходиться у постійному користуванні Миколаївського національного аграрного університету (далі - «Надавач сервітуту») на наступних умовах:
1.1. Сервітут встановлюється щодо частини земельної ділянки загальною площею 319,2 га, яка розташована в Миколаївській області, Первомайський район, землі Мигіївської сільської ради, за межами населеного пункту, та знаходиться у постійному користуванні Мигійського коледжу Миколаївського національного аграрного університету, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії I-МК №002394, виданим 01.02.2001р. Мигіївською сільскою радою народних депутатів Первомайського району Миколаївської області (надалі Земельна ділянка).
1.2. Сервітут встановлюється щодо наступних частин частини Земельної ділянки:
1.2.1. для прокладання лінії електропередачі: строковий сервітут на частину Земельної ділянки площею 0,6310 га, строком дії - до завершення прокладання лінії електропередачі, про що Сервітуарій письмово повідомляє Надавача сервітуту,
1.2.3. для експлуатації лінії електропередачі: постійний сервітут на
частину Земельної ділянки площею 0,0056 га.
1.3. Детальний план меж частини Земельної ділянки, на яку поширюється дія
передбачених сервітутів, зазначений у кадастровому плані земельної ділянки (контуру, на частині якого діє сервітут), копія якого знаходиться в матеріалах справи.
1.4. Сервітути встановлюється для забезпечення можливості Сервітуарія здійснювати
наступні права:
1.4.3. прокладання та експлуатацію Сервітаурієм надземних ліній електропередачі та (або) інших лінійних комунікацій,
1.4.4. право проходу Земельною ділянкою необхідної кількості робітників, проїзду транспортних засобів і механізмів, необхідних для здійснення дій, передбачених пунктом 1.4.1.,
1.4.5. право тимчасового встановлення пристосувань і складування матеріалів, необхідних для здійснення Сервітуарієм дій, передбачених пунктом 1.4.1.,
1.4.6. проведення монтажних та ремонтних робіт, пов'язаних з прокладанням та експлуатацією Сервітаурієм надземних ліній електропередачі та (або) інших лінійних комунікацій на Земельній ділянці.
1.5. Сервітуарію надається право користування Земельною ділянкою виключно для цілей та в порядку, передбаченому п. 1.4. Використання Сервітуарієм Земельної ділянки Надавача сервітуту іншим чином не допускається.
1.5. Надавач сервітуту зобов'язаний попередити Сервітуарія про права третіх осіб на Земельну ділянку.
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
2.1. Надавач сервітуту має право:
2.1.3. вимагати від Сервітуарія використання Земельної ділянки відповідно до цілей сервітутів, забезпечення екологічної безпеки, дотримання вимог земельного, природоохоронного законодавства;
2.1.4. вимагати своєчасного внесення плати за користування Земельною ділянкою;
2.1.3. вимагати відшкодування збитків, завданих встановленням Земельного
сервітуту, у розмірі їх фактичної вартості за умови їх документального підтвердження.
2.1.4. вимагати від Сервітуарія виконання умов цього Сервітуту.
2.2. Надавач сервітуту зобов'язаний:
2.2.1. не перешкоджати використанню Сервітуарієм Земельної ділянки в межах
встановлених сервітутів;
2.2.2. не втручатися у господарську діяльність Сервітуарія.
2.3. Сервітуарій має право:
2.3.1. використовувати Земельну ділянку в порядку та на умовах, Сервітутом,
2.3.2. вимагати усунення перешкод, які виникають або можуть виникати при
використанні Земельної ділянки,
2.3.5. вимагати від Надавача сервітуту виконання умов Сервітуту.
2.3.6. Сервітаурій має інші права, передбачені чинним законодавством України.
2.4. Сервітуарій зобов'язаний:
2.4.4. належно використовувати Земельний сервітут та сплачувати за нього плату,
2.4.5. не чинити дій, що можуть привести до погіршення якісних характеристик та екологічного стану землі;
2.4.6. дотримуватися умов користування сервітутом,
2.5. Сторони зобов'язані дотримуватися правил добросусідства.
2.6. Витрати, пов'язані з оформленням і реєстрацією цього Сервітуту, несе
Сервітуарій.
2.7. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на Земельну ділянку щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.
2.8. Земельний сервітут не позбавляє Надавача сервітуту прав володіння та
користування Земельною ділянкою.
3.1. Встановлюються наступні терміни дії сервітуту:
3.1.1 для прокладання лінії електропередачі сервітут є строковим і діє до завершення прокладання лінії електропередачі, про що Сервітуарій повинен письмово повідомити Надавача сервітуту,
3.1.2. для експлуатації лінії електропередачі сервітут є безстроковим і діє на постійний основі.
ПЛАТА ЗА СЕРВІТУТ ОСОБА_4 РОЗРАХУНКІВ
4.1 За право користування частиною Земельної ділянки встановлюється плата, яка сплачується Сервітуарієм Надавачу сервітуту один раз на рік у строк до 31 грудня року, за який здійснюється оплата.
4.2 Розмір плати розраховується за формулою: Рп=( Пд* Нв)/10, де:
Рп - розмір плати за встановлений земельний сервітут,
Пд - площа частини Земельної ділянки, щодо якої у даному році діяв земельний сервітут,
Нв - норматив втрат сільськогосподарського виробництва ріллі у Миколаївській області, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1279, а саме: 65,78 тис. грн.
4.3. Плата здійснюється в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування Сервітуарієм грошових коштів на розрахунковий рахунок Надавача сервітуту.
4.4. Днем здійснення розрахунків вважається день, в який кошти зараховані на розрахунковий рахунок Надавача сервітуту.
5.1. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
3. Стягнути з Миколаївського національного аграрного університету (54020,
м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, код ЄДРПОУ 00497213) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Первомайський спеціалізований кар'єр” (55223, Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. Гранітна, 21, код ЄДРПОУ 03443655) 1218 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повний текст рішення складено 12 жовтня 2015 року.
Суддя О.Г.Смородінова