Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"15" вересня 2015 р. Справа № Б8/191-10
за заявою Приватного акціонерного товариства “Росава”, м. Біла Церква
до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Росава”, м. Біла Церква
про банкрутство
Суддя Лопатін А.В.
за участю представників згідно з протоколами судових засідань.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/191-10 за заявою Приватного акціонерного товариства “Росава” до боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства “Росава” про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2010 р. порушено провадження у справі № Б8/191-10 за заявою Приватного акціонерного товариства “Росава” до боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства “Росава” про банкрутство, залучено до участі у справі про банкрутство Фонд державного майна України та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Кредиторські вимоги Управління Пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві до ВАТ "Росава" розглядались судами неодноразово, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовувались Вищим господарським судом України постановами від 12.02.2014 р. та від 23.07.2014 р. з передачею справи в цій частині на новий розгляд до місцевого суду.
При новому розгляді справи в частині кредиторських вимог Управління Пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві до Боржника ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2014 р. (суддя - Антонова В.М.) визнано вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (далі - Фонд) до Боржника частково - на загальну суму 5707790,52 грн., з яких: 5698903,06 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів, та 8887,46 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна боржника включити до реєстру грошових вимог кредиторів Боржника визнані судом кредиторські вимоги Фонду.
Не погодившись частково із цією ухвалою суду, Фонд звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду Київської області від 14.11.2014 р. скасувати в частині невизнання та невключення в реєстр вимог кредиторів вимог Фонду в розмірі 5416101,15 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати та включити кредиторські вимоги Фонду до реєстру вимог кредиторів Боржника в сумі 5416101,15 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 14.11.2014 р. - без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Фонд звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 14.11.2014 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 в частині невизнання та невключення в реєстр вимог кредиторів кредиторських вимог Фонду в розмірі - 5416101,15 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати та включити кредиторські вимоги Фонду до реєстру вимог кредиторів Боржника в сумі 5416101,15 грн.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також норм процесуального права - ст.ст. 42, 43 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 р. у справі № Б8/191-10 касаційну скаргу УПФУ у м. Білій Церкві Київської області задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. та ухвалу господарського суду Київської області від 14.11.2014 р. у справі № Б8/191-10 скасовано, справу в частині кредиторських вимог УПФУ у м. Білій Церкві Київської області до боржника передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
У зазначеній вище постанові колегія суддів касаційної судової інстанції зазначила наступне: за результатами нового розгляду, місцевий суд дійшов висновку про те, що вимоги Фонду є такими, що частково підтверджуються належними доказами та наявними у справі документами, однак, не зазначив, якими саме доказами та документами. Посилаючись на висновки судово-економічної експертизи № 10839/10840/11-45 від 05.04.2012, суд першої інстанції не надав будь-якої правової оцінки іншим доказам у справі, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та порушує приписи ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів.
Крім того, суд касаційної інстанції скасовуючи ухвалу господарського суду Київської області від 14.11.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. вказав, що в постанові Вищого господарського суду України від 23.07.2014 р. суд зазначав про наявність судових рішень про стягнення з Боржника на користь Фонду сум заборгованості по витратах з виплати та доставки пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 та про посилання розпорядника майна Боржника на часткову оплату (погашення) такого боргу по деяким з цих рішень. При цьому, Вищим господарським судом України будо звернуто увагу на необхідність надання зазначеному правової оцінки, зокрема, зобов'язати сторін спірних правовідносин співставити (звірити) або зобов'язати надати кожного із сторін власні відомості (розрахунки) з обов'язковим посиланням на докази у справі та доданням цих доказів щодо стягненої суми за кожним із ухвалених рішень та щодо погашеної частини з такої суми боргу, витребувавши первинні докази щодо пільгового стажу роботи стосовно працівників Боржника. Вказаний висновок суду касаційної інстанції в постанові від 23.07.2014 р. стосувався і решти кредиторських вимог Фонду, оскільки господарськими судами при попередньому розгляді вимог Фонду були встановлені обставини щодо відсутності первинної документації на підтвердження частини заявлених до ВАТ "Росава" вимог стосовно відшкодування сум витрат на оплату та доставку пільгових пенсій. Суд першої інстанції при новому розгляді кредиторських вимог Фонду залишив поза увагою висновок Вищого господарського суду України про неповноту з'ясування судами обставин справи в цій частині та необхідність надання правової оцінки окрім іншого (первинної документації, розрахунків) також і рішенням в адміністративних справах про стягнення відповідної заборгованості з ВАТ "Росава" на користь Фонду (в контексті, зокрема, норм ст. 35 ГПК України).
На підставі резолюції голови господарського суду Київської області ОСОБА_2 справ № Б8/191-10 в частині розгляду кредиторських вимог УПФУ у м. Білій Церкві Київської області передано, у порядку статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, до відділу діловодства для визначення судді, для подальшого розгляду даної справи, за допомогою автоматизованої системи документообігу.
За результатами розподілу автоматизованої системи документообігу справу № Б8/191-10 в частині розгляду кредиторських вимог УПФУ у м. Білій Церкві Київської області передано для подальшого розгляду судді Лопатіну А.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2015 р. прийнято справу № Б8/191-10 в частині розгляду кредиторських вимог УПФУ у м. Білій Церкві Київської області до свого провадження, розгляд справи призначено на 24.06.2015 р.
22.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником УПФУ у м. Білій Церкві Київської області подано додаткові письмові поясення, які судом прийнято до уваги.
24.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області розпорядник майна боржника подав письмові пояснення, які судом прийнято до уваги.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2015 р. розгляд кредиторських вимог УПФУ у м. Білій Церкві Київської області відкладено на 15.07.2015 р.
15.07.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПрАТ “Росава” подано клопотання від 14.07.2015 р. № 14-5115, яке за своєю правовою природою є письмовими поясненнями, які судом прийнято до уваги.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2015 р. розгляд кредиторських вимог УПФУ у м. Білій Церкві Київської області відкладено на 05.08.2015 р.
20.07.2015 р. на поштову адресу господарського суду Київської області від Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві надійшла скарга на бездіяльність арбітражного керуючого.
Ухвалою господарського суду київської області від 21.07.2015 р. розгляд скарги на бездіяльність арбітражного керуючого призначено на 05.08.2015 р.
05.08.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником УПФУ у м. Білій Церкві Київської області подано клопотання про долучення документів.
05.08.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано довідку щодо конкурсної заборгованості ВАТ “Росава” перед УПФУ у м. Біла Церква.
05.08.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області розпорядником майна ОСОБА_3 подано пояснення по справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2015 р. розгляд кредиторських вимог УПФУ у м. Білій Церкві Київської області та розгляд скарги на бездіяльність арбітражного керуючого відкладено на 15.09.2015 р., зобов'язано учасників судового процесу провести звірку заборгованості, зобов'язано розпорядника майна ВАТ “Росава” подати до суду відзив на скаргу УПФУ у м. Білій Церкві на бездіяльність розпорядника майна ТОВ “Росава” - ОСОБА_3
15.09.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником УПФУ у м. Білій Церкві Київської області подано клопотання про залишення скарги на дії розпорядника майна боржника без розгляду.
15.09.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області розпорядником майна боржника подано письмові пояснення по даній справі щодо кредиторських вимог УПФУ у м. Білій Церкві Київської області та скарги на дії розпорядника майна боржника.
15.09.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником боржника подано пояснення щодо розгляду кредиторських вимог УПФУ у м. Білій Церкві Київської області.
У судовому засіданні, в ході розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог УПФУ у м. Білій Церкві Київської області у розмірі 11917877,23 грн., суд, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з урахуванням всіх вказівок касаційної судової інстанції, викладених у постановах Вищого господарського суду України від 12.02.2014 р., 23.07.2014 р., 22.04.2015 р., оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступне.
Відповідно до матеріалів справи, до господарського суду звернувся кредитор - Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві з заявою № 4719/08 від 25.02.2011 р. (вх. № 2919 від 28.02.2011 р.) про визнання кредитором та просить, з урахуванням додаткових пояснень № 4537/08 від 13.03.2014 р. (вх. № 4571/14 від 14.03.2014 р.), визнати Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві кредитором ОСОБА_1 акціонерного товариства “Росава” з кредиторськими вимогами в загальному розмірі 11917877,23 грн. та включити вказані вимоги в реєстр вимог кредиторів.
Грошові вимоги кредитора обґрунтовані розрахунком боргу по ВАТ “Росава”, картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та за Списком № 2, рішенням № 338 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 06.02.2007 р., розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з січня 2008 року по січень 2011 року, банківськими виписками за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2011 р. та судовими рішеннями.
Загальна сума кредиторських вимог Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві становить 11917877, 23 грн., з яких: 11908989, 77 грн. - заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2, що виникла за період з січня 2008 року по січень 2011 року та 8887, 46 грн. - заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені.
Кредитором - Управлінням Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на підтвердження своїх грошових вимог було подано до суду розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з січня 2008 року по січень 2011 року, які відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, є первинними документами, інших документів ніж розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на підставі яких може бути здійснено відшкодування зазначених витрат, нормативно-правовими актами не передбачено.
Крім того, у матеріалах справи наявні судові рішення адміністративних судів та виконавчі документи, відповідно до яких з ВАТ “Росава” на користь УПФУ у м. Білій Церкві було стягнуто 7064959,35 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2009 року - березень 2010 року; квітень-травень 2010 року; січень, березень, травень 2009 року; лютий, червень 2009 року; травень 2009 року; березень-квітень 2009 року, липень-вересень 2009 року; червень-вересень 2010 року.
Таким чином, керуючись ст. 124 Конституції України та ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вищезазначені судові рішення є обов'язковими для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, кредитором заявлено грошові вимоги по заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2, що виникла за період з січня 2008 року по січень 2011 року.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.
Відповідно до п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Таким чином, боржник зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2010 року в строк до 25.12.2010 р. та за січень 2011 року в строк до 25.01.2011 р., тоді як, ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2010 р. порушено провадження у справі № Б8/191-10 про банкрутство ОСОБА_1 акціонерного товариства “Росава” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 13 Постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника. Поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржник настав після порушення справи про банкрутство.
Отже, вимоги кредитора, що виникли після порушення справи про банкрутство мають характер поточних і не можуть бути внесені до реєстру вимог кредиторів в процедурі розпорядження майном. Поточні вимоги кредитора можуть бути внесені до реєстру лише після введення ліквідаційної процедури.
За таких обставин, грошові вимоги УПФУ у м. Білій Церкві по заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2 за грудень 2010 року та січень 2011 року у розмірі 793985,56 грн. мають поточний характер і не можуть бути внесені до реєстру вимог кредиторів в процедурі розпорядження майном, а тому підлягають відхиленню.
Як вже було зазначено, суд касаційної інстанції скасовуючи ухвалу господарського суду Київської області від 14.11.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. вказав, що в постанові Вищого господарського суду України від 23.07.2014 р. суд зазначав про наявність судових рішень про стягнення з боржника на користь Фонду сум заборгованості по витратах з виплати та доставки пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 та про посилання розпорядника майна боржника на часткову оплату (погашення) такого боргу по деяким з цих рішень. При цьому, Вищим господарським судом України будо звернуто увагу на необхідність надання зазначеному правової оцінки, зокрема, зобов'язати сторін спірних правовідносин співставити (звірити) або зобов'язати надати кожного із сторін власні відомості (розрахунки) з обов'язковим посиланням на докази у справі та доданням цих доказів щодо стягненої суми за кожним із ухвалених рішень та щодо погашеної частини з такої суми боргу, витребувавши первинні докази щодо пільгового стажу роботи стосовно працівників боржника. Вказаний висновок суду касаційної інстанції в постанові від 23.07.2014 р. стосувався і решти кредиторських вимог Фонду, оскільки господарськими судами при попередньому розгляді вимог Фонду були встановлені обставини щодо відсутності первинної документації на підтвердження частини заявлених до ВАТ "Росава" вимог стосовно відшкодування сум витрат на оплату та доставку пільгових пенсій. Суд першої інстанції при новому розгляді кредиторських вимог Фонду залишив поза увагою висновок Вищого господарського суду України про неповноту з'ясування судами обставин справи в цій частині та необхідність надання правової оцінки окрім іншого (первинної документації, розрахунків) також і рішенням в адміністративних справах про стягнення відповідної заборгованості з ВАТ "Росава" на користь Фонду (в контексті, зокрема, норм ст. 35 ГПК України).
Згідно з частиною першою ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
На виконання вказівок Вищого господарського суду України представником УПФУ м. Білій Церкві Київської області подано до суду копії довідок виданих боржником про пільговий характер роботи щодо осіб, які включені до розрахунків фактичних витрат на доставку пільгових пенсій по списку № 1 та списку № 2.
Щодо вказівки Вищого господарського суду України у вищезазначеній постанові стосовно погашеної частини боргу боржником на примусове виконання рішень адміністративних судів, відповідно до яких з ВАТ “Росава” на користь УПФУ у м. Білій Церкві було стягнуто 7064959,35 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2009 року - березень 2010 року; квітень-травень 2010 року; січень, березень, травень 2009 року; лютий, червень 2009 року; травень 2009 року; березень-квітень 2009 року, липень-вересень 2009 року; червень-вересень 2010 року, судом встановлено, що ВАТ “Росава” протягом періоду з 01.01.2008 р. по 01.12.2010 р. було погашено 214556,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень поданими 05.08.2015 р. УПФУ у м. Білій Церкві та розпорядником майна боржника, та про що зазначено у наведеному нижче ОСОБА_2 звіряння взаєморозрахунків.
Так, за результатами звіряння взаємних розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та заборгованості по фінансовій санкції та пені між УПФУ м. Білій Церкві Київської області та боржником складено ОСОБА_2, який був підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений відтисками печаток установ та копію якого долучено до матеріалів справи, відповідно до вказаного ОСОБА_2, заборгованість боржника перед Фондом станом на 01.09.2015 р. становить 27918126,67 грн., з яких: конкурсна заборгованість становить 11123891,67 грн., з яких: 8887,46 грн. фінансові санкції та поточна заборгованість у розмірі 16794235,00 грн.
Крім того, боржником подано письмові пояснення, а заявником клопотання, в яких останні погоджуються з тим, що конкурсні вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів становлять 11123891,67 грн.
Розпорядник майна боржника, в свою чергу, в письмових поясненнях за результатами розгляду кредиторських вимог УПФУ м. Білій Церкві Київської області визнає заявлені УПФУ м. Білій Церкві Київської області конкурсні вимоги на суму 11123891,67 грн.
Враховуючи вищезазначене, зважаючи на наявні у матеріалах справи первинні документи та судові рішення на підставі яких заявником нарахована заборгованість, а також, враховуючи, що за результатами проведення звірки взаєморозрахунків боржник та заявник дійшли висновку, що конкурсні вимоги становлять 11123891,67 грн., з чим, в свою чергу, погодився і розпорядник майна боржника, суд визнає частково вимоги УПФУ у м. Білій Церкві у розмірі 11123891,67 грн., з яких 11115004,21 грн. - заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2, що виникла за період з січня 2008 року по листопад 2010 року (включно) та 8887,46 грн. - заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені, яка підтверджується рішенням № 338 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 06.02.2007 р.
Стосовно черговості задоволення основної суми вимог кредитора, що складають витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій не входять до складу страхових внесків, які визначені ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та не всі обов'язкові платежі, що підлягають перерахуванню згідно цього закону віднесені законодавцем до страхових внесків, визначених цим законом.
Відповідно до положень п. 4 частини першої ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.
За таких обставин, суд визнає конкурсні вимоги УПФУ у м. Білій Церкві до ВАТ "Росава" у розмірі 11123891,67 грн., з яких: 11115004,21 грн. підлягають задоволенню в четверту чергу, а 8887,46 грн. (пеня та штраф) - в шосту чергу.
Крім того, у судовому засіданні розглянувши усі подані документи, які стосуються розгляду скарги УПФУ у м. Білій Церкві на дії (бездіяльність) розпорядника майна ВАТ "Росава" - арбітражного керуючого ОСОБА_3, суд дійшов висновку, що провадження з розгляду скарги поданої УПФУ у м. Білій Церкві підлягає припиненню з наступних підстав.
Так, як вже зазначалося 15.09.2015 р. скаржником подано клопотання, яким останній просить суд скаргу УПФУ у м. Білій Церкві на дії (бездіяльність) розпорядника майна ВАТ "Росава" - арбітражного керуючого ОСОБА_3 залишити без розгляду, вказане клопотання за своєю правовою природою є відмовою від розгляду раніше поданої скарги у зв'язку з відхиленням обставин, які зумовили скаржника звернутись до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) розпорядника майна боржника у даній справі.
Відповідно до частини другої статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною четвертою та шостою статті 22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до частини першої статті 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Згідно з п. 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
З огляду на все наведене вище, враховуючи те, що клопотання УПФУ у м. Білій Церкві Київської області не суперечить законодавству та не порушує будь-чиї права і охоронювані законом інтереси, суд приймає дану відмову та, на підставі п. 4 частини першої статті 80 ГПК України, припиняє провадження з розгляду скарги УПФУ у м. Білій Церкві на дії (бездіяльність) розпорядника майна ВАТ "Росава" - арбітражного керуючого ОСОБА_3
Керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 22, 35, 78, 80, 86, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Прийняти відмову УПФУ у м. Білій Церкві Київської області від поданої останнім скарги на дії (бездіяльність) розпорядника майна ВАТ "Росава" - арбітражного керуючого ОСОБА_3, провадження з розгляду скарги припинити.
2. Визнати конкурсні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві частково на загальну суму 11123891,67 грн., з яких: 11115004,21 грн. підлягають задоволенню в четверту чергу, а 8887,46 грн. (пеня та штраф) - в шосту чергу, інші вимоги відхилити.
3. Зобов'язати розпорядника майна боржника включити до реєстру грошових вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства “Росава” визнані судом кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві.
Копію ухвали направити учасникам у справі про банкрутство та Головному територіальному управлінню юстиції у Київській області.
Суддя А.В. Лопатін